Державне фінансування для опозиційних партій: справедливість чи вседозволеність?
Олексій Сидорчук Політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва | 18 травня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) прийняло рішення перерахувати бюджетні кошти двом парламентським партіям – «Батьківщині» та «Опозиційному блоку». У той як час як «Батьківщина» отримувала бюджетні субсидії і раніше, для «Опозиційного блоку» ці кошти стануть першими з часу запровадження державного фінансування в Україні. |
Рішення НАЗК можна оцінювати по-різному. З одного боку, відмова надавати державні кошти двом головним опозиційним партіям, коли всі інші парламентські політичні сили отримують бюджетні кошти, виглядає несправедливою. З іншого боку, у фінансових звітах обох партій можна побачити порушення, що є підставою для відмови в наданні їм державного фінансування.
У звітах «Батьківщини», згідно з результатами спільного розслідування громадського руху «Чесно» та НАЗК, відображено фіктивні внески: на користь цієї партії нібито перераховували кошти особи, які про це нічого не знають. Незважаючи на встановлення таких фактів, НАЗК не зміг довести справу до логічного кінця. На початку квітня двоє з чотирьох членів НАЗК відмовилися підтримати висновок про наявність злочину в діях «Батьківщини». Тоді головною причиною цього став гострий конфлікт між членами НАЗК, який поділив цей орган на два табори і регулярно заважає його ефективній роботі.
Натомість, у звітах «Опозиційного блоку» журналісти-розслідувачі помітили, що компанії, які жертвували кошти на користь партії, записані на підставних осіб, що приховує їхній зв’язок із олігархами Рінатом Ахметовим і Вадимом Новінським. Однак НАЗК не знайшла жодних порушень у таких діях «Опозиційного блоку», що стало формальною причиною надати цій партії державні кошти.
Очевидно, що найкращим виходом із ситуації була би однаково пильна увага з боку НАЗК до всіх партій, що претендують на державне фінансування, адже серйозні порушення можна відшукати і в провладних партій. Наприклад, рух «Чесно» також помітив, що у 2016 р. партія «Народний фронт» приховала інформацію про щонайменше мільйон гривень, витрачених на джинсу (приховану рекламу) в ЗМІ. НАЗК і в цьому випадку не доклало зусиль, аби ретельно перевірити отриману інформацію, хоча доведення цього факту було би цілком достатньо, аби позбавити «Народний фронт» права на державну підтримку.
Загалом нинішня ситуація багато в чому зумовлена обмеженою спроможністю НАЗК ефективно перевіряти партійні звіти. Однак якщо нестачу кадрів і ресурсів для такої перевірки можна компенсувати зусиллями громадянського суспільства і ЗМІ, то брак уваги НАЗК до фінансів правлячих партій може свідчити і про його вразливість до політичного тиску. Остання проблема – особливо серйозна, адже від здатності НАЗК стати незалежною інституцією та уникати політичних мотивів у своїй діяльності великою мірою залежатиме доля усієї реформи партійних фінансів.
