Події
Перегляди: 706
24 серпня 2022

Єдність, висока мобілізаційність допомагати і віра в перемогу – соціологи та волонтери розповіли про українське суспільство часу війни

22 серпня «Демініціативи»  презентували в Укрінформі результати загальнонаціонального опитування «День Незалежності України: що об’єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни», проведеного спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, й обговорили їх з провідними експертами.

Понад 90% українців вірять в перемогу у війні з росією, 55% – вважають перемогою відновлення українського суверенітету всією територію України включно з Кримом. Про це сказав політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Андрій Сухарина.

«Абсолютна більшість українців вірить в перемогу у війні — понад 90% опитаних, 77% – вірять, 15% скоріше вірять. Лише 4% не вірять в українську перемогу», – сказав аналітик.

За словами Андрія Сухарини, серед тих, хто вірить у перемогу України, 31% вважають, що вона буде до кінця цього року, 34% говорять, що це буде впродовж 1-2 років, і 7% говорять, що це буде в районі 3-5 років, і 23% опитаних не змогли відповісти.

«У принципі, ми бачимо, що суспільство начебто готове до затяжної боротьби, але далеко не все. Все-таки значна частка людей вважає, що перемога могла б настати швидко. Не зрозуміло, наскільки вони праві чи не праві, але ще не все суспільство готове до тривалої боротьби. Мабуть, це змінюється, тому що в тих фокус-групах, які ми проводили із самого початку повномасштабного вторгнення, більшість людей очікували, що все припиниться буквально за декілька тижнів», – сказав аналітик.

За його словами, у відповідь на питання «Що можна вважати перемогою» трохи більше п’ятої частини опитаних респондентів говорять про перемогу у війні як про щось, що включає певні територіальні втрати. 3% опитаних перемогою вважають припинення війни і, по суті, той статус-кво, який є зараз, коли окупована більша частина Херсонської, Луганської, Донецької і частина Харківської областей. 7,5% опитаних перемогою у війні вважатимуть ситуацію на 23 лютого цього року, тобто окупований Донбас, окупований Крим, але інша територія України вільна. 9% вважають за перемогу відновлення українського суверенітету на всій території України, за винятком Криму.

«Але більшість все-таки говорить про повномасштабне відновлення українського суверенітету по всій українській території, тобто 55% - про відновлення українського суверенітету всієї території України за Конституцією і те, що було до 2014 року. І трохи більше 20% ідуть навіть далі і кажуть, що перемогою у війні вони вважатимуть знищення російської армії і сприяння поваленню ладу в росії або розпаду росії як держави. Це якщо говорити про війну і про те, що люди очікують», – сказав Сухарина.

Він зауважив, що на питання, хто винен у російському повномасштабному вторгненні, можна було обрати кілька відповідей. Так, згідно з дослідженням, 86% звинувачують в першу чергу російське керівництво, майже 42,5% погоджуються, що в цьому винне в першу чергу російське населення, біля 20% опитаних якусь частку відповідальності покладають на українське керівництво, 18% – на НАТО, 16% – на США.

Опитцванн також покхало , що в Україні на сьогодні спостерігається однаковий запит і на “сильну руку”, і на демократію.

“Парадоксально, але у нас водночас є запит і на “сильну руку”, так і на демократію. Але що цікаво, це фактично одні й ті самі люди, тому що 67% тих, хто вважає, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж закони і дискусії, водночас переконані, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України. Можливо, це ті люди, які вважають, що демократія має себе захищати і ось так мобілізовуватися на певному етапі", – прокоментував Андрій Сухарина.

При цьому, каже він, максимально зросла частка тих, хто дуже пишається своїм громадянством і майже до нуля впала частка людей, які кажуть, що не пишаються ним.

Так, згідно з опитуванням, понад 90% українців пишаються своїм громадянством: 54,5% – дуже пишаються і 36% – скоріше пишаються. Дослідник зазначив, що це найвищий показник за весь час соціологічного моніторингу.

72% опитаних ідентифікують себе як громадяни України, 12% – як мешканці села, району чи міста, де проживають, а 6% – як мешканці регіону, де вони проживають.

Ще одним об'єднувальним фактором є віра українців у перемогу.

«Коли ми запитали респондентів, що нас об'єднує, то фактично три чверті (72,5%) кажуть, що це варіант відповіді “перемога у війні”. Далі йдуть віра в майбутнє (48%), патріотизм (36%), але про це згадали менше половини респондентів. Важливо, що в минулих опитуваннях не було такого фактору, який би набирав абсолютну більшість. Зараз очевидно: поки ми живемо в умовах війни, є лише те єдине, що може нас об’єднувати повністю», – сказав аналітик.

Згідно з опитуванням,  понад 65% опитаних відчувають надію щодо майбутнього країни, 40% – оптимізм, 31,5% – тривогу, 23,5% – впевненість.

«По-перше, хороші емоції переважають, і такого насправді давно не було. Якщо ми говоримо про час до повномасштабного вторгнення, переважали надія, але водночас в майже такій самій пропорції була тривога. І другий аспект - українці про майбутнє країни часто думають позитивніше, ніж про власне. І це доволі нетипово для українського суспільства, тому що зазвичай ми більше впевнені в своєму майбутньому, ніж у майбутньому країни. А зараз ми країну вважаємо стійкішою, ніж самих себе», – підсумував аналітик.

Читати також: В Україні однаковий запит і на «сильну руку», і на демократію, водночас українці переконані, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для країни – Андрій Сухарина

Те, що в Україні нині однаковий запит як на сильне лідерство, так  і на  демократію, це є відображення бачення  суспільством поточного стану справ,   прокоментував дані опитування громадський активіст і волонтер Сергій Притула, засновник однойменного Благодійного фонду.

На його думку,  глобальна на всеукраїнському рівні ініціатива  персоналій, які раніше уособлювали політичне лідерство,  в  нинішніх  умовах знівельовна.

«Якщо брати кілька сильних лідерів, то вочевидь для українського суспільства  зараз це як мінімум два персонажі  – Верховний головнокомандувач і  Головнокомандувач Збройних Сил України.  Тобто саме вони зараз асоціюються у людей  з поняттям сила,  гарантія безпеки  і гарантія виживання держави як елемента на політичній карті світу», – пояснив Сергій Притула. 

Він припустив, що  якщо винести за дужки  війни подібне запитання, то ситуація докорінно зміниться. Як приклад  активіст нагадав опитування 2020-го року, де понад 60% українців називали Олександра Лукашенка лідером,  який їм подобається найбільше серед  іноземних держав.  Проте після кривавого літа 2020 року цей умовний рейтинг Лукашенка серед українців різко обвалився.

 «Це позиціонування, яке в нього було – сильна рука, чисті вулиці, широкі проспекти, соціальні гарантії, високі пенсії – це все було ліквідовано його поведінкою,  насильством, нелегітимністю. І українців подивилися і подумали,  що абсолютно байдуже, наскільки чистий той проспект, якщо по ньому тече кров громадян  країни», – акцентував громадський активіст і волонтер. 

На його думку,  українці все-таки більше схиляються до того, що  відображено в опитуваннях – вони  хочуть демократичного суспільства і навіть погоджуються  на якісь обмеження під час війни. Але хочуть, щоб ці обмеження були законодавчо врегульовані, а якщо цього немає, то вважають, що це вже перебір. 

Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко  зауважив, що насправді протиставлення  «чого прагнуть більше громадяни –  сильного  лідера чи  демократії» нав’язано російським поглядом на політику та життя. Адже наявність сильних лідерів, на переконання соціолога,  не суперечить демократії.

«Українці розуміють, що в хаосі важко запроваджувати зміни. Коли немає повноважень у лідера, коли розпорошені центри ухвалювання рішень, зміни вкрай важко проштовхувати. А Україна вкрай потребує змін, бо не виживе як держава».

Соціолог також пояснив, що коли українці говорять, що готові дещо поступатися своїми свободами,  то варто зважати на те, що  опитування проходять у країні, де триває війна.

«Українці розуміють, що війна з більшим супротивником вимагає жертв від усіх, зокрема й поступок частиною свобод», – зауважив Андрій Биченко.

Він також прокоментував, що велика кількість українців, які пишаються своїм громадянством, ­ це реакція суспільства на сьогоднішній день.

«Українське суспільство живе й адекватно реагує на зовнішні подразники і тому більшу частину незалежності України важко було знайти дії чи події сучасної України, якими можна було б пишатися.   Зараз українці роблять те, що навіть розвиненим, сильним країнам, можливо, не вдалося б. Тому нам зараз є чим пишатися. Це реакція суспільства на зміни ситуації», – резюмував Андрій Биченко.

 Дані громадської думки постійно фіксують, що  українці не готові поступатися загарбникові  у війні і йти назустріч російським вимогам. Чи тривалою буде отака психологічна стійкість  українців – до розмови долучився  директор департаменту стратегічних ініціатив  Фонду «Повернись Живим» Іван Науменко:

«Ми виграли цю військову кампанію. Не всю війну, бо це світоглядна війна, яка триває насправді кілька століть... А цю кампанію ми виграли орієнтовно 25 чи 26 лютого. Бо ми не посипались як країна, як суспільство, як держава . У нас залишаються  контрольовані війська, все суспільство включилось в цю війну різними способами – хтось мобілізувався, хтось волонетором, хтось донатити. Відповідно протягом кількох днів ми психологічно перетворилися з нації гречкосіїв/хліборобів   в націю воїнів. І допоки ми зберігатимемо оце усвідомлення, доти ми не втомимось від війни». 

Сергій Притула погоджується з колегою – мобілізаційний ресурс українського суспільства – високий і сталий, і немає  натяків на те, що він має просісти:

«Та єдність, яку ми бачимо зараз в українському суспільстві  – це не є робота чи заслуга українських еліт, української влади. Це – низова ініціатива і це найкраще, що могло статися з українським суспільством. Українське суспільство не приймає вказівки зверху, натомість воно нав’язує порядок денний елітам і владі. Зараз у нас одне бажання – вижити. І це є спільним для усіх, незалежно від місця проживання, гендеру, віросповідання... Представникам волонтерського руху  залишається тільки допомагати тим людям, які потребують єдності, даючи їм  нагоду відчувати, що ти не один, що ти береш участь у  великих процесах і  долучення до них дає результат».

Вкрай важливо, щоб така єдність українського суспільства залишалася і після перемоги, наголошує Сергій Притула.

«Станом на сьогоднішні цю єдність забезпечує спільний ворог.  Коли він зникне, нам потрібно розуміти і вже сьогодні давати відповіді на те –  чим ми маємо  “зашивати” українське суспільство, як нам цементувати українську політичну націю і  зберегти ту єдність, яку констатуємо зараз», – резюмував Сергій Притула.

Підсумовуючи,  професор політології НАУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань сказав:

«Результати опитувань дають підстави для позитивних емоцій. Але при цьому треба бути реалістами, що це тривала боротьба і ми маємо бути цього свідомі. Бути до цього готовими і емоційно, і фінансово. Продовжувати боротьбу з фейками російськими пропаганди».   

За матеріалами Укрінформу та "Демініціатив"

Останні новини з категорії Події

Про вплив війни в Україні на глобальну безпеку Олексій Гарань розповів у Парижі

Олексій Гарань взяв участь у публічних дискусіях в Парижі та прочитав лекцію про наслідки війни в Україні для Європи та світу.
27 вересня 2022

Українці найбільше довіряють військовим, волонтерам і Президенту

Презентація дослідження “Довіра до держави: як зберегти національну єдність заради перемоги”
15 вересня 2022

Єдність, висока мобілізаційність допомагати і віра в перемогу – соціологи та волонтери розповіли про українське суспільство часу війни

Презентація даних опитування «День Незалежності України: що об’єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни»
24 серпня 2022

Вийшла збірка есеїв провідних українських інтелектуалів «Українські основи»

Видання об’єднує 124 авторів та авторок, серед яких - науковий директор Фонду Олексій Гарань
23 серпня 2022