Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 2078
4 жовтня 2019

Є можливість переграти Росію, але також можна їй і програти

Заява Президента України Володимира Зеленського про погодження Україною «формули Штайнмаєра», запропонованої 4 роки тому тодішнім міністром закордонних справ, а тепер – президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром, викликала бурхливу реакцію в українському політикумі та суспільстві. Чи спричиниться її впровадження до врегулювання конфлікту на Донбасі, які її переваги і ризики? Ці питання нині є дуже актуальними.

Зокрема, ось яку думку  про можливі наслідки імплементації «формули Штайнмаєра»  Галичині  висловив  Олексій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва:

- Це продовження дипломатичної боротьби. А до чого воно призведе, ми не знаємо. Є можливість переграти Росію, але також можна їй і програти. Це якщо стисло охарактеризувати перспективи.

А тепер докладніше. Що ж таке «формула Штайнмаєра»? «Формула Штайнмаєра» – це два абзаци, які присвячені тому як взаємопов’язані вибори на неконтрольованій території і вступ в силу закону про особливий статус частини Донбасу. Все інше, зокрема підготовку до виборів, безпековий компонент, контроль над кордоном, виведення військ, ця формула не охоплює. Насправді, це один з компонентів широкої дорожньої карти врегулювання. Тобто, умовно кажучи, ми зараз перебуваємо у точці «А». Точка «А» – це точка, де навіть не діє пункт 1 Мінських домовленостей, тобто стале перемир’я, його немає. «Формула Штайнмаєра» відбиває період виборів і вступ в силу закону про особливий статус частини Донбасу, це навіть не точка «B» і не точка «C», а «D»або«Е». Між точками «А» і «D» існують невизначені компоненти, і кожна сторона намагається тлумачити це по-своєму. Тобто позиція України, яка у цьому випадку спирається на Мінські домовленості, полягає в тому, що спочатку має бути забезпечено безпековий компонент, щоб провести вибори. І сюди ми вкладаємо не тільки перемир’я, не тільки розведення військ, а й вивід російських військ і демілітаризацію регіону, і контроль над кордоном.

Крім безпекового компоненту, є і сам процес виборів, і йдеться не тільки про день голосування. Тому що вільні вибори за стандартами ОБСЄ – це означає, що там мають діяти українські ЗМІ, ЦВК і т. д. Тобто повинні бути всі компоненти, які роблять проведення виборів вільними. Очевидно, що зараз цього нема. Тому за великим рахунком українська сторона може позиціонувати погодження на «формулу Штайнмаєра», як крок вперед, готовність до проведення виборів. Але нехай Росія виведе війська, хай відбудеться демілітаризація регіону тощо. Якщо Росія не захоче так робити, то це стане сигналом для західних партнерів, що треба продовжувати санкції. Це оптимістичний сценарій. А може бути негативний сценарій, який полягає в тому, що на Президента Зеленського на Нормандському саміті спільно будуть тиснути і Путін, і Макрон, меншою мірою Меркель. Можливо там за кулісами буде і Трамп... І тоді Зеленський погодиться на умови Росії.

Але громадська думка в Україні проти таких компромісів, у тому числі й електорат «Слуги народу». І це козир на міжнародних переговорах.

Останні новини з категорії Коментарі

Олексій Гарань: Незалежність почалась із запитань, на які система не мала відповідей

О. Гарань про руйнування радянських міфів, шлях частини людей від системи до державотворення та визрівання Незалежності задовго до 24 серпня...
23 серпня 2026

Федоров заявив про оновлення влади – Олексій Гарань пояснив, чи означає це розрив із Зеленським

Олексій Гарань відзначив, що Федоров озвучив суспільний запит на оновлення влади, але питання виборів залишається
19 серпня 2026

Те, що Росія зараз робить в Україні, вона може робити і в інших країнах Європи – Петро Бурковський попередив, навіщо Кремль накопичує балістичні ракети

Петро Бурковський – про ситуацію в Києві, російську стратегію ударів по Україні та потенційні ризики для Європи у разі подальшого накопиченн...
18 серпня 2026

Частина примусу Путіна – Тарас Жовтенко назвав дві ключові мети ударів по Новоросійську

Тарас Жовтенко проаналізував атаку по Новоросійську
15 серпня 2026