Чи справді більшість українців за «автономію» ОРДЛО?

Аналітика
Перегляди: 2968
28 травня 2019

Олексій Гарань,
професор політології НаУКМА,
науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. І.Кучеріва

 

Оригінал статті друкується
на Українській правді

 

16 травня 2019 р., тобто за 4 дні до інавгурації новобраного президента В.Зеленського було оприлюднено результати опитування трьох соціологічних центрів, серед багатьох питань якого було і ставлення українців до «автономії» ОРДЛО. Було зазначено, що:

 «Серед варіантів розв’язання проблеми непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей найбільший рівень підтримки має «Надання цим територіям особливого статусу, який передбачає автономію в складі України» (39,9%). Цей варіант переважає у всіх макрорегіонах, крім Західного».

Після цього практично в усіх ЗМІ пройшла інформація про це, а також, що майже половина українців (48,9%) підтримує автономію ОРДЛО «заради припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту».

Оскільки опитування було оприлюднено якраз напередодні інавгурації Зеленського, то воленс-ноленс такі результати – це наче готове підґрунтя для тиску або ж створення умов для нового Президента, щоб було виправдання розмовам про референдум, умови миру з Росією, компроміси на Донбасі тощо.

Але давайте розбиратися. У відповіді на питання «Який варіант розв’язання проблеми непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей Ви підтримуєте?» фігурують лише три варіанти відповіді: «автономія» (39,9%), «ізоляція» (18,5%) і військове звільнення (17,3%). І при такому наборі варіантів логічно, що респонденти вибирають компромісне рішення.

Якщо ж в опитуванні одразу після цього питання наступним іде «Чи підтримали б Ви рішення про надання автономії в складі України непідконтрольним територіям Донецької і Луганської областей для припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту на Донбасі?», то, очевидно, що попереднє питання підштовхує до підтримки «автономії», тим більше заради «припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту».

При цьому не було варіанту – повернення окупованого Донбасу на тих умовах, на яких він раніше перебував у складі України, тобто на таких самих, які мають інші регіони.

Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва і Центр Разумкова регулярно ставлять це питання в своїх опитуваннях (на Донбасі опитування здійснювали «Демніціативи» та Ukrainian Sociology Service). І половина опитаних постійно говорять, що Донбас має повернутися на тих же умовах, на яких функціонують й інші регіони в умовах децентралізації.
 

Якщо говорити про політичне майбутнє територій «ДНР» та «ЛНР», якому варіанту Ви віддаєте перевагу?

 

Україна, Жовтень 2015

Україна, травень 2016

Україна, червень 2017

Донбас, листопад 2018

 Щоб «ДНР» та «ЛНР» повернулися до складу Донецької та Луганської областей, як було раніше

49,1

47,9

55,0

49,9

 Щоб «ДНР» та «ЛНР» повернулися до складу України, але з особливим статусом, отримавши більше незалежності від Києва

22,4

24,6

20,1

28,0

 Щоб ці території утворили автономію в складі України

9,5

-

-

-

 Щоб «ДНР» та «ЛНР» стали незалежними державами

4,5

7,4

6,6

1,7

 Щоб «ДНР» та «ЛНР» увійшли до складу Російської Федерації

0,2

3,2

2,1

1,6

 Важко сказати

12,2

16,9

16,3

18,4

 

На питання «Демініціатив» та Центру Разумкова «Які компроміси Ви вважаєте прийнятними для припинення війни на Донбасі?»  у грудні 2018 р. 48,4% вважали, що «особливий статус» для ОРДЛО є неприйнятним і 29,6 % прийнятним.  Це підтверджується також опитуваннями Gfk Ukraine для Кальміуської групи навесні 2018 р. (77% вважали, шо ОРДЛО мають бути в складі України на тих же правах, що й інші регіони), а також міжнародного дослідження Social Cohesion and Reconciliation (SCORE) Index за підтримки UNDP та USAID. Останнє показало (c.38), що у січні 2018 р. тільки 34% українців вважають «особливий статус» першим кроком до повної реінтеграції, у той час як  48% вважали це першим кроком до остаточного відділення ОРДЛО від України.

Але при цьому зробимо два застереження.

1. Можливо після обрання Зеленського з’явилися нові тенденції  у ставленні  українців, тому ми повторимо наші запитання в найближчих опитуваннях.  Ризикнемо висловити припущення, що протягом півроку (якщо брати дані нашого опитування у грудні 2018 р.) навряд чи могли відбутися такі радикальні зміни у ставленні до «автономії» ОРДЛО. Радше, це залежить від формулювань і варіантів відповідей.

2. «Демократичні ініціативи» також потрапляли в ситуації, коли наші соціологічні результати цитувалися навіть поважними виданнями з помилками. Так, наприклад, частина ЗМІ за результатами нашого, спільного з Центром Разумкова, грудневого опитування 2018 р. вийшла із заголовками, що «майже 70% українців готові піти на компроміс з Росією заради миру на Донбасі», але забували додати, що «не на всі і не за будь-яку ціну».

А це зайвий раз говорить про відповідальність і соціологів, і журналістів, для яких важливо не просто довіряти заголовкам інформстрічок, а завжди перевіряти інформацію. Коли ж йдеться про соціологічні опитування, перевіряти формулювання опитувань і варіанти відповідей і порівнювати їх з іншими опитуваннями.

_____________________

Цю статтю представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст статті  є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Останні новини з категорії Аналітика

Медіапростір Одеси: аналіз контенту, який споживають одесити

Медіавподобання жителів Одеси та Одеської області,чому частина з них досі споживає російський контент, а також умови переходу на україномовн...
18 квітня 2024

Як відновлюються села Новобасанської громади на Чернігівщині

Як відновлюються села Чернігівщини впродовж двох років після деокупації – фоторепортаж Дмитра Шолоха у співавторстві з Романом Коржовим
15 квітня 2024

Голос України в Одесі: переорієнтація одеського медіапростору у воєнний час

Сучасний прогрес українізації одеського медіапростору аналізує Станіслава Воронкіна
8 квітня 2024

Невиправдані помилки Лули шкодять його міжнародній репутації

Президент Бразилії Луїз Інасіу Лула да Сілва відновив міжнародну репутацію країни, але його провокативні жести ускладнюють досягнення основн...
4 квітня 2024