Патріотизм, мова та зовнішньополітичні пріоритети – громадська думка України

Опитування
Перегляди: 30540
21 січня 2020

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.

Пресконференція «101-ша  річниця Соборності України:  що найбільше об'єднує і що роз'єднує українців» проводиться  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

  • Основними складовими патріотизму українці вважають передовсім любов до своєї країни (80%), готовність захищати свою країну, якщо треба – зі зброєю (64%), виховання у дітей любові та поваги до своєї країни (58%), дотримання усіх законів країни (56%), знання історії своєї країни, її культури  (51%).  Дещо менше громадяни відносять до патріотизму участь у виборах (38%), чесне виконання своїх обов’язків (36%), спілкування державною мовою (35%), сплату належних податків (30%), участь у   громадському житті (28%), повагу до влади (26%), а найменше – участь у боротьбі з корупцією та іншими вадами  у державі  (21%). Серед  регіональних відмінностей слід виокремити Західний регіон, де до пріоритетів патріотизму було віднесено спілкування державною мовою (60%), натомість в інших регіонах ця складова мала у громадській думці меншу значущість (32% – у Центральному регіоні, 25% – у Південному та 24% – у Східному). Натомість таку складову, як повага до влади, значно більше відносять до  патріотизму в Східному регіоні (42%), ніж у решті (28% у Південному, 20% у Центральному та 16% у Західному). Так само регіонально різниться визнання значущості для патріотизму сплати належних податків: 41% у Східному регіоні, 36% – Південному, 25%  – Центральному та 24% – Західному.

  • Абсолютна більшість населення України (75%) вважає себе насамперед громадянами України, регіональну ідентифікацію (належність до регіону, області, міста чи села)  як основну обрали значно менше – 16% громадян. Причому загальнонаціональна  ідентифікація переважає в усіх регіонах України: Південному (84%), Центральному (78%), Західному (76%) та Східному (66%). Щоправда, в Східному регіоні 7% вважають себе насамперед громадянами колишнього СРСР.  Загальнонаціональна ідентифікація істотно зросла після 2013 року (грудень 2013 р. – 54%, грудень 2014 р. – 73%).

  • У тому, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України, згоден 81% громадян (55% – «безумовно» і ще 26% – «скоріше, так»), причому так вважають в усіх регіонах України: Західному (95%), Центральному (86%), Південному (71%), Східному (64%).

  • Так само абсолютна більшість українців (80%)  згодна з тим, що всі керівники держави та державні  службовці повинні у робочий час спілкуватися державною мовою (56% – безумовно згодні та 24% – скоріше згодні). Причому щодо державної мови спілкування державних службовців в робочий час солідарні громадяни усіх регіонів: Західного (96%), Центрального (86%), Південного (71%), Східного (64%).

  • Більшість громадян  (79%)  вважають, що в українських ЗМІ принаймні половина наповнення має бути українською мовою (53% згодні з цим безумовно і ще 26% – скоріше, так), причому ця думка переважає в усіх регіонах: Західному (96%), Центральному (82%), Східному (66%), Південному (63%).

  • Щодо статусу російської мови, більшість українців вважає, що російська мова має вільно використовуватися у приватному житті, але українська  залишається єдиною державною (69%), статус російської мови як офіційної в окремих регіонах України підтримують 15%, а як другої державної, поряд з українською – 12%. Щодо цього питання громадська думка має регіональні відмінності: однозначно обстоюють українську як єдину державну в Західному регіоні (92%), де статус російської мови як офіційної в окремих регіонах підтримують лише 4%, а як другої державної – менше 1%. Явно переважають прихильники української мови як єдиної державної й у Центральному регіоні – 77%, за статус російської як офіційної  в регіонах там – 12% і як другої державної – лише 4%. У Південному регіоні  статус російської мови як мови повсякденного спілкування,  за визнання української як єдиної державної, підтримує 51%, як офіційної в певних регіонах – 27% і як другої державної – 14%.  Найбільш значущий статус російської мови підтримують у Східному регіоні, де теж переважає підтримка російської мови як мови спілкування у повсякденному житті за визнання української як державної, але 24% обстоюють можливість російської мови як офіційної в регіонах, а 31% виступає за те, щоб російська мова стала другою державною.

  • Майже дві третини населення (64%) вважають, що головним інтеграційним напрямом України має бути вступ до ЄС, вступ до Євразійського економічного союзу  обстоюють 13%, а 23% певної думки  не мають.  Найбільше підтримують вступ України до ЄС в Західному  (90%) та Центральному (70%) регіонах. На Півдні (44%) та Сході (43%) підтримка членства в ЄС теж переважає, але певна частина мешканців підтримують й вступ до Євразійського економічного союзу (23% на Півдні і 24% на Сході),  значна частина своєї думки не визначила (33% на Півдні та 33% на Сході). 
  • Після 2013 року зросла кількість громадян, які віддають перевагу членству в ЄС – з 46% у грудні 2013 р. до 57% у грудні 2014 р., поступово зростаючи до 64% у грудні 2019 р. Водночас різко зменшилася кількість прихильників вступу до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану – з 36% у 2013 р. до 16% у 2014 р., надалі продовжуючи знижуватися до 13% у грудні 2019 р. 

  • Більше половини населення (51%) вважають, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би її вступ до НАТО – це найвищий відсоток за весь час проведення опитувань. Позаблоковий статус України підтримують 26%, а 6% вважають, що потрібний військовий союз з Росією та країнами СНД.  Водночас щодо цього питання існують регіональні відмінності: вступ до НАТО майже одностайно підтримують на Заході (80%) і більше половини населення в Центральному регіоні (54%). Натомість на Півдні віддають перевагу нейтральному статусу (42%), так само й на Сході (43%), причому на Сході  13% вбачають гарантію безпеки у військовому союзі з Росією та країнами СНД. Водночас і на Півдні, і на Сході приблизно третина населення (відповідно, 34% і 29%) віддає перевагу членству України в НАТО. 

ТАБЛИЦІ, РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ, ДИНАМІКА - У ЗАВАНТАЖЕННІ