Коментарі
Перегляди: 535
23 серпня 2022

В Україні однаковий запит і на «сильну руку», і на демократію, водночас українці переконані, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для країни – Андрій Сухарина

Фото: Укрінформ
В Україні однаковий запит і на “сильну руку”, і на демократію. При цьому понад 90% українців пишаються своїм громадянством.

Про це на презентації опитування “День Незалежності України: що об’єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни”, яка відбулася в Укрінформі, сказав аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" Андрій Сухарина.

“Парадоксально, але у нас водночас є запит і на “сильну руку”, так і на демократію. Але що цікаво, це фактично одні й ті самі люди, тому що 67% тих, хто вважає, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж закони і дискусії, водночас переконані, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України. Можливо, це ті люди, які вважають, що демократія має себе захищати і ось так мобілізовуватися на певному етапі", - сказав Сухарина.

За його словами, запит на демократію залежить не тільки від матеріального стану.

"Чим багатша людина, тим ймовірніше вона буде прихильником демократії. (Запит залежить - ред.) й від освіти — чим вищий рівень освіти, тим більше прихильників демократії, і від віку — чим молодше, тим ймовірніше, що людина буде прихильником демократії”, - зауважив аналітик.

Так, 64% респондентів вважають, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України. 14% - що за певних обставин автократія може бути кращою, аніж демократія, і ще 13% людей кажуть, що для них неважливо, яким є тип режиму.

За даними Фонду "Демократичні ініціативи", такі показники підтримки демократії є найвищими за багато років спостережень: до 2014 року пріоритетність демократії підтримували менше 50%, після Революції Гідності цей показник зріс до 54%, але лише після початку великої війни він перевищив 60%.

Водночас, за даними дослідження, понад 58% опитаних вважають, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії. До повномасштабного вторгнення цей показник не перевищував 55%. Проте таке зростання є істотно меншим, аніж збільшення підтримки демократії. Як зазначають автори дослідження, найвищі показники підтримки «сильної руки» були зафіксовані ще в кінці «нульових» - близько 75%.

Також, за словами Сухарини, суспільство розділилося у думці, що важливіше — свобода чи достаток. За даними дослідження, 31% респондентів в обмiн на власний добробут готові поступитися державi частиною своїх прав та громадянських свобод. Понад 47% – заради особистої свободи та гарантiй дотримання всiх громадянських прав готові терпіти певнi матерiальнi труднощi. Ще 22% опитаних не визначились з відповіддю.

Водночас, як зазначив аналітик, такі питання є маніпулятивними, оскільки свобода і матеріальний добробут не суперечать одне одному і можуть поєднуватися.

“Але, коли ми просимо людей їх протиставити, що для них важливіше, ми бачимо, що традиційно в українській громадській думці це питання ділило нас приблизно на третину... За останній рік ми спостерігаємо крен до свободи, і ймовірно внаслідок того, що у нас триває повномасштабна війна, прихильників свободи, як це не дивно, побільшало, в тому числі це доволі сильно залежить від освіти та інших факторів, і також залежить від регіону. Якщо ми поглянемо, зокрема, на питання поєднання свободи і безпеки, то чим ближче до лінії фронту, то тим частіше люди готові ризикувати але не готові віддати свою свободу”, - сказав Сухарина.

За даними дослідження, також максимально зросла частка тих, хто дуже пишається своїм громадянством і майже до нуля впала частка людей, які кажуть, що не пишаються українським громадянством.

Так, згідно з опитуванням, понад 90% українців пишаються своїм громадянством: 54,5% - дуже пишаються і 36% - скоріше пишаються. Як зазначають дослідники, це найвищий показник за весь час соціологічного моніторингу.

72% опитаних ідентифікують себе як громадяни України, 12% – як мешканці села, району чи міста, де проживають, а 6% – як мешканці регіону, де вони проживають.

Ще одним об'єднувальним фактором дослідники назвали віру українців у перемогу.

“Коли ми запитали респондентів, що нас об'єднує, то фактично три чверті (72,5%) кажуть, що це варіант відповіді “перемога у війні”. Далі йдуть віра в майбутнє (48%), патріотизм (36%), але про це згадали менше половини респондентів. Важливо, що в минулих опитуваннях не було такого фактору, який би набирав абсолютну більшість. Зараз очевидно: поки ми живемо в умовах війни, є лише те єдине, що може нас об’єднувати повністю”, - сказав Сухарина.

Окрім цього, дослідники ставили запитання про те, чого більше було в історії України — хорошого чи поганого. За словами Сухарини, порівняно з минулими роками, зараз респонденти впевнені, що хорошого в історії України було більше, ніж поганого.

“У 2000-их більшість респондентів казали, що поганого було більше. Потім з року 2013-2014 почали говорили, що хорошого і поганого однаково. Зараз ми бачимо що дві найбільш популярні відповіді, що хорошого було більше, або те, що хорошого і поганого було однаково. І ми бачимо що ця річ доволі сильно залежить від віку. Чим молодші респонденти, тим частіше вони кажуть, що хорошого в історії України було більше і більш оптимістично оцінюють минуле”, - сказав Сухарина.

Так, за даними дослідження, у віковій категорії 18-29 років 45,2% вважають, що хорошого було більше, 33,6% - що поганого і хорошого було однаково. У віковій категорії 30-39 років так вважають 42,2% та 41,5% відповідно, серед людей віком 40-49 років - 39,5% та 38,4% відповідно, серед людей віком 50-59 років - 30,6% та 45,6% відповідно, серед старших 60 років — 31,6% та 42,2% відповідно.

Опитування вказує на те, що майже 90% респондентів хочуть будувати своє майбутнє в Україні і лише 4% не бажають цього робити. 68% опитаних вважають Україну справді незалежною державою, 16% - не погоджуються з цією тезою. Якби референдум про незалежність України відбувався зараз, то 87,5% опитаних проголосували би «за» незалежність України. Проти – трохи більше 3%. Ще 5,5% заявили, що не брали би участі в референдумі.

Опитування проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва із соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 12 серпня 2022 року за грантової підтримки Університету Бремена та Міжнародного фонду "Відродження". Опитування методом face-to-face проводилося у 112 населених пунктах (57 міських та 55 сільських), опитано 2024 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Водночас, як зазначили соціологи, додаткові відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Джерело: Укрінформ

Останні новини з категорії Коментарі

США передали Путіну, щоб про ядерну валізку він не думав — Марія Золкіна

Марія Золкіна про наслідки псевдореферендумів, ядерний шантаж Росії і те, чому не варто легковажити з приводу мобілізації в Росії
28 вересня 2022

ЗСУ, ДСНС, Церква чи добровольці... Кому найбільше довіряють українці?

Петро Бурковський прокоментував результати опитування стосовно довіри українців до державних і соціальних інституцій
28 вересня 2022

Після санкцій Заходу за ядерний удар по Україні РФ витримає лише рік - Петро Бурковський

Росію після "ядерних санкцій" чекає цілковита економічна ізоляція, вважає Петро Бурковський
28 вересня 2022

Росія може розмістити на окупованих територіях ядерну зброю – Марія Золкіна пояснила, навіщо

РФ намагатиметься спровокувати дискусію на Заході, що Україні потрібно "забути" про ці території, вважає аналітик Марія Золкіна
25 вересня 2022