Антиамериканізм, добрива і віра в багатополярний світ: що привело Лулу до Москви – пояснює Олексій Гарань
Із коментарів Радіо Свобода
Для частини гостей параду на 9 травня у Москві ключовим фактором стала участь у заході лідера Китаю Сі Цзіньпіна. Зокрема, президент Бразилії Лула да Сілва розглядає і Путіна, і Сі як стратегічних партнерів у протистоянні з Заходом у межах БРІКС. Олексій Гарань, професор кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" та науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, в коментарі Радіо Свобода оцінив візит Лули та лідерів інших держав як демонстрацію прагнення посилювати свою роль у багатополярному світі.
«Лула формально декларує нейтралітет. Де-факто Бразилія близька до Китаю і Росії, зокрема з питань війни в Україні. І позиція Лули пояснюється, перше, тим, що він вірить в багатополярний світ. Він – страшенний такий антиамериканіст. А друге – дуже цинічно, що Бразилія отримує від Росії добрива, які дуже потрібні за заниженою ціною. Тому він і приїхав», – пояснює політолог Олексій Гарань.
Так званий «китайсько-бразильський план завершення війни» в Україні складається із шести пунктів, який, зокрема, не передбачає принципу поваги до територіальної цілісності «всіх країн», який був у попередньому плані Китаю. Китайсько-бразильський план вперше оприлюднили за результатами поїздок спеціального представника уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуея до країн так званого Глобального Півдня на початку травня 2024 року.
Для прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді відносини із КНР мають протилежне значення. Для інтересів Індії Китай – основний конкурент. Саме цей фактор, а також військова напруженість між Індією і Пакистаном стали причинами, чому Моді у Москву не поїхав, вважає Олексій Гарань.
«Китай – це головна загроза для Індії. Тому я думаю, що Індії зараз потрібна співпраця з Заходом. Тобто це той факт, що Китай – це загроза для них, і Захід їм потрібний, і Сполучені Штати їм потрібні. Я думаю, що це чи не головна причина, чому Моді вирішив не показувати свою занадто велику близькість до Росії і Китаю», – каже експерт.
На параді у Москві також були присутні лідери з Центральної Азії, зокрема Казахстану, Таджикистану, Киргизстану та інших. Для них в пріоритеті хороші відносини і з Пекіном, і з Москвою.
«Країни Центральної Азії зараз менше залежать від Москви, тому що вони вже залежні від Китаю. І насправді Китай є в перспективі основною країною, яка буде там домінувати. Тому країни цього регіону, зокрема Казахстан, вони намагаються диверсифікувати стосунки, в тому числі, і з Заходом також. Але якщо ми візьмемо такі країни, як Таджикистан, Киргизстан, вони залежні від Росії. І тому вони намагаються не сваритися з Москвою зайвий раз», – каже Олексій Гарань.
«Якщо ми почнемо аналізувати, то, ну, хто там був? Там були представники пострадянського простору, причому такі диктаторські режими, за винятком Вірменії. Там були світові диктатури... Абхазія і Південна Осетія. Ну ясно, що це маріонеткові абсолютно держави. Мене, до речі, цікавить, як себе президент Китаю Сі почував у цій кампанії», – каже Гарань.
