Фінансово-економічна криза: як її відчувають українці?

Під такою назвою в УКРІНФОРМІ відбулася прес-конференція, під час якої було представлено результати громадської думки. У прес-конфернції взяли участь науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи”, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України Ірина Бекешкінаі керівник фірми “Юкрейніан соціолоджі сервіс", завідувач відділу Інституту соціології НАН України Олександр Вишняк.

Прес-реліз

Прес-реліз підготовлено за результатами загальнонаціонального опитування населення України, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” 17-28 грудня 2008 року. Методом інтерв’ю опитано 2012 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років за такими показниками, як стать, вік, рівень освіти, регіон та тип проживання. Статистична похибка вибірки не перевищує 2.2%.
Спонсор опитування - Посольство Швеції в Україні та Шведське агентство з питань міжнародного розвитку і співробітництва (SIDA).

• Абсолютна більшість населення України вже відчула на собі наслідки фінансово-економічної кризи: 33% - дуже серйозно, ще 46% - певною мірою. Не відчули на собі наслідків кризи 16.5%. Найменше поки що відчули її мешканці села та Західного регіону. Найбільше – жителі великих міст у промислових регіонах.

• Найбільшою мірою люди відчувають загальне зниження рівня життя (64%), зростання цін на житлово-комунальні послуги (53%), зменшення заробітної плати (27%) та несвоєчасну виплату зарплат, пенсій, стипендій (21%). Неможливість отримати у банку свої депозити зазначили 16% опитаних, розплатитися за кредитом – 13%, купити валюту - 11%. Втратили в останній час роботу 10%, були відправлені у примусову відпустку теж 10%, ще 9% працюють за скороченим часом. Були обмежені соціальні виплати на місці роботи у 7% опитаних.

• У зв’язку з фінансово-економічною кризою найбільше люди бояться: зростання цiн на продукти та предмети найпершої необхідності (59%), зменшення заробiткiв, зниження рiвня життя (49%), затримок зарплат, пенсiй та стипендій (35%), втрати роботи (31%), безладдя в країні, хаосу (31%), розгулу злочинностi (30%). Вагомим є також страх холоду зимового в квартирах (25%), голоду (20%), неможливості купити потрібні ліки (17%), погіршення стосунків між людьми (16.5%), масових вуличних безпорядків (15.5%), обмеження можливостей забезпечення дітей (12%) та неможливість сплатити за їхнє навчання (8%), неможливості розплатитися з кредитом і втрати майна (11%), втрати внесків у банках (10%), встановлення у країні диктатури (7%). Ніяких страхів у зв’язку з фінансово-економічною кризою не мають менш ніж 4% опитаних.

• Вважають реальною для себе перспективу стати безробітними 41% серед усього населення, а серед працюючого – 56%. У разі втрати роботи 28.5% будуть згодні на будь-яку роботу, 20% шукатимуть роботу за фахом, а 25.5% - високооплачувану роботу, не залежно від фаху. Окрім цього, 6% подадуться заробляти гроші у „ближнє” чи „далеке” зарубіжжя, 5% займуться індивідуальною трудовою діяльністю (виготовленням речей, ремонтом тощо), 4% спробують завести власну справу, 1% займеться перепродажем речей, а 2.5% можуть піти і на незаконну діяльність. Нічого не збираються робити у разі втрати роботи і жити на державну допомогу чи на кошти сім’ї, родичів зовсім небагато – по 4%. Ще менше тих, хто організовуватиме акції масового протесту (3%).

• У разі втрати роботи значна частина населення згодна тимчасово працювати на громадських роботах : 23% на будь-яких і ще 32% у разі, якщо такі роботи будуть добре оплачуватися.

• Населення виявило дуже низький рівень довіри до банків: повністю довіряє цим фінансовим установам 1% і ще 16% переважно довіряють. Зовсім не довіряють банкам 35%, ще 32% переважно не довіряють.

• Найкращий спосіб збереження заощаджень, на думку населення, є зберігання грошей вдома у гривнях (21%), купівля нерухомості (19%) чи зберігання грошей вдома у валюті (14%). Певна частина населення вважає, що для збереження грошей найкраще – це придбати землю (12%), продукти тривалого збереження чи якісь речі тривалого користування (8%) чи коштовності, золото, антикваріат (7%). Зовсім незначна частина населення вважає, що найкраще зберігати гроші у банках: у гривнях –3.5%, у валюті - 2%.

• Переважна більшість населення України (44%) не вірить, що українська влада зможе впоратися з фінансово-економічною кризою. Вірить у спроможність влади 26%, і ще 29% вагаються з певною відповіддю.

• Щодо спроможності Росії і країн Заходу впоратися з фінансово-економічною кризою, то думки населення України поділилися: третина (35%) вважає, що краще з кризою справиться Росія, майже стільки ж (32%) покладаються на країни Заходу, а третина певної відповіді дати не змогла.

• У суспільстві дещо переважає (40%) думка, що потрібно будь-що зберігати порядок, мир та злагоду. Протилежної позиції – що потрібно активно протестувати проти погіршення умов життя – тримається 36% (решта 24% не визначилася).

• Особисто готові взяти участь у мітингах та демонстраціях протесту значна кількість населення: 9% - у будь-якому разі, а 44% - у залежності від того, за що і проти чого будуть ці акції. Натомість майже третина населення (30%) у будь-якому разі не братиме участь у жодних мітингах і демонстраціях.

• Основні причини, що можуть спонукати людей особисто вийти на вулицю з протестом, мають економічний характер: різке погіршення рівня життя (36%), зростання цін на продукти харчування та предмети першої необхідності (30%), несвоєчасна виплата зарплат, пенсій, стипендій (22%), зростання плати за комунальні послуги (19%), відключення опалення у будинках (14%). Причинами для вияву протесту можуть також стати недієздатність Верховної Ради та нескінченні чвари політиків (11%), зростання плати за проїзд у міському транспорті (8.5%), вилучення банками майна за несплату кредитів (7%) та неповернення внесків банками (6%), утиски демократії (6%). Значно менше готові вийти з протестом, якщо політики вирішать відмінити президентські вибори і обирати Президента у Верховній Раді (4%) чи якщо будуть переслідувати когось із політиків (2%).

• У порівнянні з груднем 2008 року середній дохід на душу населення зріс із 956 до 1228 гривень. Водночас дещо зменшилася кількість тих, хто відносив себе до середнього майнового стану: з 49% до 46%. Натомість дещо збільшилася кількість тих, хто відносив себе до майнового прошарку нижче за середній: з 39% до 42%. А кількість тих, хто відносив себе до найнижчого майнового прошарку, залишилася незмінною: 10%.