Аналітика
Перегляди: 698
21 жовтня 2022

Чому Росія запровадила на окупованих територіях «воєнний стан», прикручує гайки для своїх співвітчизників і маніпулює темою переговорів – пояснила Марія Золкіна

А ще в інтерв’ю ТСН.ua голова напряму "Регіональна безпека та дослідження конфліктів "Фонду демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна розповіла, які сценарії закінчення війни бачить Захід, чи є там ще ті, хто хоче зберегти Путіну обличчя, та чому ми маємо більш активно тиснути на Захід визнати війну Росії геноцидом українського народу.

Яка мета "воєнного стану", який оголосив Путін у "приєднаних" до РФ областях

Марія Золкіна вважає, що є кілька причин запровадження кремлівським диктатором Путіним "воєнного стану" на тимчасово окупованих частинах українських областей.

"Мені здається, тут є декілька причин, чому це було зроблено. По-перше, є суто технічна, практична причина припинити гратися у будь-які політичні ігри призначеними окупаційними адміністраціями, політичним театром навколо фейкових референдумів, і практично, технічно запроваджувати воєнний режим в плані управління цими територіями вже без жодних прикрас, без жодної навіть пропагандистської картинки. Ми всі насправді розуміли в Україні, що там відбувається, що все під владою окупаційних військ, але зараз навіть з точки зору російського законодавства вони виправдовують повне воєнне беззаконня, яке там відбувається і буде відбуватися", – сказала вона.

Золкіна пояснила, чого стосується цей "воєнний стан".

"Чого це стосується? По-перше, експропріації майна. По-друге, тих обмежень на пересування, які вже і так були запроваджені від літа. На підконтрольну Україні територію від літа не можна було виїхати через заборону російської сторони. В Запорізькій області, наприклад, до останнього там буквально один пункт пропуску функціонував, тому що всі інші Росія позакривала, і то через нього не можна було спокійно проїхати. Це треба було витримати щось значно гірше, ніж фільтрацію. Росія зробила все для того, щоб на підконтрольну Україні територію вже декілька місяців населення не могло виїжджати, і будь-хто, хто планував залишити окуповану територію, мали шанс винятково через окупований Крим, далі на Росію, і далі наші люди виїжджали в Грузію, Латвію, Естонію", – каже аналітикиня.

За її словами, тепер обмеження набуватимуть жорсткішого характеру.

"Обмеження вже були, але зараз вони набувають більш жорсткого характеру. Це будуть обмеження на пересування не тільки між окупованою територією і підконтрольною Україні, але і в межах окупованих територій, в межах населених пунктів, регіонів. Це будуть перевірки, якісь нові блокпости. Можливо, вони запровадять якісь комендантські години з неможливістю виїжджати за межі села, така практика вже була і в Херсонській, і в Запорізькій областях. Це пересування, це експропріація майна, це ухвалення рішення винятково військовими без огляду на ці фейкові окупаційні адміністрації. Це потрібно з технічного боку для цього", – сказала Золкіна.

Окупанти намагаються змінити фокус уваги з можливого відступу на Херсонському напрямку, вважає вона.

"З політичного боку це потрібно для того, щоб змінити фокус уваги з можливого відступу російських військ з правого берега річки Дніпро, оскільки вони реально там логістично заблоковані. Росія не може підтримувати це угруповання, і у світлі просування ЗСУ росіянам треба буде звідти збиратися, переправлятися на лівий берег Дніпра. Політично їм зараз вигідно розгорнути ось цю депортацію, змінити фокус уваги і якось в найближчі тижні вивід російських військ з правого берега Дніпра пройде з менш гострою реакцією", – підкреслила аналітикиня.

Чому Путін не оголосив "воєнний стан" у Криму

Кремлівський "фюрер" 19 жовтня оголосив про запровадження "воєнного стану" на частині захоплених Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей, однак чому в цьому списку Путіна немає Криму?

Марія Золкіна пояснила, що саме з політичних міркувань в Криму і не запроваджували воєнний стан, бо це означало би жорсткий режим на півострові.

"Це частковий захід, щоб показати, що ситуація в Криму не вважається критичною. Нагадаю, російська пропаганда протягом всього часу представляла Крим, як оплот такої стабільності і захищеності. Тому всю цю історію в буквальному сенсі підірвав вибух на Кримському мосту", - сказала експертка.

За логікою Кремля, додала Золкіна, Крим не може бути віднесений до якоїсь зони небезпеки. Саме з політичних міркувань в Криму і не запроваджували воєнний стан.

Жорсткий режим в Криму означав би, що Росія не контролює достатнім чином всі процеси, які там відбуваються.

Тим часом всередині РФ для своїх співвітчизників Путін гайки закручує, тому що боїться заколоту, каже аналітикиня.

Росіяни ставлять під сумніви рішення Путіна

В Росії суспільство ставить під сумніви рішення Путіна. Зокрема, це сталося через рішення фюрера запровадити в країні-агресорці мобілізацію.

За її словами, ситуація з мобілізацією трохи охолодила настрої Кремля. Через це почався масовий відтік росіян з країни.

“Для російської внутрішньополітичної системи масова втеча чоловіків з Країни, відсутність підтримки мобілізації - достатньо серйозний виклик. Вони з цим повинні якось боротися. Зараз вони будуть оголошувати загальну мобілізацію на тимчасово окупованих територіях. Натомість в самій Росії її вони вже завершують, оскільки її продовження вплине на саму легітимність влади”, - наголосила Марія Золкіна.

Також вона додала, що загальний військовий стан на території РФ - для Путіна ризик.

"Мінськ-3": Путін хоче переговорів, бо програє на полі бою

Росія ще від літа намагається повернути Україну за стіл переговорів. І існує два сценарії лінії поведінки для Росії.

"Першою спробою пера була зернова угода, яка зараз добігає свого кінця, і я не бачу інтересу для Росії її продовжувати, тобто дозволяти далі українським кораблям або кораблям, які заходять до наших портів, вивозити українське зерно. Але це інша історія. Тобто це була перша спроба така серйозна формалізована, скажімо так, і відтоді росіяни не припиняють спроб закинути вудочку, закинути гачок, сказати про те, що ми готові. І я думаю, вони в цьому абсолютно серйозні. Не про те, що вони готові домовлятися про припинення конфлікту, а про те, що їм потрібне перемир'я", - зазначила вона.

Золкіна пояснила, для чого Росії зараз це потрібно і чи потрібно їй це взагалі.

"Росія не має зараз достатніх кадрових ресурсів тут і сьогодні, вони не з'являться за тиждень, тут потрібно кілька місяців ще, щоб здійснювати ефективно оборону лінії розмежування, яка є зараз. Тобто щоб не втратити ці території в умовах, якщо Україна продовжуватиме контрнаступ. У Росії резервів недостатньо. Ми побачили, як швидко сипався їхній фронт у Харкові, і так само швидко він може посипатися в Луганській області, де у росіян немає можливості захищати всю територію області. Вони точно будуть там з певних позицій відходити так само швидко, як і в Харкові. Аналогічна ситуація і в Херсонській області. То їм потрібно наростити кадровий резерв не тільки для того, щоб спробувати наступати десь і відволікати українську армію, наприклад, від нинішньої лінії розмежування. Але і для того, щоб навіть захищати нинішню лінію розмежування. Як їм виграти цей час? Логічно, що їм треба спробувати зупинити контрнаступальні дії України. Політично чи воєнним чином. Воєнним чином вони на це вплинути не можуть, тому що ракети або дрони, які літають над українськими містами, вони не впливають напряму на дії української армії на полі бою. Вони тероризують населення, створюють певне відчуття паніки, як Росія сподівається, і певний такий хаос, як Росія думає, призведе на тиск з боку українського суспільства на українську владу, що, мовляв, давайте, вже починати говорити, бо так неможливо, ми не переживемо зиму… Росії треба виграти час і створити ілюзію, що вона готова вести переговори", - розповіла експертка.

На думку Золкіної, існують дві базові лінії поведінки для Росії.

"Перше, як вони сподіваються, це можливість відновити Стамбульські переговори, повернутися до обговорень якихось політичних речей, то вони виграють час - найближчі кілька місяців. За цей час вони збирають свої ресурси, вони накопичують якусь нову зброю , наприклад, Іран їм починає постачати додаткові ракети і додаткові дрони. Поряд з цим наступає холодна зима, яку Україна переживає дуже тяжко, з розбитою енергетичною і тепловою інфраструктурою. Паралельно в Європі, можливо, проходять якісь там внутрішні дискусії на фоні браку енергії, на фоні підвищених цін і так далі, і от в сумі два-три місяці проходять у спробах начебто повернутися за стіл переговорів. І тим часом, якщо з'являється ця надія, так би мовити, на переговори, то Україні наші західні партнери, як сподівається Росія, будуть менше постачати зброї. І, відповідно, українські спроможності наступати чи навіть захищатися будуть меншими", - зазначає вона.

За словами фахівчині, це один сценарій. І він завершується тим, що Росія, щойно накопичить необхідні ресурси і настане потрібний момент – зима, холодна пора року, холодний ґрунт, лютий місяць, Україна два місяці мерзне, якщо росіяни й далі нищитимуть нашу інфраструктуру, і вони ідуть в новий наступ.

"Це один сценарій. Це - фейкове запрошення до переговорів, винятково, щоб виграти час", - наголосила вона.

Золкіна розповіла і про інший можливий сценарій, але зауважила, що для нього ще не настав потрібний час.

"Але є ще другий варіант дій Росії, коли вона цю спробу переговорів може використати для того, щоб реально почати шукати домовленості з Заходом. Я вважаю, що Росія оцінює таку можливість як цілком реальну, але просто для неї ще не настав час", - підсумувала вона.

 

 

 

 

Останні новини з категорії Аналітика

Рецепт рашизму. Огляд російського медіапростору у жовтні — листопаді, частина друга

Петро Бурковський проаналізував на основі російських медіа, як змінювалися реакції росян на поразки, включно із звільненням Херсона
30 листопада 2022

Заповідники та національні парки в окупації: як росія вчиняє екологічні злочини в Україні

Війна в Україні завдає значної шкоди довкіллю. Про її масштаби - у статті Анастасії Поліщук
29 листопада 2022

Суспільні настрої в Україні: мешканці прифронтових міст налаштовані рішучіше та менш схильні до компромісів з РФ 

Чи варто Європі готуватися до нової хвилі біженців, та чи вдалося Росії зламати волю українців, Польському радіо розповів Андрій Сухарина
28 листопада 2022

Без миру чи без Росії?

Путін сподівався на розкол між Заходом, Китаєм та державами Глобального Півдня на теренах саміту G20, але які насправді результати отримав –...
22 листопада 2022