Події
Перегляди: 3432
13 червня 2012

Експерти заявляють про низький рівень запровадження елементів Болонського процесу в системі освіти України

Експерти заявляють про низький рівень запровадження елементів Болонського процесу в системі освіти України.

Про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН сказав президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков за результатами аналітичного звіту "Входження національної системи вищої освіти у Європейський простір вищої освіти та наукового дослідження", підготовленого за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

"Ми можемо говорити лише про 20-25% від загальної кількості тих стандартів, які ми могли б мати на цей момент у цьому процесі. Я вважаю, що чверть від можливого ніяк не можна назвати успіхом", - сказав Т.Фініков.

За його словами, експерти вважають низькою ефективність зусиль державних органів з імплементації рекомендацій Болонського процесу.

"Проблемними залишаються питання запровадження трициклової системи освітніх ступенів, Європейської системи трансферу кредитів, університетської автономії, мобільності студентів та викладачів, гарантій якості вищої освіти", - додав він.

У свою чергу, президент Української асоціації студентського самоврядування Єлизавета Щепетильникова повідомила, що показник мобільності українських студентів є найнижчим в Європі.

"Українська ситуація виглядає сумно у порівнянні з європейськими країнами. По-перше, відсутня національна статистика кількості українських студентів, які мають досвід мобільності. На нашу думку, це свідчить про недостатній рівень приділення уваги цьому питанню і відсутність його пріоритетності. Відповідно до наших досліджень, близько 4,5% студентів мали досвід мобільності, включаючи досвід короткострокових освітніх програм. Цей показник є досить низьким, враховуючи загальну мету - 20%", - зазначила вона.

Голова правління фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна повідомила, що і самі студенти недостатньо знайомі з елементами Болонського процесу. "Загальний рівень обізнаності студентства з принципами Болонської системи за самооцінкою виглядає більш-менш задовільним. Зазначили, що добре розуміють ці принципи, лише 43%, а 50% знають приблизно, у чому полягає суть цієї системи. Лише 7% відповіли, що чули тільки назву, але не уявляють, що це таке", - повідомила соціолог.

За її словами, серед характеристик Болонського процесу студенти насамперед обізнані з тим, з чим стикаються безпосередньо у процесі навчання - найчастіше вказувалося на необхідність набирати бали протягом семестру (50%).

"А от таку важливу особливість організації навчального процесу, як можливість формувати індивідуальний план навчання, обирати частину курсів самостійно, відзначило менше п`ятої частини опитаних - 18%", - сказала І.Бекешкіна.

"Попри високу самооцінку власної обізнаності з принципами Болонської системи, лише близько третини опитаних - 32% - знають про можливість отримати разом із дипломом про вищу освіту додаток до диплому європейського зразка. Очевидно, що Болонська система не сприймається більшістю студентів як шлях інтеграції в європейський простір вищої освіти", - наголосила голова фонду "Демократичні ініціативи".

УНІАН

Останні новини з категорії Події

Великий Брат повертається? Як демократії вижити в епоху штучного інтелекту та Great Powers

Олексій Гарань взяв участь у відкритті IV міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South"
21 жовтня 2026

«Демократичні ініціативи» започаткували новий YouTube-канал – DIF Vision

"Демініціативи" відкрили новий YouTube-канал – DIF Vision, де щотижня говоритимемо про наші дослідження, важливі події в Україні та світі...
9 жовтня 2026

Перші битви на Луганщині: УІНП провів дискусію про початок Війни за Незалежність України

Олексій Гарань взяв участь у дискусії «Перші битви Війни за Незалежність України на Луганщині»
16 червня 2026

Після полону цивільні часто не знають, де жити і як лікуватися – обговорення результатів дослідження

Презентація результатів дослідження «Після полону: з чим стикаються звільнені цивільні» в Українському кризовому медіа-центрі
10 червня 2026