МЕТОДОЛОГІЯ
Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 9 по 15 серпня 2023 року.
Методом face-to-face було опитано 2019 респондентів віком від 18 років, які проживають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві.
У Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Склад макрорегіонів:
- Захід – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області;
- Центр – Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області, а також місто Київ;
- Південь – Запорізька, Миколаївська, Херсонська та Одеська області;
- Схід – Дніпропетровська, Харківська області.
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ
Станом на першу половину серпня 74% опитаних були впевнені, що Росія вірогідно вдасться до систематичних ракетних ударів по українській енергетичній інфраструктурі, як це було восени та взимку 2022-2023 року. Із них 31% респондентів були переконані, що атака на енергосистему точно станеться, а 43% розглядали цей сценарій як високоймовірний. Серед опитаних 14% оцінили ризик ракетних ударів по енергосистемі як низький, а 4% респондентів були переконані, що цього точно не станеться.
У розрізі макрорегіонів абсолютна більшість населення схильна вважати, що Росія скоріше вдасться до систематичних ракетних ударів по українській енергетичній інфраструктурі. У південних областях згодних із цим твердженням трохи менше, ніж в інших макрорегіонах: 67% проти 75%. Різниця в оцінках імовірності між макрорегіонами зберігається переважно за рахунок меншої частки респондентів у південних областях, які впевнені у ракетних обстрілах, та більшої частки тих, хто вважає такий сценарій малоймовірним.
У разі, якщо Росія все ж вдасться до атак на українську інфраструктуру, 45% респондентів переконані, що наслідки будуть співмірні з наслідками обстрілів взимку 2022-2023 року. Чверть опитаних вважають, що наслідки можуть бути навіть гіршими, ніж торік. Близько 19% респондентів прогнозують, що атаки будуть менш результативними та не призведуть до суттєвих порушень електро-/водо-/теплопостачання.
Більшість респондентів, які вважають, що атаки матимуть гірші наслідки, аніж минулорічні, проживають у південних (43%) та східних областях (30%). На меншу результативність атак більш схильні очікувати респонденти, що проживають у центральних областях (24%), порівняно з іншими макрорегіонами.
Якщо ж атаки на українську інфраструктуру все-таки відбудуться і їхні наслідки будуть зіставні з минулорічними, половина опитаних (52%) впевнені, що зможуть задовольнити свої побутові потреби та відносно комфортне життя своєї родини. Натомість 35% респондентів не зможуть подбати про себе та свою родину за таких умовах. 13% опитаних не визначилися з відповіддю.
Лише 39% опитаного населення південних областей та 44% – східних областей зможуть забезпечувати побутові потреби та відносно комфортне життя себе та своєї родини у разі обстрілів інфраструктури. Для порівняння, у західних та центральних областях подбати про себе та родину зможуть 56% опитаних.
Найбільш вразливими, у разі повторення обстрілів енергетичної інфраструктури, як взимку 2022-2023 року, будуть респонденти пенсійного віку (60 років і старші). 42% з них не зможуть задовольнити побутові потреби та забезпечити відносно комфортне життя своєї сім’ї.
Значний ризик обстріли інфраструктури нестимуть людям, які живуть за межею бідності. 31% серед найменш заможних громадян зможе задовольняти свої побутові потреби та відносно комфортне життя у разі обстрілів. Серед бідних респондентів подбати про себе зможе половина, серед умовно забезпечених – майже дві третини (62%).
Половина респондентів (51%), які прогнозують, що атаки на інфраструктуру матимуть гірші наслідки, ніж минулорічні, не зможуть подбати про себе та свої родини, навіть якщо наслідки атак будуть співставними з минулорічними.
Якщо атаки на українську інфраструктуру продовжаться та їхні наслідки будуть співставними з минулорічними, 56% працевлаштованих респондентів зможуть продовжити виконувати свої робочі обов’язки. Не зможуть продовжити працювати – 28%.
Особливо сильний вплив атака на інфраструктуру може мати на працездатність населення східних областей. 41% респондентів зі східних областей повідомили, що не зможуть продовжити виконувати свої робочі обов’язки, якщо наслідки атак на інфраструктуру будуть співставними з минулорічними.
Працевлаштовані респонденти, які наразі живуть за межею бідності, рідше повідомляли, що зможуть продовжити виконувати свої робочі обов’язки у разі обстрілів інфраструктури, порівняно з бідними чи умовно забезпеченими респондентами: 35% серед вкрай бідних порівняно з 54% серед бідних і 62% серед умовно забезпечених.
49% опитаних вважають, що підрив Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) є ймовірним. 30% респондентів переконані, що такий сценарій малоймовірний, тоді як 9% вірять, що цього точно не станеться.
Найменш імовірним підрив ЗАЕС Росією видається респондентам пенсійного віку (60 років і старші). Серед них 44% впевнені, що Росія може піти на це, 42% вважають підрив ЗАЕС Росією малоймовірним чи взагалі неможливим.
Респонденти із західних областей частіше розглядали підрив ЗАЕС Росією як цілком імовірний сценарій (58%) порівняно з респондентами східних (48%), центральних (46%) та південних (42%) областей. Однак частка тих, хто впевнений, що Росія точно підірве ЗАЕС, найбільша серед респондентів зі східних областей: 19% порівняно з 8% в інших макрорегіонах.
