Опитування
Перегляди: 3985
19 листопада 2009

5-річчя Помаранчевої революції в оцінках експертів

Прес-конференція

Українське національне інформаційне агентство — Укрінформ
(вул. Б.Хмельницького, 8/16).

Організатор прес-конференції — Фонд “Демократичні ініціативи”


Учасники:

Ірина Бекешкіна – науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи",
Євген Копатько – директор компанії «Reseach & Breanding group»,
Володимир Фесенко – Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»,
Ігор Когут – Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

  

Події Помаранчевої революції в оцінках експертів

Фонд «Демократичні ініціативи» 13-18 листопада провів опитування експертів - політологів та журналістів, присвячене оцінці подій Помаранчевої революції. Усього було отримано 46 відповідей.
• Більшість експертів схиляються до думки, що події, які дістали назву «Помаранчева революція» були масовими виступами протесту проти фальсифікацій та режиму Кучми, але не революцією.
• Більшість експертів оцінює наслідки Помаранчевої революції як переважно позитивні.
• До позитивних наслідків Помаранчевої революції експерти віднесли насамперед піднесення громадянського суспільства, завоювання свободи слова, політичних та громадянських свобод, здійснення істотних кроків на шляху демократизації країни, політичний плюралізм, поліпшення іміджу України на міжнародній арені, деякі позитивні зрушення у рівні життя людей, зростання економічної свободи, започаткування процесу формування української нації, зростання національної свідомості.
• Негативні зміни частина експертів пов’язує не так із самою Помаранчевою революцією, як із її незавершеністю, нереалізованістю її завдань. До основних негативів експерти віднесли насамперед ситуацію, що складалася у сфері державної влади – розбалансованість державного механізму, декваліфікацію та деградацію державного апарату, втрату контролю влади над процесами у країні, безвідповідальність чиновників. До негативів, що характеризують нинішній стан суспільства, експерти віднесли зневіру людей у свою здатність вплинути на суспільні процеси, розчарування людей у демократії. Значна частина експертів до серйозних негативних змін віднесла зростання корупції у суспільстві, погіршення ситуації із дотриманням законів. Також серед негативів зазначалися дискредитація «помаранчевими» політиками євроатлантичного вектору розвитку України, погіршення іміджу України на міжнародній арені, поляризація суспільства на «Схід» і «Захід».
• Більшість експертів вважає, що події, аналогічні Помаранчевій революції, можливі у віддаленій перспективі, але не найближчим часом.
• На думку більшості експертів, у разі, якщо на нинішніх президентських виборах відбудуться такі самі фальсифікації, можливі виступи протесту, але лише локальні і не масові.

Результати експертного опитування

(дані подані у кількості голосів експертів)

 

  1. Як Ви вважаєте, чим, власне, були ті події, які дістали назву «Помаранчева революція» ?

1 – Вони й були революцією, яка істотно змінила країну ..................................................... 16

2 – Це були масові виступи протесту проти фальсифікацій та режиму Кучми, але не революція         26

3 – Це були виступи обдуреного населення, інспіровані та профінансовані «помаранчевими» політиками .................................................................................................................................................. 2

4 – Інше........................................................................................................................................... 2

5 – Важко сказати.......................................................................................................................... 0

 

  1. Як Ви вважаєте, наслідки подій Помаранчевої революції були здебільшого позитивними чи негативними?

1 – Здебільшого позитивними  .................................................................................................. 31

2 – Здебільшого негативними ..................................................................................................... 5

3 – Важко сказати  ........................................................................................................................ 9

2 – Здебільшого негативними...................................................................................................... 5

 

  1. Які саме зміни – позитивні та негативні – відбулися в українського суспільстві внаслідок Помаранчевої революції?

Позитивні зміни

До позитивних змін  більшість (28) експертів  у першу чергу віднесли піднесення громадянського суспільства:

«усвідомлення народом себе (хоч і тимчасове) сувереном держави»;

«збільшення активності громадян у питанні захисту своїх прав»;

«усвідомлення своєї об’єднаної сили»;

«люди зрозуміли, що можуть впливати на події і їх голос не можна буде ігнорувати. Політики зрозуміли, що з людьми треба обережніше»;

«суспільство зробило перший крок на шляху до дорослого та відповідального суспільства»;

« Вперше з часів СРСР виявлені суспільством людяність, мужність, готовність до самопожертви – найкращі людські якості, що вивели суспільство на новий якісний рівень розвитку. Суспільство пережило стан спільної надії, який міг би стати рушійною силою політичного та економічного розвитку»;

«Демонстрація суспільством значних моральних цінностей, демонстрація переваги ціннісних мотивацій над матеріальними для великих мас населення».

Другим за значущістю позитивним наслідком стало, на думку експертів (20),

істотне просування Україні по шляху демократії та зростання політичних та громадянських свобод:

«Помаранчева революція дала народові відчуття свободи і відкрила можливості для демократичних змін у країні»;

«Стало більше політичної та інформаційної свободи»;

«Вибори набули ознак демократичності і прозорості»;

«Двічі були проведені парламентські вибори, які спостерігачі назвали вільними і демократичними»;

«Відсутність страху за участь у демонстраціях протесту».

 

Особливо був відзначений експертами  (19) істотний прогрес у царині  свободи слова:

«Свобода слова, попри усі проблеми, на якісно вищому рівні  порівняно з часами пізнього Кучми і прем’єра Януковича»;

«Тепер і справді нема «темників»;

«Вільна дискусія у суспільстві стосовно політичних процесів в Україні, є можливою критика найвищих посадовців»;

«Зросла кількість ЗМІ, які можна вважати незаангажованими»;

«На певний час з’явилася майже цілковита свобода слова, яку потім змінила свобода журналіста обирати видання з певною спрямованістю».

 

Значні позитивні зміни, на думку експертів (16),  відбулися у сфері політичного життя:

«Помаранчева революція стала на заваді такого політичного режиму, який формувався на домінуванні одного політичного актора, тобто припинила сповзання України до диктатури»;

«Поява рівноцінних гравців (олігархічних угруповань), котрі врівноважують одне одного у час «дорослішання» українського суспільства»;

«Ми отримали політичну систему з жорсткою політичною конкуренцією, а також відносний доступ до інформації»;

«Відбулася певна зміна владної еліти, були зруйновані деякі корупційні механізми»;

«Входження у громадське життя певного числа демократично налаштованих і добре освічених представників молодої генерації (йдеться не про пабатів і довгих, а  про тих, хто сьогодні не на слуху, але хто ще скаже своє слово»).

 

Були відзначені експертами (10)  позитивні наслідки і у міжнародній сфері, насамперед – поліпшення іміджу України у світі:

                     «Завдяки Помаранчевій революції відбулася активізація зацікавленості     Україною та українським суспільством у світі»;

«Був чітко визначений європейський пріоритет зовнішньої політики»; 

«Україна мала значний шанс посилити свою вагу та роль на міжнародному стратегічному просторі».

 

Експерти (8) відзначили позитивну роль Помаранчевої революції  у процесі формування української нації:

«Сприяння усвідомлення населенням різних регіонів своєї належності до єдиної держави»;

«Проведення україноцентричної внутрішньої політики, яка посилила українську ідентичність»;

«В Україні було порушено непрості питання історії (ОУН, УПА), голодомор у парламенті було визнано геноцидом проти українського народу».

 

Деякі експерти (5) також вказали на позитивний вплив  Помаранчевої революції  у економічній сфері:

«Помітно виріс рівень життя багатьох українських громадян»;

«Яскрава подія, яка привернула увагу міжнародної спільноти і стала своєрідною рекламною акцією, що посприяла   залученню інвестицій»  

«Допомога при народженні дитини перетворилася зі знущальної фікції на реальність».

    

Оцінюючи негативні зміни, чимало експертів зауважували, що вони є здебільшого не наслідками власне Помаранчевої революції, а нереалізованості тих завдань, які були проголошені, але так і не реалізовані – так вважають 15 експертів:

  • «Найбільший негатив Помаранчевої революції у її незавершеності. Задекларовані обіцянки на Майдані (боротьба з корупцією, встановлення верховенства права, піднесення соціальних стандартів тощо) так і не були реалізовані. В результаті – розчарування людей як у самій владі, так і  у тих подіях, що дали «зелене світло» цій владі»;
  • «Негатив у тому, що помаранчевою командою, тоді, у 2004 році, маючи широку підтримку громадян, не було докладено достатніх зусиль задля виконання основних завдань. Помаранчева команда «захлинулася своєю перемогою. Тому було багато чого проголошено і сказано, але не реалізовано в дію»;
  • «Напряму негативних наслідків немає. Розлад системи державного управляння, хаос, зростання корупції, вседозволеність політиків і чиновників та нерівність перед законом – це спільні заслуги так званих «еліт», але не результат подій Помаранчевої революції».

 

Серед негативів більшість експертів (27) у першу чергу вказали на той стан, в якому зараз перебуває  державна влада – розбалансованість, безвідповідальність, свавілля:

  • «Деградація державної влади, дисбаланс у централізованих інституціях влади, безкарність і, відповідно, повна безвідповідальність чиновників»;
  • «Розбалансування державного механізму, декваліфікація і деградація державного апарату, суцільна «партизація» влади, втрата контролю влади над процесами в країні»;
  • «Відбулася делегітимація  більшості органів державної влади, нова еліта виявилася набагато гіршою за попередню»;
  • «Бардак в управлінні країною, масова зміна чиновників – новими, дилетантами»;
  • «Політична боротьба стала носити більш скандальний та брудний характер»;
  • «Не було подолано зростання влади і бізнесу»;
  • «Політики не зрозуміли суті Помаранчевої революції, жоден з них не став працювати з активістами і формувати громадянське суспільство. Вони виявилися справжніми дітьми Кучми».

 

Водночас  негативи були зазначені не лише стосовно влади, а й  стосовно нинішнього  стану, в якому зараз перебуває суспільство (16 експертів). Це насамперед панування апатії, зневіри і відчуття власної неспроможності щось змінити на краще:

  • «Зависокі очікування привели до великих розчарувань та зневіри у можливостях демократії»;
  • «Наявне тотальне розчарування більшої частини суспільства у будь-яких суспільних змінах і позитивних перетвореннях»;
  • «Зневіра людей у те, що вони можуть впливати на процеси у державі»;
  • «Майданізація» країни (спроби вирішувати тиском мітингів і пікетів, часто – проплачених»;
  • «Занепад національно-демократичного руху, само дискредитація колишніх моральних і політичних авторитетів»: 
  • «Країну заполонив дух споживацтва, усе купляється і продається»

 

Значна частина експертів (13) вважає, що головним недоліком пост-помаранчевого періоду став нігілізм політиків до верховенства права, зростання  корупції та хабарництва:

  • «Проблеми, які не були вирішені у 2004 році, залишаються й сьогодні. Головною проблемою залишається корупція»;
  • «Не було зроблено мінімальних кроків до верховенства права»;
  • «Погіршення ситуації у правовій і судовій сферах. Менше стало поваги до закону»;
  • «Відсутність реформ у судовій системі, органах прокуратури і висока корупція призвели до втрати довіри населення у безповоротність покарання і рівність усіх перед законом»; 
  • «Доведений до абсурду правовий нігілізм; корупція стала системоутворюючим фактором економічного та політичного життя країни»;
  • «Майдан фактично виявився ротацією корупціонерів при владі».

 

Деякі  негативні наслідки, вказані експертами (8), стосувалися сфери міжнародних відносин. Експерти  насамперед вказали на дискредитацію євроатлантичного вектору розвитку країни, втрату шансів на вступ до НАТО, втрату міжнародного іміджу України, посилення конфліктності у відносинах з іншими країнами:

  • «Відсутність консолідації в політичній еліті щодо зовнішньополітичного вектору розвитку України»;
  • «Чвари серед політиків у помаранчевому таборі зіпсували міжнародний імідж України та звели нанівець ефект Помаранчевої революції на світовій арені»;
  • «Компрометація євроатлантичного вектору внаслідок повної бездіяльності влади»; 
  • «Погіршення україно-російських відносин, газові війни»;   
  • «Україна сьогодні ближче до перетворення на сателіт Російської Федерації, ніж до революції».

 

До негативних наслідків подій Помаранчевої революції деякі експерти (6) віднесли посилення розколу у суспільстві, насамперед, на Схід і Захід:

  • «Відбулася чітка поляризація суспільства на Схід і Захід»;
  • «Постійне експлуатування теми «Схід і Захід» недобросовісними політиками. Відтак ми отримали країну, де одна нація, але два електорати».

 

Низка експертів (6) зазначила негативні наслідки в економічній сфері – насамперед, розгул популізму:

  • «В політиці й економіці став панувати популізм: споживати стали більше, ніж виробляти»;
  • «Посилення антиринкових та патерналістських настроїв».

 

Двоє  експертів  відзначили негативи у нинішній ситуації у ЗМІ:

  • «Кланово-олігархічна комерціалізація журналістської діяльності, продажність преси»;
  • «Темники з секретаріату Президента з часом частково замінено на домовленості із власником ЗМІ, який втручається у верстку новин («м’яка цензура»)».

 

  Ще двоє експертів до негативів віднесли конституційні зміни, які призвели до дисбалансу влади.

 

  1. Чи можливі у найближчому часі чи колись у віддаленій перспективі події, аналогічні Помаранчевій революції?

1 – Цілком можливі, причому найближчим часом  .................................................................. 7

2 – Можливі, але у віддаленій  перспективі ........................................................................... .22

3 – Ні, у такому масштабі не можливі ніколи  ......................................................................... 10

4 – Важко сказати  ........................................................................................................................ 6

(Один із експертів відповів, що «такі події можливі у разі, якщо до влади прийде диктатура».)

 

  1. Якщо на президентських виборах відбудуться такі самі фальсифікації, що й на минулих, чи можуть бути масові виступи протесту?

1 – Так, цілком можуть бути серйозні масштабні виступи протесту ...................................... 3

2 – Виступи протесту можуть бути, але локальні і не масові ................................................ 28

3 – Ніяких істотних виступів протесту не буде ...................................................................... 10

4 – Важко сказати ......................................................................................................................... 3

 

(Один із експертів зауважив, що на минулих виборах не було доведено фактів фальсифікації, а виборці протестували проти перемоги кандидата, якого вони не підтримували).

 

  1. Сформулюйте стисло, як саме, на Вашу думку, увійдуть в історію України події Помаранчевої революції.

Усі отримані відповіді подаємо у автентичному вигляді:

  1. Як карнавал демократії, відправна точка демократичних трансформацій у цілому регіоні.  
  2. Це момент піднесення народного духу, відчуття і усвідомлення об’єднаної сили. Революція людської свідомості.
  3. Як свято свободи духу.
  4. Як приклад випадку, коли українське суспільство одностайно зайняло активну позицію й виступило проти фальсифікації виборів й за зміну владного режиму.
  5. Революція духу і людської гідності – як у формі «Помаранчевої революції», так і водночас у формі «Біло-блакитної» революції, яка була результатом пробудження глибинних цивілізаційних інстинктів пострадянського євразійського консерватизму.
  6. Ці події увійшли в історію як акт масової непокори громадян, які не хотіли миритися з недемократичними порядками, встановленими за часів Леоніда Кучми. Тодішні акції були пов’язані з завищеними очікуваннями учасників. Час показав, що сподівання виявилися марними.
  7. Народне волевиявлення.
  8. Помаранчева революція вселила надію на те, що можна збудувати іншу Україну, відмінну від тієї,  що була вчора. Майдан  заклав віру в те, що це буде вільна, демократична, європейська держава. З  часом, на мою думку,  річниця  Дня свободи набуватиме  більшого значення.     Але з віддаленим часом – через років 10-15.
  9. Утвердження демократії, свободи слова.
  10.  «Ми не свині – ми не раби!»
  11.  Як спробу змінити політичну систему України та хід української історії
  12.  На це питання неможливо відповісти. Все залежить від того, хто буде писати підручники з історії. Найбільші помилки, яких за певних умов можуть припуститися автори підручників: 1- люди, які хотіли змін, не були відвертими, а купленими; 2 – дії політиків, які перемогли у «помаранчевій боротьбі» принесли очікувану користь суспільству.
  13. Як один з кроків до формування нації і громадянського суспільства.
  14. Отримання грандіозних здобутків та можливостей, але невміння з них ефективно скористатися із користю для країни. І підтвердження такої риси українського менталітету, як «моя хата скраю».
  15. Безкровний і публічний момент переходу влади за чинним законодавством,  поява на міжнародній арені українського народу, незгідного з російським (чи то азіатським) способом урядування.
  16. Як прояв масового і щирого відстоювання громадянами своїх прав.
  17. Обрання Майданом Віктора Ющенка Президентом України на знак протесту проти втручання влади у виборчий процес і спроб придушити розвиток громадянського суспільства.
  18. Перша українська революція.
  19. Загублена найкраща можливість стати Україні повністю незалежною від Москви, посісти гідне належне місце на міжнародній арені.
  20. Як свідчення початку формування громадянського суспільства і як натяк на початок демократичних змін.
  21. Масові виступи протесту проти фальсифікацій результатів Президентських виборів, що привели до процесу зростання та загострення відкритої політичної конкуренції в країні, підвищення ролі громадянського суспільства, підвищення можливостей щодо отримання інформації ЗМІ та початку нового циклу політичного розвитку України.
  22. Масштабна акція громадянської непокори.
  23. От коли вона буде завершена, тоді й будемо формулювати. Бо якщо її – як нормальну буржуазно-демократичну революцію – не вдасться довести до кінця, то під проблемою опиниться сама "історія України". Буде "історія Малоросії" або "благодатного юга России".
  24. Випадковий прояв  позиції громадян, який буває не частіше ніж раз на 200 років.
  25. Як демонстрація свободи і надії.
  26. Помаранчева революція стала віхою у становленні української нації та демонстрацією європейськоцентричних громадянських практик
  27. Як спроба народу України досягти реально політичних свобод, просунутися до європейських цінностей в умовах достатньо «поміркованого» авторитарного режиму Л. Кучми.
  28.  Як демонстрація моральності й зростаючої зрілості суспільства та безвідповідальності й крайньої деградації політичного класу,  який не відповідав на той час своїй країні.
  29. «Низи» вимагали прориву у сучасність, «верхи» залишили Україну в минулому.
  30. Як боротьба людей за свою гідність.
  31. Зраджена мрія, втрачений історичний шанс.
  32. Враховуючи те, що Історія є наукою доволі суб’єктивною в тому сенсі, що трактування історичних подій залежить від особи дослідника  (хоча сам по собі  перебіг  історичних подій є доволі   точним процесом, бо відбувається  він таки певним конкретним чином), отже оцінки будуть різноманітними, часом протилежними, та ще й залежатимуть від того, чи буде «замовник» таких оцінок.
  33. Помаранчева революція буде трактуватися  і як біфуркація, і  як революція, і як масові виступи проти фальсифікацій, але будуть   і намагання довести, що то було політичне шоу, зрежисоване закордонними діячами. Проте, як завжди, істина знаходиться десь посередині. Треба пам’ятати  і про  роль українського народу та його сподівання на реформи та зміни у країни, і   про мирний перебіг помаранчевої революції, і  про чудову нагоду, яку Україна мала щодо формування свого позитивного міжнародного іміджу і щодо  зміцнення своєї співпраці з ЄС  на вищому  рівні, як  і  про  те, що цей шанс  було змарновано в першу чергу самими українськими керманичами.
  34.  Місце Помаранчевої революції в історії вже стало і надалі буде предметом політичної боротьби та ідеологічної боротьби, як між прибічниками і противниками, так і «за спадщину». Результати залежатимуть від остаточної перемоги конкретної моделі національного розвитку. Минуле України буде безпосередньо визначатися її майбутнім.
  35. «Чорна рада», що привела до влади неспроможних політиків, під керівництвом яких Україна втратила багато перспектив.
  36.  Історія покаже. Особисто для мне події Помаранчевої революції довели, що ми є політичною нацією, яка здатна до активної громадянської дії, що Україна є частиною Європи, що український Громадянин здатен до самоповаги.
  37. Як одна з найбільш визначальних подій в історії України. Власне саму Революцію оцінуватимуть позитивно, її наслідки – адекватно.
  38. Громадянський рух протесту, незгоди та непокори.
  39. Люди хотіли творити нову історію, нової країни, але не змогли захистити та розвинути завоювання
  40. «Помаранчева революція» була подією, яка забезпечила сталість та тяглість традицій українських визвольних змагань, яка забезпечила формування української новітньої нації.
  41. «Помаранчева революція» була «бунтом» середнього класу, який тільки-но народився в Україні, проти деформацій пострадянського демократичного транзиту. Майдан дав потужний імпульс для розвитку громадянського суспільства та відкрив шлюзи свободи слова. Власне – е єдина заслуга «революції». Що ж стосується зміни самої системи – то вона не відбулася, навпаки, владна система стала ще більш корумпованою та не керованою. Лідери Помаранчевої революції стали найбільшим розчаруванням цілого покоління.
  42. Як вияв бажання й можливості захистити свій вибір, як прояв чудової самоорганізації сотень тисяч людей.
  43. Масовий мирний протест проти фальсифікації виборів, що увійшов в історію під назвою «Помаранчева революція».

 

Список опитаних експертів та журналістів

  1. Андрушко Сергій
  2. Богуш Денис
  3. Борковський Антін
  4. Винничук Оксана
  5. Гасанова Ірина
  6. Горбань Юрій
  7. Горбач Володимир
  8. Грабовський Сергій
  9. Даниленко Сергій
  10. Дергачов Олександр
  11. Дорош Світлана
  12. Жданов Ігор
  13. Золотарьов Володимир
  14. Ївженко Тетяна
  15. Карасьов Вадим
  16. Когут Ігор
  17. Кривенко Галина
  18. Крушельницький Аскольд
  19. Кулик Віталій
  20. Кучерів Ілько
  21. Лиховій Дмитро
  22. Луканов Юрій
  23. Макєєв Сергій
  24. Марциновський Анатолій
  25. Мітрофанова Оксана
  26. Нікітін Антон
  27. Павленко Ірина
  28. Палій Олександр
  29. Полторак Володимир
  30. Полуйко Василь
  31. Понамарчук Дмитро
  32. Потєхін Олександр
  33. Рєзнік Олександр
  34. Рибаченко Віктор
  35. Руденко Сергій
  36. Солодкий Сергій
  37. Сохар Орест
  38. Стоякін Василь
  39. Стоян Ольга
  40. Толстов Сергій
  41. Чайка Роман
  42. Чопенко Володимир
  43. Чумак Віктор
  44. Фесенко Володимир
  45. Філіпчук Ірина
  46. Якимчук Наталя
  47. Якушик Валентин
  48. Ясеновська Марія