Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 2103
4 жовтня 2019

Є можливість переграти Росію, але також можна їй і програти

Заява Президента України Володимира Зеленського про погодження Україною «формули Штайнмаєра», запропонованої 4 роки тому тодішнім міністром закордонних справ, а тепер – президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром, викликала бурхливу реакцію в українському політикумі та суспільстві. Чи спричиниться її впровадження до врегулювання конфлікту на Донбасі, які її переваги і ризики? Ці питання нині є дуже актуальними.

Зокрема, ось яку думку  про можливі наслідки імплементації «формули Штайнмаєра»  Галичині  висловив  Олексій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва:

- Це продовження дипломатичної боротьби. А до чого воно призведе, ми не знаємо. Є можливість переграти Росію, але також можна їй і програти. Це якщо стисло охарактеризувати перспективи.

А тепер докладніше. Що ж таке «формула Штайнмаєра»? «Формула Штайнмаєра» – це два абзаци, які присвячені тому як взаємопов’язані вибори на неконтрольованій території і вступ в силу закону про особливий статус частини Донбасу. Все інше, зокрема підготовку до виборів, безпековий компонент, контроль над кордоном, виведення військ, ця формула не охоплює. Насправді, це один з компонентів широкої дорожньої карти врегулювання. Тобто, умовно кажучи, ми зараз перебуваємо у точці «А». Точка «А» – це точка, де навіть не діє пункт 1 Мінських домовленостей, тобто стале перемир’я, його немає. «Формула Штайнмаєра» відбиває період виборів і вступ в силу закону про особливий статус частини Донбасу, це навіть не точка «B» і не точка «C», а «D»або«Е». Між точками «А» і «D» існують невизначені компоненти, і кожна сторона намагається тлумачити це по-своєму. Тобто позиція України, яка у цьому випадку спирається на Мінські домовленості, полягає в тому, що спочатку має бути забезпечено безпековий компонент, щоб провести вибори. І сюди ми вкладаємо не тільки перемир’я, не тільки розведення військ, а й вивід російських військ і демілітаризацію регіону, і контроль над кордоном.

Крім безпекового компоненту, є і сам процес виборів, і йдеться не тільки про день голосування. Тому що вільні вибори за стандартами ОБСЄ – це означає, що там мають діяти українські ЗМІ, ЦВК і т. д. Тобто повинні бути всі компоненти, які роблять проведення виборів вільними. Очевидно, що зараз цього нема. Тому за великим рахунком українська сторона може позиціонувати погодження на «формулу Штайнмаєра», як крок вперед, готовність до проведення виборів. Але нехай Росія виведе війська, хай відбудеться демілітаризація регіону тощо. Якщо Росія не захоче так робити, то це стане сигналом для західних партнерів, що треба продовжувати санкції. Це оптимістичний сценарій. А може бути негативний сценарій, який полягає в тому, що на Президента Зеленського на Нормандському саміті спільно будуть тиснути і Путін, і Макрон, меншою мірою Меркель. Можливо там за кулісами буде і Трамп... І тоді Зеленський погодиться на умови Росії.

Але громадська думка в Україні проти таких компромісів, у тому числі й електорат «Слуги народу». І це козир на міжнародних переговорах.

Останні новини з категорії Коментарі

Хвиля ультраправих у Європі набирає обертів: чим це загрожує Європі та Україні? – Марія Золкіна

Марія Золкіна пояснила, як посилення ультраправих у Європі змінює політичну реальність і створює нові виклики для традиційних партій та євро...
11 вересня 2026

Чому всі говорять про деескалацію, але її насправді не буде – Тарас Жовтенко пояснив, як Кремль підігрує Вашингтону

Тарас Жовтенко про те, чому Вашингтон зацікавлений у розмовах про деескалацію, а Кремль готовий йому підігравати, а також які важелі впливу...
8 вересня 2026

Відбувається дуже небезпечне втягування військових частин у політику – Олексій Гарань

Олексій Гарань про конкуренцію між спецслужбами, втягування право-радикальних формувань у внутрішню політику та політизацію СБУ, ДБР і генпр...
5 вересня 2026

Мета Путіна – не лише Україна, а демонтаж усієї системи євроатлантичної безпеки – Тарас Жовтенко пояснив застереження Дональда Туска

Тарас Жовтенко проаналізував причини активізації російських диверсійних і гібридних операцій у країнах НАТО, їхні стратегічні цілі та вплив...
4 вересня 2026