День української писемності та мови-2021: чи стає державної мови більше у публічному просторі?

Загальнонаціональне опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Опитування проведено методом особистого інтерв'ю за місцем проживання респондентів.  Загалом опитано 2019  респондентів/-ок віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Фінансування опитування здійснювалося в межах проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

55% українців підтримують норму «мовного закону» про обслуговування українською мовою при збереженні можливості обслуговування клієнтів іншими мовами на їхнє прохання. 21% таку норму не підтримує і ще майже для 18% українців це байдуже.

Найбільше тих, хто підтримує обов’язкове обслуговування державною мовою у Західному та Центральному регіонах – 74% та 62%  (натомість не підтримують 11% та 14% відповідно). На Півдні та Сході України приблизно однакові частки тих, хто підтримує та не підтримує цю норму закону: на Півдні 33% підтримують, а 37% – ні, натомість на Сході 38% підтримують, а майже 33% – ні. В обох цих регіонах також близько 30% тих, хто не визначився зі своїм ставленням або для кого це байдуже.

Немає суттєвих вікових відмінностей у ставленні до норми закону щодо обслуговування українською за можливості обслуговування клієнтів іншими мовами на їхнє прохання. Однак є відмінності за політичними вподобаннями. Найбільше підтримують цю норму закону прихильники «ЄС» (74%), «Слуги народу» та «Батьківщини» (64% та 63% відповідно),  очікувано значно менше її підтримують прихильники ОПЗЖ (29%).

Істотно впливає на сприйняття цієї норми закону рідна мова респондентів. Серед тих, для кого рідною мовою є українська, 63% підтримують обслуговування українською, а серед тих, для кого рідною є російська – 26%. При цьому рідна мова є навіть більш значущим фактором, ніж регіон походження респондентів. Серед тих мешканців Півдня та Сходу, для яких рідною мовою є українська, більшість підтримують норму закону. Натомість носії російської мови навіть на Заході та в Центрі дещо не підтримують цю норму закону, ніж підтримують.

• 59% українців відзначають, що за їхніми спостереженнями, за останні пів  року використання української мови у сфері обслуговування та торгівлі стало більше (26% сказали, що трохи більше, а 33%, що суттєво більше). Майже третина громадян (31%) не помітили будь-яких змін у частоті вживання української мови.

Збільшення частоти використання державної мови помітили в усіх регіонах. При цьому на Сході найчастіше (44%) говорили, що використання української суттєво зросло (і ще 20% завважували, що збільшилося трохи). Однак на Півдні найчастіше відзначали, що з використанням мов нічого не змінилося (41%).

• 14% українців зізнаються, що вони при спілкуванні завжди переходять зі своєї рідної мови на мову, якою до них звертається співрозмовник (звісно, якщо вони цією мовою володіють). 41% переходить, але залежно від ситуації.  Ще майже 41% сказав, що не переходить ніколи.

В Україні вочевидь найчастіше такі ситуації постають з українською та російською мовою, коли носії російської переходять на українську з україномовними співрозмовниками або україномовні люди переходять на російську, якщо нею розмовляє їхній співрозмовник. Ще одним способом подивитися на цю проблему є співвідношення тої мови, яку українці вважають своєю рідно, з тією,  якою вони переважно спілкуються вдома.

У масштабах країни з тих, для кого рідною є російська, 95% спілкуються нею ж і вдома. Натомість серед тих, для кого рідна українська, вдома нею ж спілкуються 77% (тобто близько 20% попри те, що вважає рідною мовою українську, вдома все ж розмовляють російською).

Ще більш виразно ця тенденція помітна  у регіональному розрізі. На Заході та в Центрі здебільшого люди вдома спілкуються тією мовою, яка для них рідна. Однак на Сході та Півдні майже половина респондентів, для яких українська є рідною, вдома переважно спілкуються російською. Цей розрив свідчить про те, що на Півдні та Сході сприйняття української як рідної часто є радше маркером ідентичності, однак фактичне використання мов  інакше з огляду на історичні умови.

• 78% українців вважають своєю рідною мовою українську, а 18% – російську. На Заході та в Центрі майже абсолютна більшість відзначає, що українська є їхньою рідною мовою. У Південному регіоні 56% назвали рідною українську і 41% – російську. На Сході 59% рідною вважають українську і 34% – російську.

Вікові відмінності полягають у тому, що молоді люди дещо частіше вважають своєю рідною мовою українську. Серед молоді віком 18–29 років українську вважають рідною 83%, а серед найстаршої групи (респонденти, яким за 60) – 74%. Така сама динаміка спостерігається, якщо аналізувати окремо Південь та Схід: 64% молоді Півдня та Сходу вважають рідною українську, натомість серед найстаршого покоління – 53%.

Сприйняття рідної мови залежить і від типу поселення. Серед мешканців міст-мільйонників найбільше (55%) рідною вважають українську, 40% – російську. Серед мешканців менших міст та сіл українську називають рідною значно частіше.

Російську мову частіше за українську вважають рідною у містах-мільйонниках Півдня та Сходу України (55% – російську, 36% – українську). Знову ж таки, в менших містах та селах Півдня та Сходу українську називають рідною близько двох третин населення, а російську – близько третини.

Імовірно, існує вікова динаміка й серед населення міст-мільйонників Півдня та Сходу (тобто молодь у великих містах буде частіше сприймати українську рідною, аніж старше покоління). Однак цю тенденцію можливо буде перевірити у майбутніх опитуваннях із більшою вибіркою, адже такий аналіз вимагає залучення чотирьох змінних: регіону, віку, типу поселення та рідної мови респондента. Це призводить до низької наповненості груп, аби результати такого аналізу можна було вважати надійними в опитуванні з вибіркою близько 2000 респондентів.

Пресреліз з таблицями розподілів відповідей