Е-декларування під загрозою: хто винен і що робити?
Андрій Сухарина, молодший аналітик, «ДІ»
30 жовтня цього року спливає термін подачі електронних декларацій майнового стану для службовців, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Е-декларації за 2015 рік повинні подати близько 50 тисяч чиновників. Однак за два тижні до кінця цього періоду в системі немає і 8 тисяч документів.
На сьогодні можемо констатувати, що повноцінна робота електронного декларування стоїть під загрозою. Причин цього чимало, але основна полягає в тому, що велика кількість політичних акторів прагне змінити умови електронного декларування, прибравши з декларованої інформації дані про подарунки, готівку, коштовності тощо. Аргументація: такі дані у відкритому доступі стимулюватимуть злочинців до крадіжок. Але саме ці аспекти і є найбільш корупціогенними, й такими, що потребують контролю.
Поза тим, окрім спроб переписати «декларувальні правила», є й інші важливі проблеми, що їх визнають і органи влади:
- недосконалість і недовершеність програмного продукту, в тому числі зовнішнього інтерфейсу;
- невідповідність форми е-декларацій до встановлених зразків;
- невизначеність навколо електронних ключів до продукту;
- ймовірність падіння системи запікових навантажень.
Отож, можемо констатувати, що в процесі імплементації е-декларування постали як об`єктивні, так і суб’єктивні загрози, причому ті аспекти, які носять об’єктивний (незалежний від політичних акторів характер) стали такими через саботаж тими ж суб’єктами на ранньому етапі.
Зрив термінів імплементації системи електронного декларування насамперед негативно відобразиться на іміджі та рейтингу Президента Порошенка, причому це відбуватиметься як на внутрішній, так і на зовнішній арені. Щодо зовнішніх наслідків, то вони опосередковано прив’язані до надання Україні безвізового режиму. Раніше керівництво ЄС не винесло питання візової лібералізації на сесію Європарламенту 24-27 жовтня у Страсбурзі, тож рішення щодо «безвізу» ухвалюватиметься вже після кінцевого терміну прийняття декларацій від високопосадовців. Незважаючи на те, що розгляд питання перенесли через зовсім інші фактори, можливий зрив імплементації е-декларування впливатиме на кінцеве рішення Європарламенту. Окрім того, представники ЄС неодноразово наголошували на необхідності запровадити е-декларування повною мірою, а демонстрація зворотного вплине на переговори з ЄС щодо інших питань, в тому числі щодо санкцій проти Росії. Щодо внутрішніх наслідків, то візова лібералізація – одна з найбільш часто повторюваних обіцянок Президента Порошенка, і провал в цьому питання призведе до падіння і так незначної підтримки Президента населенням.
Тим не менш, саме дотримання чи недотримання строків подання електронних декларацій мало що змінить у питанні антикорупційної боротьби. Більш важливими сигналами стануть поява (або ж відсутність появи) кримінальних справ за результатами перевірки. Але дотримання строків імплементації е-декларування, а також недопущення зміни правил є сигналом для ЄС щодо серйозності намірів української влади у питанні антикорупційної боротьби.
У зв’язку з великою кількістю технічних проблем можна очікувати, що на виправлення ситуації буде потрібен час, а 30 жовтня не стане фінальною датою імплементації е-декларування. Тому нинішнє завдання мінімум для НАЗК і влади в цілому – не так дотриматись цього терміну, як донести до ЄС і свого населення позицію про невідворотність і незмінність принципів декларування, і, звісно, пришвидшити роботу над технічними проблемами системи.
