політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва
Коментар для газети "Сьогодні"
24 липня у виступі перед спецпризначенцями президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про загрозу використання ПВК для антидержавних заворушень. 29 липня 33 вагнерівці були заарештовані та звинувачені у підготовці силових дій на боці опозиції. Схоже на те, що тепер Лукашенко не лише має привід, щоб придушувати протести після виборів. Тепер він ще й шантажуватиме Кремль, вимагатиме безальтернативної підтримки у будь-якій післявиборчій ситуації.
Потрібно розуміти, що, з одного боку, ПВК "Вагнер" – компанія, яка тісно пов'язана з Кремлем, з російськими спецслужбами. З іншого – це все ж таки приватна військова компанія. І вони можуть виконувати замовлення, які надходять від різних сторін. Тому завжди залишається відкритим питання: чиє замовлення вони виконують в конкретному випадку.
Можна розглядати те, що трапилося, як підготовку до перевороту, інспірованому Росією як державою. Насправді ситуація сильно нагадує подію в Чорногорії кілька років тому. Коли там нейтралізували угруповання заколотників, в числі яких були російські найманці. Група готувала, по суті, державний переворот, і координувалося все це російським ГРУ.
Але, з іншого боку, потрібно трохи розуміти російсько-білоруський контекст. Лукашенко, незважаючи на всі застереження, залишається одним з небагатьох реальних союзників Путіна на пострадянському просторі. У Білорусі він позиціонується як гарант стабільності і незалежності країни. Для того, щоб домогтися від Білорусі необхідного, Москві зовсім не потрібно влаштовувати державний переворот. Для цього є надійніші і перевірені часом методи. Я маю на увазі постійний тиск і зближення. Ми бачимо, що за останні роки залежність Білорусі від Росії неухильно зростає, поступово Білорусь перетворюється на залежну державу.
Другий момент – внутрішньоросійська ситуація. Ще півроку тому Путіну, можливо, і варто було б поспішати з білоруським питанням. Розглядався варіант продовження його влади через Союзну державу – про це чимало говорили. Але зовсім недавно Путін провів конституційну реформу, став, фактично, вічним правителем Росії. І йому немає необхідності прискорювати події в Білорусі. Він може почекати, поки Лукашенко остаточно не ослабне. Або поки остаточні острівці білоруського суверенітету на зникнуть.
Нарешті, третій момент: Лукашенко зараз переживе кризу, яку у 2012 році пережив Путін. По суті, ми бачимо ознаки наближення "Болотної"для Лукашенка. Очевидно, що без підтримки Росії президенту Білорусі не вдасться нейтралізувати виступи. У Москві це розуміють, як розуміють і те, що за цю підтримку вони зможуть вимагати свою ціну. І ця ціна може бути дуже великою. А тому направляти якісь диверсійні групи і намагатися скинути Лукашенка їм немає сенсу.
Тоді виникає питання, що це було. Тут можуть бути дві версії, на мій погляд. Перша, більш очевидна, – цих людей могли загітувати приїхати до Білорусі, щоб в разі необхідності підтримати протести. Думаю, ми почуємо від білоруської влади, що агітаторами були представники опозиції. Які хотіли, щоб в критичний момент у них була збройна сила. Тобто Лукашенко говоритиме, що це підготовка Майдану руками російських найманців, але що російська державна влада не має до цього ніякого відношення. Тобто тут тільки гроші, найманці та ініціатива білоруської опозиції.
Другий, менш вірогідний варіант, який, втім, виключати на варто. Приїзд вагнерівців до Білорусі – результат "протистояння" різних веж Кремля. Наприклад, одна з веж вирішила спробувати втілити ось такий варіант зміни влади в Білорусі та підпорядкування Білорусі Росії. Тобто вони спрогнозували, що можуть бути масові виступи, хаос, незрозуміло, як вчинить Лукашенко, чи зможе він взагалі утримати ситуацію під контролем. А ми ось в цей час спробуємо або повністю взяти під контроль ситуацію, або, як мінімум, взяти під контроль конкретні об'єкти інфраструктури. Ті, які належать російському капіталу.
В принципі, показовою буде реакція Мінська, якщо Україна вимагатиме видачі осіб, які воювали проти нас на Донбасі. Якщо Лукашенко їх видасть, то це означатиме, що Кремль дійсно не має відношення до події. Якщо ні, якщо підуть якісь складні таємні перемовини з Москвою, – то, значить, там є "кремлівський слід".
