Чинники безкомпромісності громадян України у протистоянні російській агресії

Аналітика
Перегляди: 3649
31 жовтня 2023

 


Ярослав Резнік,
бакалавр соціології,
студент другого курсу магістратури факультету соціології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

З самого початку російської воєнної агресії проти України в 2014 році та з неабияким розширенням її масштабів у 2022 році українці чинять відчайдушний спротив агресору. Захист національної державності став справою більшості громадян. Драматичний перебіг бойових дій наразі засвідчує непохитність України у протистоянні російським загарбникам. До запеклого спротиву ворогу так чи інакше залучене українське суспільство загалом: здебільшого українці мужньо витримують воєнні випробування та реагують на загрози. В небезпеці перебуває вся територія України. Страждають військові та цивільні. Але переважній більшості громадян України залишається притаманною безкомпромісність у протистоянні російській агресії.

Безкомпромісність в даному разі є схильністю цих громадян до неприйняття компромісів із ворогом. Компроміс як згода у чомусь із вимогами підступного та жорстокого агресора, певні поступки йому для призупинення або припинення війни не знаходить підтримки серед українців, які, як і раніше, демонструють принципове ставлення до результатів визвольної війни України проти Росії.

Безкомпромісні громадяни не бажають погоджуватися на умови агресора щодо можливого перемир’я. Зокрема, вони не згодні поступитися частиною власної території Росії заради припинення бойових дій,  обмежити національний суверенітет у питаннях внутрішньої та зовнішньої політики своєї країни, послабити обороноздатність ЗСУ.

Постає питання: які чинники зумовлюють таку доволі тверду непохитність переважної більшості громадян України в їхньому протистоянні агресору? Спробувати відповісти на це питання можна на основі розгляду результатів соціологічного опитування, проведеного у липні 2023 року на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва. Загальнонаціональне опитування «Суспільно-політичні настрої населення України» проведено Київським міжнародним інститутом соціології в липні 2023 року (зокрема, польовий етап тривав з 3 до 17 липня). Вибірка (N = 2011) стратифікована, триступенева, випадкова, з квотним відбором на останньому ступені. Вона моделює населення України віком від 18 років і старше на території, підконтрольній Українській державі. З огляду на міркування безпеки, вибірка не охопила Донецьку і Луганську області, а завдання для Херсонської області було реалізоване у сусідній Миколаївській області. Опитування проведено методом особистих інтерв’ю з використанням планшета українською або російською мовою (на вибір опитуваних). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3. [Між якістю та безпечністю, 2023].

Один із показників, використаних в цьому опитуванні, вимірює ступінь схильності громадян України до компромісів із російським агресором (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл відповідей опитуваних за показником схильності до компромісів із російським агресором (%)*

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам:

% від n = 1903

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

6,5

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

22,6

Війна може припинитися лише у разі перемоги

70,8

Всього

100,0

Опитування виявило схильність до безкомпромісності у війні з російським агресором в абсолютної більшості громадян. П’ята частина їх припускає можливість лишень часткових компромісів із загарбниками заради миру. Громадян, які виключають будь-які компроміси з ворогом, втричі більше, ніж тих, хто допускає певний компроміс з агресором, і в 11 разів більше, ніж тих, хто готовий на будь-які компроміси заради миру. Наразі громадянське суспільство складається з понад двох третин безкомпромісних громадян і майже  третини людей, готових до різних компромісів, здебільшого часткових. Попри майже півтора року вкрай важкої війни із набагато сильнішим ворогом громадянська спільнота України залишається значною мірою непохитною у своєму справедливому прагненні перемогти ворога та деокупувати свої території.

Позиція безкомпромісності так чи інакше має бути пов’язана з усвідомленням її високої ціни, готовністю до її наслідків. Адже свідоме небажання йти на компроміс із противником означає продовження війни із ним, продовження загроз, небезпек та ймовірних втрат. Потрібна сильна мотивація для того, щоби ризикувати, наражатися на небезпеку під загрозою та бути готовим до втрат внаслідок власної непоступливості.

Психологічні мотиви та соціальні передумови особистої безкомпромісності у війні можуть бути різними. Особистісні передумови схильності громадян бути безкомпромісними із зовнішнім ворогом дуже різноманітні. Попри те, що безкомпромісна позиція є спільною для переважної більшості громадян, особистий шлях до неї кожного багато в чому відрізняється. Зрештою, й різна міра схильності громадян до компромісів теж зумовлюється різним чином. Тому варто розглянути, чи впливають у цьому разі на безкомпромісність громадян різні соціальні чинники, які диференціюють їх на відмінні соціальні спільноти в сучасному суспільстві.

Передусім таким чинником вважається стать людей, яка починає диференціювати їхнє життя з моменту народження. Попри те, що статеві відмінності людей біологічно обумовлені, вони пов’язані зазвичай із відмінними гендерними ідентичностями та культурними стереотипами поведінки чоловіків та жінок. Це дотепер почасти знаходить свій вияв у гендерному розподілі праці та нерівності, можливих відмінностях у сприйнятті соціального довкілля чоловіками та жінками. Тому гендерний поділ суспільства може впливати і на сприйняття його членами війни та миру із зовнішнім агресором.

На цьому, зокрема, наголошує представниця феміністичного підходу у дослідженнях міжнародних відносин Синтія Енлоу. Свого часу вона досліджувала гендерні відносини у перебігу військових конфліктів та виступала проти ігнорування гендеру при вивченні міжнародної політики [Ziai, 2010: p. 45–46]. На думку Енлоу, жінки як традиційно маргіналізовані та менш значущі учасники соціальних відносин, на відмінну від чоловіків як привілейованих учасників, мають більш реалістичне та об’єктивне сприйняття і розуміння міжнародних відносин та воєнних конфліктів. Так склалося історично. Для жінок як слабших учасників соціальних відносин ціна помилки завжди була вищою, ніж для чоловіків як сильніших їх учасників. Це спонукало жінок  бути більш проникливими та поміркованими, щоби уникати різних негараздів, від яких з більшою ймовірністю страждали б вони самі через свою слабкість.

На підставі цих феміністичних теоретичних міркувань можна припустити, що, порівняно із чоловіками, жінки в Україні мають бути теж більш поміркованими і заради миру – більш схильними до компромісу з вочевидь сильнішим зовнішнім ворогом. Втім, наразі це припущення емпірично не підтвердилося (табл. 2).

Таблиця 2

Соціально-статеві характеристики опитуваних з різною мірою схильності до компромісів із зовнішнім ворогом (%)*

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам:

Стать

Опитувані загалом

Чоловік

Жінка

n = 860

n = 1043

n = 1903

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

7,6

5,7

6,5

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

22,3

22,9

22,6

Війна може припинитися лише у разі перемоги

70,1

71,4

70,8

Всього

100,0

100,0

100,0

*Міри зв’язку: χ2 = 2,802; df = 2; p < 0,246; коефіцієнт V Крамера = 0,038 (p < 0,246)

Частки чоловіків та жінок, котрі дотримуються позиції безкомпромісності щодо ворога, статистично не відрізняються. Так само вкрай незначною є різниця між частками чоловіків та жінок, котрі схильні обирати  позицію лише часткових компромісів із загарбниками. Загалом результати опитування показують, що гендерний чинник  наразі не має суттєвого впливу  на (без)компромісність українців та українок щодо ворога. Це можна пояснити тим, що жінки та чоловіки однаковою мірою можуть бути патріотами своєї держави, відданими своїй країні, готовими її захищати, залученими до громадянської активності, організаційної і волонтерської діяльності в інтересах Сил оборони України. Зрештою, станом на 1 березня 2023 року в складі ЗСУ перебувало понад 60 тисяч жінок, близько 43 тисячі з яких – військовослужбовці [Укрінформ, 2023]. Отже, безкомпромісність українських громадян щодо російських загарбників фактично не залежить від традиційних гендерних – чоловічої та жіночої – ролей у нашому суспільстві.

Вік людей теж може позначатися на їхній соціальній позиції, зокрема на схильності до компромісів або вияву безкомпромісності. Втім, і наукові, і буденні уявлення про вплив людського віку на особисту соціальну позицію доволі неоднозначні. Вважається, наприклад, що молоді люди більш схильні до активних дій та громадської активності. І якщо вони бачитимуть зовнішні загрози своєму майбутньому сподіваному життю, то скоріше не вагатимуться й виявлятимуть більше рішучості у захисті своєї країни. Натомість люди середнього та старшого віку, які прожили довше життя й набули більше життєвого досвіду, ймовірно, більш схильні до компромісів.

Слід також враховувати історичні передумови, зокрема, ті обставини, що українські громадяни старшого і середнього віку мають досвід спільного громадянства із росіянами в складі колишнього СРСР. Натомість, молодші громадяни України ніяк не могли набути такого досвіду, а тому від них варто очікувати більшої безкомпромісності щодо російського агресора. Але це припущення загалом емпірично не підтвердилося (табл. 3).

Таблиця 3

Соціально-вікові характеристики опитуваних з різною мірою схильності до компромісів із зовнішнім ворогом (%)*

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам:

Вік (4 категорії)

Опитувані загалом

18-29 років

30-44 років

45-59 років

60+ років

n = 303

n = 567

n = 485

n = 548

n = 1903

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

6,6

5,1

5,8

8,6

6,5

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

28,1

23,3

23,3

18,4

22,6

Війна може припинитися лише у разі перемоги

65,3

71,6

70,9

73,0

70,8

Всього

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

*Міри зв’язку: χ2 = 15,793; df = 6; p < 0,015; коефіцієнт V Крамера = 0,064 (p < 0,015)

Частки громадян молодого та старшого віку, які схильні обирати  позицію лише часткових компромісів із загарбниками, дещо відрізняються. І в цьому разі молодші громадяни більше схильні до компромісу заради миру, ніж старші громадяни. Водночас існує певана деяка різниця між частками громадян молодого та старшого віку, які схильні до позиції безкомпромісності з ворогом. Серед громадян старшого віку безкомпромісність більш поширена, ніж серед громадян молодшого віку. Однак, попри те, що відмінності між двома віковими групами щодо схильності до компромісів із загарбниками невеликі, є підстави говорити про певний, доволі незначний вплив вікового  чинника  на безкомпромісність громадян України у війні з Росією.

Оскільки в сучасному суспільстві вагому частину свого життя люди присвячують здобуттю освіти, то варто розглянути можливий вплив освітнього чинника на ступінь схильності українських громадян до компромісів із російськими загарбниками. Освіченість громадян здебільшого асоціюється з глибоким усвідомленням власної національної ідентичності. Поширеною є й  думка,  що освіченість людей виявляється в їхньому аналітичному мисленні, розумінні складності соціальної реальності,  схильності враховувати інформацію з різних джерел, адекватному сприйнятті різних подій та ситуацій, прогнозуванні їхніх можливих наслідків. Ці загальні  уявлення дають підстави припускати, що, залежно від всіх інших обставин, чинник освіти може зумовлювати в громадян як схильність до компромісу, так і їхню безкомпромісність до екзистенційного ворога своєї країни. Адже все залежить від різного ситуативного перебігу війни та тверезих оцінок її результатів. Втім, такі альтернативні припущення про діаметрально протилежні впливи освіти на схильність до компромісу або непримиренність громадян України до російського агресора емпірично не підтвердилися (табл. 4).

Таблиця 4

Соціально-освітні характеристики опитуваних з різною мірою схильності до компромісів із зовнішнім ворогом (%)*

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам:

Яка у Вас освіта?

Опитувані загалом

Початкова, неповна і повна середня, нижча спеціальна

Середня спеціальна (технікум тощо)

Неповна і повна вища

n = 488

n = 616

n = 797

n = 1901

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

7,2

8,1

4,9

6,5

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

19,5

23,7

23,8

22,7

Війна може припинитися лише у разі перемоги

73,4

68,2

71,3

70,8

Всього

100,0

100,0

100,0

100,0

*Міри зв’язку: χ2 = 10,010; df = 4; p < 0,040; коефіцієнт V Крамера = 0,051 (p < 0,040)

Значущих відмінностей між частками тих, хто схильний до будь-яких компромісів з ворогом, в межах різних освітніх категорій громадян не простежується. Незначущими  є відмінності між частками осіб, схильними до часткових (деяких) компромісів із загарбниками, у межах категорій громадян з різним рівнем освіти. Лишень відсоток осіб, які вважають, що не можна йти на жодні компроміси з ворогом, виявився ненабагато, але статистично значуще більшим серед опитуваних із нижчою освітою, ніж серед опитуваних із середньою освітою. Загалом, за даними опитування, фактор освіти не має помітного впливу на схильність громадян України до компромісу з ворогом.

Під час війни населення воюючих країн неминуче відчуває погіршення свого матеріального становища, оскільки значна частка суспільних ресурсів витрачається на військові потреби. Зубожіння людей в умовах війни, погіршення якості їхнього життя може негативно впливати на їхню стійкість і нескореність перед ворожими ударами. Своєю чергою, це спонукатиме їх до схвалення і підтримки політики пошуків компромісів із зовнішнім ворогом. Це припущення загалом підтвердилося на основі результатів опитування (табл. 5).

Таблиця 5

Матеріальне становище сімей опитуваних з різною мірою схильності до компромісів із зовнішнім ворогом (%)*

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам:

Скажіть, будь ласка, яке із цих тверджень, найточніше відповідає фінансовому становищу Вашої сім’ї?

Опитувані загалом

Нам не вистачає грошей навіть на їжу

Нам вистачає грошей на їжу, але купувати одяг вже важко

Нам вистачає грошей на їжу, одяг і ми можемо дещо відкладати, але цього не вистачає, щоб купувати дорогі речі

Ми можемо дозволити собі купувати деякі коштовні речі та все, що захочемо

n = 163

n = 727

n = 787

163

n = 1840

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

14,1

7,6

3,7

9,2

6,6

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

23,3

21,9

23,9

20,9

22,8

Війна може припинитися лише у разі перемоги

62,6

70,6

72,4

69,9

70,6

Всього

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

*Міри зв’язку: χ2 = 29,479; df = 6; p < 0,001; коефіцієнт V Крамера = 0,090 (p < 0,001)

Серед часток українських громадян, які заради миру готові погодитися на будь-які компроміси із ворогом, найбільшою виявилася частка тих із них, сім’ям яких не вистачає коштів на повноцінне харчування. Водночас серед часток громадян, безкомпромісних до ворога, найменшим є відсоток тих із них, сім’ї яких перебувають у найгіршому матеріальному становищі. Погіршення фінансового стану сімей і зниження їхнього рівня життя під час війни спонукає їхніх дорослих членів прагнути за будь-яку ціну захистити своїх дітей і близьких від страждань та поневірянь. За таких умов ці громадяни можуть розглядати якнайшвидше закінчення війни як можливість покращити умови життя своїх родин, навіть якщо їхній країні доведеться шукати задля цього компроміси з ворогом. Природно, що соціальні категорії громадян, сім’ї яких перебувають у порівняно кращому матеріальному становищі, почуваються впевненіше і менше схильні підтримувати компроміси із загарбниками, натомість більш впевнені у своїй безкомпромісній позиції щодо них.

Під час війни рівень урбанізації території країни теж може позначатися на схильності її населення до безкомпромісності щодо зовнішнього ворога. Зазвичай вважається, що населення урбанізованих територій більш схильне  до компромісу з ворогом заради миру, ніж населення неурбанізованих територій. Урбанізовані території краще економічно розвинуті, мають вищу якість  життя, є більш космополітичними в культурному сенсі, глибше інтегровані в сучасний глобальний світ. Ці обставини можуть зумовлювати більшу готовність населення цих територій до компромісів у війні, яка неминуче завдає економічних втрат і погіршує умови життя. Натомість неурбанізовані та слабко урбанізовані території порівняно менш економічно розвинуті. Їхнє населення вважається більш невибагливим щодо якості свого життя через його низький рівень та консервативнішим у культурному сенсі, і як наслідок,  більш безкомпромісним до чужинців і особливо зовнішніх ворогів. На позір, ці загальні припущення здебільшого підтверджуються даними соціологічного опитування (табл. 6).

Таблиця 6

Соціально-поселенські характеристики опитуваних з різною мірою схильності до компромісів із зовнішнім ворогом (%)*

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам:

Тип населеного пункту

Опитувані загалом

Село або СМТ

Місто з населенням до 99 тис. осіб

Місто з населенням 100 тис. і більше осіб

n = 722

n = 387

n = 794

n = 1903

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

5,7

4,7

8,2

6,5

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

21,7

16,3

26,6

22,6

Війна може припинитися лише у разі перемоги

72,6

79,1

65,2

70,8

Всього

100,0

100,0

100,0

100,0

*Міри зв’язку: χ2 = 26,361; df = 4; p < 0,001; коефіцієнт V Крамера = 0,083 (p < 0,001)

Частка громадян, схильних заради миру до певних компромісів із російським агресором, дещо вища серед мешканців українських міст з населенням 100 тис. і більше осіб та нижча серед мешканців міст із населенням до 99 тис. осіб. Водночас частка громадян, безкомпромісних до ворога і налаштованих на перемогу над ним, вища серед мешканців менших міст та нижча серед мешканців більших міст. Ці спостережувані розбіжності можна почасти пояснювати наведеними вище загальними уявленнями про вплив типу поселення або рівня урбанізації території проживання громадян на міру їхньої безкомпромісності у війні із зовнішнім ворогом. Але у випадку російсько-української війни варто зауважити, що російських ракетних обстрілів наразі здебільшого зазнають великі міста по всій території України. Значна частина цих міст розташована на півдні та сході України – дуже близько до лінії бойового розмежування або й узагалі безпосередньо на ній. Підвищена небезпека проживання у великих містах через їхню вразливість до російських обстрілів є обставиною, що може схиляти їхніх мешканців до підтримки замирення та пошуків компромісів із російськими загарбниками.

Війна зазвичай підвищує значення регіонального чинника в житті суспільства. Адже одні регіони країни розміщені ближче до епіцентру бойових дій або й безпосередньо потерпають від агресії ворожої країни. Тому воєнні обставини життя різних соціально-регіональних спільнот відмінні, і це може впливати на схильність їхніх мешканців до підтримки пошуків компромісу із ворожою країною або до безкомпромісності щодо неї. Це припущення загалом підтвердилося результатами макрорегіонального розподілу відповідей респондентів (табл. 7).

Таблиця 7

Макрорегіональні характеристики опитуваних з різною мірою схильності до компромісів із зовнішнім ворогом (%)*

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам:

Макрорегіони

Опитувані загалом

Захід

Центр

Південь

Схід

n = 510

n = 802

n = 284

307

n = 1903

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

3,9

4,9

14,8

7,5

6,5

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

21,2

20,2

26,4

28,0

22,6

Війна може припинитися лише у разі перемоги

74,9

74,9

58,8

64,5

70,8

Всього

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

*Міри зв’язку: χ2 = 57,838; df = 6; p < 0,001; коефіцієнт V Крамера = 0,123 (p < 0,001)

Частки схильних підтримати будь-які або часткові компроміси із загарбником заради мир виявилися дещо більшими серед громадян, які мешкають в областях Півдня та Сходу України, ніж серед мешканців Заходу та Центру. Відповідно, більш безкомпромісними виявилися жителі Західного та Центрального макрорегіонів, серед яких три четверті опитаних підтримують припинення війни лише у разі перемоги. І ці відмінності між українськими регіонами є статистично значущими. Загалом соціально-регіональний чинник має певний вплив на позицію безкомпромісності громадян України щодо ворога. Через географічну близькість до осередків фронтальних бойових дій жителі Південних та Східних макрорегіонів найбільше потерпають від війни і через це більше прагнуть миру, незалежно від його ціни.

Певний вплив на міжнародні відносини, зокрема, на можливі війни між націями може мати чинник національної мови. Важливість цього чинника в цьому разі пояснюється великим значенням мови для культурної ідентичності громадян країн, що воюють. Мова часто є культурним ідентифікатором нації. Коли одна нація зазнає агресії з боку іншої,  мова також може стати об’єктом агресивних дій. З цього погляду, переважне уподобання вжитку української чи іншої мови в України теж варто розглядати як чинник, що може схиляти громадян до підтримки ідеї компромісу із російським агресором або до безкомпромісності щодо нього. Це припущення доволі виразно підтвердилося на основі результатів соціологічного опитування (табл. 8).

Таблиця 8

Мовні характеристики опитуваних з різною мірою схильності до компромісів із зовнішнім ворогом (%)*

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам:

Якою мовою Ви зазвичай розмовляєте вдома?

Опитувані загалом, % від n = 1903

Російською

Українською та російською

Українською

n = 397

n = 342

n = 1148

n = 1887

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

12,6

9,1

3,7

6,5

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

33,2

25,4

18,0

22,6

Війна може припинитися лише у разі перемоги

54,2

65,5

78,3

70,9

Всього

100,0

100,0

100,0

100,0

*Міри зв’язку: χ2 = 98,063; df = 4; p < 0,001; коефіцієнт V Крамера = 0,161 (p < 0,001)

Частка російськомовних громадян найбільша серед тих, хто вважає за необхідне заради миру йти на будь-які або певні компроміси із агресором, і найменша серед тих, хто налаштований безкомпромісно. Водночас частка україномовних громадян виявилася найменшою серед тих, хто вважає, що заради миру варто йти на певні компроміси із російськими загарбниками, та найбільшою серед тих, хто безкомпромісно налаштований на перемогу. Спостережувані тенденції показують, що чинник україномовності або російськомовності значуще впливає на безкомпромісність громадян України до російських окупантів. Імовірно, україномовні громадяни вважають російську навалу екзистенційною загрозою своїй мові, культурі та національній ідентичності. Не виключено, що вони глибоко обізнанані з історією ворожої політики та репресій російського царизму і радянського тоталітарного режиму проти української мови та культури.

Окрім соціально-структурних чинників, таких як стать, вік, освіт, економічні та поселенські, макрорегіональні та соціокультурні,  схильність до компромісу або безкомпромісності щодо ворога можуть зумовлювати також соціально-психологічні чинники. Йдеться про масові настрої в суспільстві, домінуючі почуття та думки в його масовій свідомості. Зокрема, одним із важливих соціально-психологічних чинників є масові настрої песимізму стосовно перспективи завершення війни. Песимізм у цьому разі є масовим сприйняттям перебігу війни, якому властиві почуття безнадії та зневіри у її швидкому та переможному завершені для власної країни. Природно припускати, що масовий песимізм щодо бажаної короткотривалості та успішності визвольної війни проти російських загарбників негативно впливає на безкомпромісне ставлення українських громадян до них. Це припущення загалом підтвердилося результатами проведеного опитування (табл. 9).

Таблиця 9

Поширеність настроїв песимізму стосовно перспективи завершення війни серед опитуваних з різною мірою схильності до компромісів із агресором (%)*

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам:

Якою мірою наведені нижче твердження відповідають Вашим власним відчуттям? – Я не бачу кінця цій війні

Опитувані загалом

Скоріше відповідають

Важко відповісти

Скоріше не відповідають

n = 743

n = 151

n = 1009

n = 1903

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

9,2

7,9

4,4

6,5

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

28,3

20,5

18,8

22,6

Війна може припинитися лише у разі перемоги

62,6

71,5

76,8

70,8

Всього

100,0

100,0

100,0

100,0

*Міри зв’язку: χ2 = 44,962; df = 4; p < 0,001; коефіцієнт V Крамера = 0,109 (p < 0,001)

Серед громадян України, які песимістично налаштовані щодо  швидкого завершення війни, частка осіб, схильних до певних компромісів з агресором, є  найбільшою, а частка безкомпромісних до ворога – найменшою. Натомість серед громадян, які не поділяють такого відчуття песимізму щодо тривалості війни, частка схильних йти на певні компроміси з окупантами найменша, а частка безкомпромісних до ворога – найбільша. Песимісти, які не вірять у швидке завершення війни, підтримують компроміси своєї країни із ворогом, бо можуть вважати тривале продовження війни до перемоги обтяженим більшими втратами, ніж від компромісних поступок противнику. Йдеться про ймовірне бажання цих громадян уникнути різних надмірних жертв, страждань і збитків для їхньої країни від продовження війни.

Ще одним важливим соціально-психологічним чинником є суб'єктивне оцінювання людьми поточного впливу війни на їхнє особисте повсякденне життя. Виходячи зі свого досвіду переживання війни, люди оцінюють її наслідки для себе. Може йтися про такі наслідки, як пережиті внаслідок війни стреси, почуття тривоги та страху, втрата близьких людей, економічні труднощі, збитки та обмеження в розпорядженні своїм майном. Оцінки масштабів таких негативних наслідків війни, які дуже різняться між різними групами осіб, можуть впливати на їхню готовність до замирення та компромісів із зовнішнім ворогом. З огляду на ці загальні уявлення, можна припустити, що громадяни України, які зазнають значного впливу війни на своє повсякденне життя,  прагнутимуть уникнути її негативних наслідків, а отже, будуть більш схильні до компромісів із противником. І навпаки: українські громадяни, які менше відчувають на собі  негативний вплив війни,  більше схильні до безкомпромісного ставлення до зовнішнього ворога. Результати проведеного соціологічного опитування загалом спростовують ці припущення (табл. 10).

Таблиця 10

Оцінки впливу війни на особисте повсякденне життя в опитуваних з різною мірою схильності до компромісів із агресором (%)*

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам:

За Вашою оцінкою, наскільки війна ЗАРАЗ впливає на Ваше повсякденне життя?

Опитувані загалом

Скоріше не впливає

Важко сказати

Скоріше впливає

n = 149

n = 15

n = 1739

n = 1903

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

10,7

13,3

6,1

6,5

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

28,2

6,7

22,3

22,6

Війна може припинитися лише у разі перемоги

61,1

80,0

71,6

70,8

Всього

100,0

100,0

100,0

100,0

*Міри зв’язку: χ2 = 11,739; df = 4; p < 0,019; коефіцієнт V Крамера = 0,056 (p < 0,019)

Серед часток українських громадян, які заради миру готові погодитися на будь-які та певні компроміси із ворогом, найбільшими виявилися частки тих із них, хто наразі радше не відчувають впливу війни на своє повсякденне життя. Водночас серед часток громадян, безкомпромісних до ворога, найменшою є частка тих із них, хто не помічає впливу війни на своє повсякденне життя. Тобто ті, хто вже постраждав від війни, більше схильні підтримувати її продовження до перемоги своєї країни над загарбниками, тоді як ті, кому поки що пощастило не відчути наслідків війни на собі, можуть всіляко намагатися уникнути їх, навіть ціною будь-яких або деяких компромісів з агресором. Іншими словами, загрози та ризики, спричинені війною, з більшою ймовірністю схиляють до компромісу з ворогом, ніж вже відчуті негативні наслідки воєнної протидії йому.

***

Якщо порівняти міри впливу усіх дев’яти розглянутих чинників на безкомпромісність громадян України до агресора, то найвпливовішими з них є мовний та макрорегіональний чинники. Про це свідчать найвищі значення мір зв’язку – хі-квадрат та коефіцієнту V Крамера. Дещо меншою мірою на схильність громадян підтримувати ведення визвольної війни до перемоги над ворогом впливає чинник невизначеності термінів та її ймовірної великої тривалості. Ще меншою мірою безкомпромісність громадян до противника зумовлюють чинники негативного впливу війни на їхнє повсякденне життя, зокрема, погіршення фінансового становища їхніх родин.

Загалом можна стверджувати, що безкомпромісність громадян України у протистоянні російській агресії має здебільшого соціокультурні та соціально-психологічні мотиваційні підвалини. І цей виявлений феномен потребує окремого глибшого аналізу в наступній розвідці.

Джерела

Між якістю та безпечністю: шкільна освіта та вступні випробування в умовах війни – Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. 11 серпня 2023 року. URL: https://dif.org.ua/article/mizh-yakistyu-ta-bezpechnistyu-shkilna-osvita-ta-vstupni-viprobuvannya-v-umovakh-viyni?fbclid=IwAR2z18IherQs25Cw7tERvJI53YcyIdSk_sySYejOAcNunUfsWw64pcwPyDk .

Укрінформ (2023). Кількість жінок-військових у ЗСУ з 2014 року зросла у 2,5 раза. (15.03.2023). URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3682549-kilkist-zinokvijskovih-u-zsu-z-2014-roku-zrosla-u-25-raza.html .

Ziai, A. (2010). Post-positivist metatheory and research in International Relations: A comparison of neo-gramscian, feminist and post-structuralist approaches. Hamburg review of social sciences, 5 (1), 32–61.

Цей матеріал представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Останні новини з категорії Аналітика

Як відновлюються села Новобасанської громади на Чернігівщині

Як відновлюються села Чернігівщини впродовж двох років після деокупації – фоторепортаж Дмитра Шолоха у співавторстві з Романом Коржовим
15 квітня 2024

Голос України в Одесі: переорієнтація одеського медіапростору у воєнний час

Сучасний прогрес українізації одеського медіапростору аналізує Станіслава Воронкіна
8 квітня 2024

Як швидко розмінувати Україну? Скільки потрібно «псів Патронів»?

Масштаби розмінування звільнених територій України, проблеми в процесі їх очищення, а також міжнародну допомогу в цій сфері аналізують Л. Бє...
5 квітня 2024

Невиправдані помилки Лули шкодять його міжнародній репутації

Президент Бразилії Луїз Інасіу Лула да Сілва відновив міжнародну репутацію країни, але його провокативні жести ускладнюють досягнення основн...
4 квітня 2024