Контроль за партійними фінансами: перші розчарування та перспективи вдосконалення

Олексій Сидорчук,
політичний аналітик («ДІ»)

9 листопада завершився строк подачі фінансових звітів політичних партій за ІІІ квартал 2016 р. до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Незважаючи на те, що нині інтерес громадськості значно більше прикутий до іншої сфери діяльності НАЗК – аналізу електронних декларацій топ-політиків і чиновників, нова хвиля звітування партій також не повинна оминути увагу широкої публіки. Перш за все тому, що чотири парламентські партії – «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Самопоміч» і Радикальна партія Олега Ляшка – вперше повинні відзвітуватись за використання державних коштів, які вони наприкінці вересня отримали від НАЗК. «Батьківщина» вчасно не подала до НАЗК необхідних документів, тому отримала державні кошти лише на IV квартал цього року, тоді як «Опозиційний блок» узагалі відмовився від бюджетних субсидій.

Подані партіями звіти за перші два квартали 2016 р. наочно продемонстрували їхнє небажання грати за новими правилами. Усі парламентські партії вирішили не показувати своїх справжніх донорів та приховати реальні витрати. У деяких випадках – наприклад, «Народного фронту» – порожні звіти можна пояснити віртуальним характером самої партії. В інших – як-то «Батьківщини» чи «Опозиційного блоку» – наочним було бажання політичних сил не показувати широкому загалу, хто їх фінансує. Крім того, жодна велика партія не наважилась розкрити інформацію навіть про найбільш базові статті витрат: у їхніх звітах практично немає інформації про утримання регіональних чи місцевих офісів та оплату праці співробітників партійних апаратів. Очевидно, цим самі партії визнали, що оплачують ці витрати грошима «в конвертах».

 Не менш тривожним були і результати аналізу фінансових звітів, проведеного НАЗК. З одного боку, запізнілий запуск системи звітування призвів до того, що НАЗК не могло вимагати від партій досконалого заповнення звітів. Зокрема, положення про порядок подання і заповнення звітів, розроблене НАЗК, було зареєстровано Міністерством юстиції лише 25 серпня – через два тижні після того, як завершився процес прийому звітів за ІІ квартал, а положення про аналіз звітів отримало схвалення від Мін’юсту лише 19 вересня. Відповідно, представники НАЗК навряд чи могли очікувати, що партії заповнять свої звіти без будь-яких помилок і неточностей.

 Однак навіть у таких умовах висновки про аналіз звітів, опубліковані НАЗК на своєму сайті, навряд чи можна назвати задовільними. Зокрема, співробітники антикорупційного органу не помітили у звітах великих політичних партій жодних порушень порядку фінансування. Такий результат аналізу щонайменше викликає подив, адже в деяких випадках порушення законодавства лежали на поверхні. Так, у фінансовому звіті за ІІ квартал «Батьківщина» вказала своїми спонсорами юридичні особи, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни іноземних держав, що прямо порушує закон «Про політичні партії». Натомість, згідно зі звітом «Самопомочі» за І квартал, ця політична сила приймала внески від анонімних осіб, хоча закон зобов’язує партії перераховувати такі кошти до державного бюджету.

Скоріше за все, такі порушення є лише верхівкою айсбергу, однак нездатність чи небажання НАЗК вказувати на них ставить під сумнів здатність цього органу виявляти інші, куди більш суттєві відхилення від нових правил, такі як фінансування партій за допомогою підставних осіб чи готівковими коштами через «тіньову бухгалтерію», а також приховування реальної власності, статків і витрат партій. Проблема загострюється і внаслідок того, що НАЗК досі не отримало повноцінного доступу до необхідних інформаційних баз органів державної влади. Зокрема, можливість користуватись реєстрами Мін’юсту суттєво обмежена, тоді час як інформацію від Державної фіскальної служби співробітники НАЗК здатні отримувати лише в порядку листування. Немає в НАЗК доступу і до банківської таємниці, хоча його представники ініціювали розробку відповідного законопроекту.

З іншого боку, НАЗК уже зараз може скористатись іншими інструментами, аби посилити власну спроможність аналізувати партійні звіти. Зокрема, директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник нещодавно запросив представників НАЗК використовувати можливості бюро, яке вже має доступу до багатьох реєстрів державних органів. Крім того, потужну допомогу НАЗК можуть надати організації громадянського суспільство, такі як «Чесно» та «Ейдос», що вже проводять власний аналіз фінансових звітів партій і вказують на багато порушень і невідповідностей у цих звітах. Аби в нинішніх умовах стати потужним органом контролю за дотриманням законодавства у сфері партійних фінансів, НАЗК не має іншого вибору, окрім як координувати свої зусилля з усіма державними і недержавними акторами, які ставлять перед собою схожі цілі. Без такого контролю прозорість фінансування українських партій залишиться недосяжною метою.