Баку надсилає сигнал солідарності, Рамштайн – зброю – Тарас Жовтенко про новий рівень підтримки України

Президент Азербайджану Ільхам Алієв на медіафорумі в Ханкенді (Азербайджан) закликав українців ніколи не змирятися із окупацією. Того самого дня, отримавши від української журналістки Олени Курбанової шеврони бригад, які захищають Україну від країни-агресора РФ,  Алієв відповів: «Продовжуйте далі». Чи наближає це Баку до статусу союзника Києва,  у коментарі Радіо NV свої думки висловив безпековий  аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко. 

Він пояснив, що в Кремлі готувалися до такого повороту.

«Антиазербайджанські настрої вже давно поширюються російською пропагандистською машиною. Жест Алієва лише спричинив чергове загострення цього «виття». Але слід розуміти, що в контексті російсько-азербайджанських відносин ці заяви президента Алієва – один із кроків Баку для максимального дистанціювання від російського впливу як всередині країни, так і щодо участі Москви в Нагірно-Карабахському конфлікті», – зазначив Тарас Жовтенко.

Аналітик нагадав, що рішення Баку дистанціюватися від Росії визріло давно.

«Зокрема, після успішного досвіду вирішення конфлікту в Нагірному Карабасі без втручання Москви Азербайджан усвідомив, що коли прибираєш з інспірованого Кремлем регіонального конфлікту російські сили, вирішити будь-які суперечки стає набагато легше. Коли там немає русского солдата,  без втручання Кремля  Азербайджану та Вірменії насправді набагато легше домовитися. Тим більше, що до цього процесу долучилися європейські країни, як на рівні Європейського Союзу, так і Сполучені Штати Америки», – пояснює Тарас Жовтенко.

За його словами, Баку послідовно «вимиває» російську присутність зі своєї країни – від блокування російських медіа і арештів агентів впливу до майбутніх судових позовів проти Росії за збиття цивільного літака. У відповідь Кремль намагається ескалувати, зокрема через тиск на азербайджанську діаспору в РФ.

Уся ця історія –  не лише про підтримку України. Це про стратегічний курс Азербайджану на відрив від російського впливу, вважає експерт. Туреччина, як союзник Баку і член НАТО, на цьому шляху відіграє ключову роль. Подібну логіку нині наслідує й Вірменія,  максимально  обмежуючи  вплив російських священників  на території своєї країни.

«У зв'язку з цим, на болотах ще більше виття – тепер не лише проти Азербайджану, але й проти Вірменії, і  особисто проти Пашиняна», – зазначив Тарас Жовтенко.

Він також звернув увагу на те, що азербайджанський лідер провів чітку паралель між збиттям азербайджанського літака над Чечнею і катастрофою рейсу MH17 в небі над Донбасом. Цей символічний жест, за словами аналітика,  має подвійне значення. З одного боку, Алієв орієнтується на успішний український кейс – винесення судового вироку щодо трагедії MH17. А з іншого – намагається показати спільність загрози.

«Пан Алієв більше натякає на те, що росіяни діють однаково з усіма країнами так званого пострадянського простору, який Кремль вважає своєю сферою впливу», – пояснює аналітик.

Це завжди той самий сценарій: дестабілізація ситуації всередині країни, конфлікт, терор і спроба встановити повний політичний і економічний контроль.

«Немає великої різниці, чи це Україна, чи Азербайджан, чи Грузія, чи Вірменія – підходи ті самі: починаючи від збиття цивільних авіалайнерів, закінчуючи повномасштабною війною», – наголошує Тарас Жовтенко.

За його словами, головний посил  Алієва – попередження іншим країнам, які колись були  радянськими республіками і  ще досі намагаються «задружитися» з Кремлем,  що все  це закінчується завжди однаково.

Ще одним вектором підтримки України може стати нова ініціатива за участі європейських союзників, яка наразі формалізується в рамках віртуальної зустрічі Рамштайн. Під час цієї платформи, як повідомляє видання The Telegraph, міністр оборони Великої Британії Джон Гілі  закликав до 50-денної кампанії з озброєння України. За словами Тараса Жовтенка, цей термін не випадковий, а є алюзією на ті 50 днів, які Дональд Трамп колись відводив російському лідеру для «розв’язання» конфлікту, але в цьому випадку акцент зроблено на новому форматі підтримки.

Водночас, як зауважив Тарас Жовтенко, багато країн ЄС не поспішають включатися у нову схему постачання зброї, запропоновану Вашингтоном, і досі демонструють обережність.

«Заклик міністра оборони Великої Британії Джона Гілі   – це звернення саме до європейських країн. Бо після заяв Трампа про 17 батарей Patriot для України і нову роль НАТО як посередника в передачі американської зброї в Європі почалися сумніви. І вони цілком логічні», – пояснює Тарас Жовтенко.

Америка запропонувала два можливі формати передачі Україні зброї: або європейські країни передають Україні вже наявну американську зброю, а США потім її компенсують; або ж замовляють виробництво озброєння для України напряму в американському ВПК. Обидва варіанти передбачають довгострокову співпрацю і фінансові зобов’язання. Але саме це й лякає союзників, пояснив аналітик.

Тарас Жовтенко відзначив, що європейці чудово розуміють, що Трамп  непередбачуваний. Сьогодні він каже одне, завтра – інше. І якщо вони вв’яжуться у тривалий процес із замовленнями, а Трамп раптом зупинить їх після чергового дзвінка «друга Владіміра»,  то що буде з європейськими грошима, які вже виділені на американську зброю?

«Якщо, скажімо, Німеччина передасть Україні кілька батарей  Patriot, а Трамп раптом скаже: "Стоп", що це означатиме для Берліна? Повертати передане? Чи США компенсують і нададуть Німеччині нові батареї взамін? Усе впирається в одне питання: чи не передумає Трамп посеред шляху», – зауважує безпековий аналітик.

Водночас, незважаючи на ці побоювання, сигнали з Вашингтона нині свідчать про серйозні наміри, наголошує Тарас Жовтенко. Білий дім уже поставив на паузу постачання ППО Швейцарії на користь країн, які погодяться віддати свої системи Україні.

«На тлі цього Німеччина передомовилася зі Сполученими Штатами про передачу не двох, а цілих п’яти батарей. Тож Білий дім не відступається, а насправді починається реальна робота», – додав аналітик.

Саме тому, на його думку, ключове завдання для європейських союзників зараз – не зволікати.

«Не треба чекати якихось ще сигналів з Білого дому, що Трамп передумає. Він обов’язково щось передумає. Але поки він цього не зробив,  європейським країнам треба максимально себе мобілізувати  і зробити максимум замовлень американської зброї», – наголошує експерт.

Тарас Жовтенко також вважає, що Велика Британія може стати  стратегічним «містком» між США і Європою, який допоможе подолати інерцію континентальних партнерів. І найближчий формат Рамштайну має стати майданчиком для такої роботи.