26% українців хочуть, щоб громадські організації спостерігали за виборами

26% українських громадян вважає, що першочергове завдання громадських організацій – бути спостерігачами у день виборів. Такі результати опитування презентували експерти Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

Загалом лише 14% населення вважають, що громадські організації не мають брати ніякої участі у виборах. Основна діяльність громадських організацій у виборах, на думку громадян, має полягати в першу чергу в тому, щоб надавати виборцям об’єктивну інформацію про кандидатів та партії (32%), стежити за чесністю виборчої кампанії, фіксувати порушення (32%), у разі виявлення порушень звертатися до суду (17%), формулювати найбільш важливі для виборців питання і вимагати від партій та кандидатів відповідей (26%), бути спостерігачами у день виборів  (26%), аналізувати програми та пропозиції кандидатів та партій (22%), домагатися проведення публічних дебатів між кандидатами та партіями з важливих проблем (19%).

За словами координаторки виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, роль неурядових організацій у спостереженні за виборчим процесом важлива, хоча й не першочергова з точки зору виборців. «Трохи більше 20% опитаних відповіли, що спостереження є важливою місією неурядових організацій. Як на мене – це більш ніж достатній показник. Особливо, коли розрив між кандидатами на президентських виборах, які потенційно можуть потрапити до другого туру, настільки незначний, що ні екзит-пол, ні часто паралельний підрахунок голосів, який буде проводити ОПОРА, ні інші дії статистичного колекціонування інформації можуть не дати відповіді на питання, який реальний результат. Адже він може коливатися у межах статистичної похибки, що є проблемою», – зазначила вона.

«Пам’ятаю 2014 рік, коли шість екзит-полів показали, що «Свобода» пройшла до парламенту, а ми мали достовірні дані й змогли заявити, що не пройшла, не добравши, по суті, 0,4%. Тому що паралельний підрахунок голосів (ППГ) на основі статистичної вибірки давав 0,2% похибки, і однозначно до 5% ця політична сила не дотягувала. Уявімо собі, що це буде не «Свобода» з можливостями 2014 року, а набагато більш ресурсні політичні гравці на президентських виборах у 2019 році, й мова буде йти про 0,2% у п’яти кандидатів-конкурентів щодо виходу до другого туру. І ні екзит-пол, ні ППГ, ні навіть певна задокументована база не даватиме відповідь суспільству на питання, хто реально пройшов до другого туру. Ці база і недовіра до державних інституцій, до ЦВК, до медіа, до неурядових структур можуть бути використані для того, щоб сколихнути суспільство з метою агресії або протистояння на вулицях, які можуть вилитись у політичну кризу. Тому однозначно – чистота соціології та неурядового спостереження, правдиве медіависвітлення в частині відсутності агітації та пропаганди, щоб політичні гравці не змогли зіграли на емоціях, на агресії й не зіштовхнули громадян на вулицях, аби це вилилось у більш системне або фізичне протистояння», – наголосила Ольга Айвазовська.

Повну відеоверсію  презентації дослідження дивіться за посиланням: https://youtu.be/W434rQNoveM?t=34m18s

Оригінал: Громадянська мережа Опора