Події
Перегляди: 1631
25 жовтня 2018

Більшість українців визнає, що зовнішній вплив на Україну вагомий, але вважає його позитивним

28% українців вважають, що найкращою допомогою для України від ЄС був би тиск на українську владу для підтримки реформ в Україні – майже стільки ж, як у 2015 році (30,1%). Друге місце поділяють відповіді, що Брюссель мав би припинити надавати гроші Україні, тому що кошти розкрадаються (16,5%) та думка, що країни ЄС мали б більш відкрито протистояти Росії (16,3%). Такі підсумки соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Центру «Нова Європа», презентовані на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Дослідження проводилося з 16 по 28 серпня 2018 року. Загалом опитали 2041 респондента (похибка – 2,3%).

Більшість респондентів – майже 40% – вважають, що проєвропейські реформи необхідні, навіть якщо у підсумку Україна не стане членом ЄС, «тому що ці реформи потрібні країні». Майже 21% – відповіли, що ці реформи необхідні, «тому що в України немає іншого вибору». Непотрібними «європейські реформи» вважають 17%; 7% вважають, що Україні краще інтегруватися до Євразійського союзу. «Якщо говорити про фінансові очікування щодо ЄС – ця опція зайняла одне з останніх місць (7,1%). Як бачимо, на першому місці – очікування підтримки у боротьбі з Росією і тиск на українську владу для проведення реформ», – зазначив Сергій Солодкий, перший заступник директора Центру «Нова Європа».

Кожен п’ятий – 20,6% – вважають, що найкращою підтримкою з боку США були б гарантії безпеки для України. При цьому, на Півдні ці показники не дуже відрізняються від покзаників на Заході (22,2%). На другому місці – нові санкції проти Росії (17,8%), на третьому – підтримка членства України в НАТО (14%).

12,1% виступають категорично проти допомоги ЄС. Це утричі більше, ніж аналогічний показник у 2015 році (4,69%). Проти допомоги США виступають 16,5%. Найвищий рівень несприйняття допомоги Штатів – на Сході та Півдні (42,2% і  22,8%).

86% українців визнають наявність закордонного впливу на процеси в Україні. «При цьому, є розбіжності в оцінках, наскільки цей вплив є сильним і глибоким. Лише чверть переконані, що є не просто сильним, а вирішальним», – зазначив Руслан Кермач, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Основними суб’єктами впливу на Україну вважають США (54%) і ЄС. 39% відзначили вплив Росії, 29% – Міжнародного валютного фонду. При цьому, як «позитивний» найчастіше характеризують вплив ЄС (+24,6% у балансі позитивних і негативних оцінок), також вплив ООН, ОБСЄ і Ради Європи. Найбільш негативно оцінюють вплив Росії (-66%) та МВФ (-29%).

Хюґ Мінґареллі, посол ЄС в Україні, голова Представництва Європейського Союзу в Україні, у своєму коментарі до результатів дослідження зазначив, що хоча є високий суспільний запит щодо тиску Брюсселя на українську владу, вимоги з боку ЄС мають залишатися збалансованими.

«Це очевидно, що якщо ми надаємо програми співпраці і позики для підтримки реформ у певних сферах, ми можемо надати ці кошти лише під гарантію певних кроків задля здійснення цих реформ. Але, водночас, нам потрібно зважено підходити до того, як ці вимоги висувати – тому що рішення має приймати українська влада, обрана українськими громадянами. Нам потрібно дотримуватися розумного балансу між необхідністю включати певні вимоги до наших програм співпраці, але робити це із абсолютною повагою до суверенітету країни», – наголосив Хюґ Мінґареллі.

Стосовно запиту українців щодо активнішого тиску ЄС на Росію, Хюґ Мінґареллі нагадав, що з 2014 року Брюссель запровадив вже три пакети санкцій проти Російської Федерації. «Ці санкції продовжуються кожні 6 місяців одностайним голосуванням Ради ЄС, і ці санкції мають наслідки для Росії», – наголосив він.

На думку Ольгт Стефанішиної, генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, результати опитування свідчать про потребу ширшої комунікації у ЗМІ тих євроінтеграційних кроків, які вже були зроблені.

«Ми вже схвалили енергетичну, екологічну, транспортну, логістичну стратегії, які повністю базуються на підходах ЄС, і результатом яких стане виконання Угоди і забезпечення фактично інтеграції […] Це досить бюрократичний процес і громадяни не одразу зможуть це відчути, лише через декілька років. Тому те, що зростає підтримка наших євроінтеграційних прагнень, для нас дуже важливо», – зазначила Ольга Стефанішина.

Сергій Лещенко, заступник керівника головного департаменту з питань зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації Президента України, зазначив, що варто налагодити активнішу співпрацю й комунікацію між європейськими партнерами та Півднем і Сходом України.

«Показники [опитування] свідчать, що важливо більше долучати увагу наших партнерів до проблематики Сходу та Півдня […] У цьому контексті хотів би нагадати про ініціативу Президента на останньому саміті щодо започаткування проектів так званого патронажу держав-членів ЄС над окремими містами на Донбасі, які контролюються українським урядом – це могло б принести більше розуміння європейський цінностей і того, що це може дати Україні», – зазначив він.

Останні новини з категорії Події

Більшість своїх інформаційних атак росіяни останнім часом спрямовують на Європу — експертне обговорення

Основні інформаційні загрози Україні за квітень-червень 2024 року обговорили експерти
21 червня 2024

Легендарна соціологиня Ірина Бекешкіна увійшла до рейтингу NV «Люди десятиліття»

Видання NV склало список співвітчизників, які відіграли провідну роль в Україні за останнє десятиліття, куди ввійшла й Ірина Бекешкіна
18 травня 2024

Нове глобальне партнерство: що треба врахувати Україні задля розширення співпраці з Катаром – Марія Золкіна

Марія Золкіна підбила підсумки візиту української експертної делегації до Катару, проведеного в межах проєкту "Нове глобальне партнерство дл...
10 травня 2024

Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни — експертне обговорення

Матеріали круглого столу «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни».
9 травня 2024