Безвіз для України – громадська думка

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова з 9 по 13 червня  2017 року.  Опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих територій у  Луганській та Донецькій областях. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Опитування здійснювалося  за фінансової підтримки  програми «Матра» Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у 2013–2016 рр. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології. 

• Закордонний паспорт на сьогодні мають 34% населення (у травні 2016 року – 30%). Серед  них 7% мають  новий біометричний закордонний паспорт, 8,5% – старий закордонний паспорт з чинними  Шенгенськими візами і 20% – старий закордонний паспорт без дійсних  Шенгенських віз. Найбільше біометричних паспортів мають жителі Заходу (11%) та молодь віком до 30 років (12%), найменше – жителі Сходу (2,5%) та люди, яким за 60 років (2%).
• Серед тих, хто не має біометричного паспорта, 7% збираються оформити його цього року, ще 28% теж готуються замовити його виготовлення, але пізніше, а 45% взагалі не налаштовані його мати і ще 13% не вирішили, чи він їм потрібний.  Найбільша різниця  як у наявності закордонного паспорта, так і у намірі його отримати – вікова: серед  покоління, яким за  60 років, 84% не мають жодного закордонного паспорта і 78% не мають наміру його замовляти.
• Запровадження безвізового режиму з країнами ЄС є важливим і дуже важливим для 39% громадян України. Найбільш важливим режим безвізу є для жителів Західного регіону (53%) та Центрального (44%), менш – для мешканців Півдня (23%) та Сходу (25%).  Вікові відмінності ще більш істотні: найбільш важливий безвізовий режим для молоді віком до 30 років (60%), найменш – для старших за 60 років (21%).
• До країн Шенгенської зони мають намір поїхати 32% громадян України, насамперед – молодь (56%). Основна мета поїздок – туризм (64%), візити до родичів та друзів (22%), робочі поїздки (18%),  проте 22% сподіваються на працевлаштування за кордоном.   Більшість  населення (62,5%) знає, що безвізовий режим не дає права українцям на роботу в країнах Шенгену, проте 15% вважають, що таке право є.
• Загалом лише 14% українців вважають, що добре знають правила безвізового режиму з країнами ЄС, ще 50% дещо знають, але спеціально їх не вивчали, 35% взагалі про них нічого не знають. 
• Європейцями себе вважають 38%  українців, не вважають – 55%. Найвища європейська самоідентифікація притаманна жителям  Західного регіоні  (53%), у решті регіонів відчуття себе європейцем значно нижче:  у Центральному – 37%, Південному – 35%, Східному – 30%.  Істотними є вікові відмінності: найбільше відчуває себе європейцями молодь  – 49% і найменше – люди старшого покоління, яким понад  60 років – 27%.
• Для того, щоб відчувати себе європейцем, насамперед потрібний певний рівень матеріального добробуту – так вважають 59% українців, причому у цьому солідарні громадяни в усіх регіонах й усіх вікових груп.  До трійки чинників, найбільш важливих  для європейської ідентифікації,  були віднесені також  відчуття захищеності законом (36%) та повага до цінностей демократії та прав людини (26%). 
• Приєднання в перспективі до Європейського Союзу  підтримують 57% громадян України, перевагу Євразійському економічному союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном  віддають 8% населення, а неприєднання до обох союзів  обстоюють 25%. Підтримка Євразійського союзу  (як і інших варіантів союзів з Росією) різко впала після 2013 року – з 30% до 8%, а підтримка вступу до ЄС зросла – з 42% до 57%.  Проте водночас зріс відсоток тих, хто вважає, що Україні не слід приєднуватися до союзів ані з Європою, ані з Росією – з 13% до 25%.
• Підтримка приєднання до ЄС найвища у Західному регіоні (79%) та Центральному і менша – у Південному (32%) та Східному (41%), де значна частина жителів віддає перевагу неприєднанню до жодного з двох союзів (43% на Півдні та 32% на Сході).
• Щодо вікових відмінностей, то найбільше підтримує інтеграцію з ЄС молодь віком до 30 років (69%) та у віковій групі 30–39 років (64%), найменше – люди, старші за 60 років (41%), де  значну підтримку має неприєднання до жодного з двох союзів (35%).   

Результати опитування в таблицях можна завантажити тут.