Енергетичні війни стали реальністю
7 травня Фонд “Демократичні ініціативи” організував круглий стіл “Вступ України до НАТО та проблеми енергетичної безпеки”. Його учасниками стали уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський, директор енергетичних програм Центру “Номос” Михайло Гончар та директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ілько Кучерів. Обговорювалися національні інтереси України в енергетичній сфері, “енергетичні війни”, українськ-російські енергетичні відносини та “Енергетичне НАТО”.
Михайло Гончар заявив, що поняття «енергетична війна» поки сприймається суспільством як метафора, насправді це – «жорстока реальність».
За словами експерта, енергетичні війни в двох різновидах – енергоресурсному та інфраструктурному – вже ведуться на пострадянському просторі. Як приклад застосування «енергозброї» він навів, зокрема, обмеження російським «Газпромом» постачання газу до Білорусі взимку 2004 і 2006 рр., обмеження постачання газу для України взимку 2005–2006 рр., повне припинення постачання нафти компанією «Транснефть» до Литви влітку 2006 р. За словами М.Гончара, наслідки енергетичної війни можуть за масштабами бути рівні або навіть перевершувати наслідки війни «звичайної». «Замість окупації території здійснюється захоплення ринку і активів без озброєного вторгнення. При застосуванні збройних сил частина активів і інфраструктури може бути знищена, тоді як у результаті енергетичної війни вони залишаються неушкодженими. Економічному потенціалу країни-жертви може бути завдано значних збитків», – наголосив експерт.
На думку Богдана Соколовського, для того, щоб уникнути енергетичного тиску, таким країнам, як Україна, необхідно об’єднатися. “Балто-Чорноморсько-Каспійське енерготранзитне співтовариство буде визначальним з-поміж питань енергетичної безпеки на травневому саміті, – заявив уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки.
– Це вже третій такий саміт, на якому розглядатиметься Краківська ініціатива в аспекті енергетичної безпеки. Саме 22–23 травня одним із головних питань порядку денного стане ініціатива Президента України про створення "Балто-Чорноморсько-Каспійского енерготранзитного співтовариства". Основним орієнтиром співтовариства стане встановлення нової культури енерготранзиту у дусі Європейської енергетичної Хартії при забезпеченні балансу інтересів між виробниками, споживачами і транзитерами енергоносіїв. За словами Соколовського, головна мета, яку ставить Президент України, – забезпечення надійного, гарантованого і недоторканного транзиту нафти та газу за оптимальними тарифами. Важливою темою розмови на травневому саміті також стане нафтопровід «Одеса-Броди». Як повідомив Б. Соколовський, найближчими місяцями маршрут запрацює в нормальному аверсному режимі – це вимога стратегії енергобезпеки України. «На саміті буде викладена вже наша практична схема реалізації цього маршруту від Бродів до Плотська і далі до Гданська. Крім пробного варіанту, який сьогодні проробляється і вже у стадії завершення, є ще один: співпраця з нашими білоруськими колегами, яка полягає в розробці маршруту каспійської нафти через Броди” , – зазначає Б. Соколовський.
Уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки повідомив під час круглого столу, що проблеми Словаччини у питанні транспортування каспійської нафти вже не існує. “У великодню п’ятницю цього року разом із керівництвом Укртранснафти ми провели переговори у Словаччині, перед тим побувавши практично у всіх столицях суміжних країн. Ми зняли цю проблему завдяки конструктивній позиції наших словацьких партнерів й уряду та уклали всі необхідні документи. Питання транспортування каспійської нафти до території Словаччини, Чехії і далі закрито”, – наголосив Богдан Соколовський.
Підготували Світлана Майструк і Юлія Кондрацька
