Події
Перегляди: 297
2 липня 2017

Формувати офіційну матрицю взаємовідносин України з Росією пропонують експерти

Лише третина українців підтримує впровадження візового режиму з Російською Федерацією. Найбільшу підтримку ініціатива отримала у західному регіоні – 60%, найменшу – у південному, лише 14%. Такі результати загальнонаціонального опитування презентували Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центр Разумкова в Українському кризовому медіа-центрі. Ці цифри, а також тенденції  ставлення громадян   до інших обмежень, повʼязаних з Російською Федерацією,  обговорили  провідні експерти  під час прес-конференції «Візи та обмеження російського впливу в Україні: наступ на свободи чи вимога часу?», яка відбулася 30 червня.

Презентуючи дані опитування, директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна зазначила, що  негативне ставлення до візового режиму цілком пояснюване   –  51% населення України відповіли, що  мають родичів, друзів чи близьких знайомих, які проживають у Росії.

Виміряли соціологи  і  настрої громадян щодо  блокування російських соціальних мереж. Результати також були прогнозовані. Підтримало ці кроки держави лише 28%, 53% українців відреагували негативно. «Це пов’язано з тим, що значна частина населення користувалися соціальними мережами «ВКонтакте» та «Одноклассники» – 41% українців, поштовим сервісом Mail.ru – 21,5 %, –  каже  експертка.  –  Чим більше це зачіпає безпосередні інтереси людей, тим більший спротив це викликає».    Ірина Бекешкіна завважила, що у соціальній мережі «ВКонтакте» перебувало 79% української молоді.  «З цих цифр можна спостерігати небезпеку, яку несли ці сайти», – акцентувала вона.

А от  заборона георгіївської стрічки була позитивно сприйнята населенням: підтримали цю заборону 40%, не підтримали – 26%. У південному та східному регіоні байдуже сприйняли заборону – 32% та 22% відповідно.

Так само більшість українців підтримала встановлення мовних квот на телебаченні, каже соціолог. Серед тих, хто «за» мовні квоти, виявилося  48%, не підтримують квот 24%, а  16% сказали, що їм це байдуже. За словами фахівця,  відповіді на це запитання дуже різнилися залежно від регіону країни. Найбільше підтримують мовні квоти у західному регіоні – це 77%. У центральному – 50%. У східному регіоні думки «за» та «проти» діляться порівну – підтримують введення квот 34%, не підтримують – 33%. «Єдиний регіон, де переважає негативне ставлення до введення мовних квот, це південний – підтримують квоти лише 20%, не підтримують – 41%», – сказала  Ірина Бекешкіна. Щоправда,  у південному та східному регіонах значна частина опитаних, кожен четвертий, відповіли, що сприймають введення мовних квот байдуже, констатувала соціолог.

Своєю чергою політичний  директор Міністерства закордонних справ України Олексій Макеєв пояснив, що головна причина впровадження візового режиму з Росією –   запобігти тому, щоб російські спецслужби вчиняли тут свої злочини, і збільшити контроль за тим, що Росія і її спецслужби можуть робити на нашій території. «І тут важливий момент – обмеження візові, обмеження в'їзду на територію України громадянам Росії, – це лише один з елементів і один з інструментів, які є у держави Україна», – сказав він.

Олексій Макеєв пояснив, що і Державна прикордонна служба, і Служба безпеки України мають свої інструменти, як запобігти потраплянню на територію України російських «агентів». «Працюють спецслужби, працює контррозвідка, прикордонники на прикордонному контролі, на наземних пунктах перетину, в «Борисполі»... також проводять відповідну роботу і запобігають тому, щоб небажані особи потрапляли до України», – розповів представник МЗС.

Він нагадав, що свого часу Україна ввела в'їзд для росіян на свою територію за закордонним  паспортом. «Наступний елемент, який може бути обраний Україною, – це дозвіл на в'їзд для громадян Росії за біометричними паспортами. І далі по наростаючій ідуть можливості як обмеження на в'їзд для певних категорій громадян Російської Федерації, – це будуть визначати у взаємодії зі спецслужбами. Або запровадження реального візового режиму, що переносить форпост у цій роботі на консульські установи в Російській Федерації», – сказав Олексій Олексій Макеєв.

Водночас, за його словами, можливе запровадження і «абсолютної заборони» у разі, якщо це буде необхідно з точки зору національної безпеки. «Набір інструментів є достатньо високий, але який із них застосовувати, – залежить від того, яка мета ставиться, і над якою саме конкретною проблемою національної безпеки працює уряд і Українська держава», – зазначив представник МЗС.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо того, коли може бути запроваджений в'їзд до України для росіян лише за біометричними паспортами, Олексій Макеєв зауважив, що така дискусія у міністерстві розпочалася і відбувається, зокрема, із залученням експертів. «Це одна із опцій, про яку я сказав. Рішень стосовно цього ще прийнято не було. У нас є багато інструментів, кожен з них має право на майбутнє. Будемо виходити з реальних завдань, які ставитимуться перед МЗС, перед спецслужбами керівництвом держави», – констатував представник міністерства.

Коментуючи результати опитування, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков висловив думку, що ті люди, які начебто виступають проти введення візового режиму, насправді не так проти нього самого як такого, а більше виступають проти можливих процедурних проблем, пов'язаних із запровадженням візового режиму. «Побічно дається взнаки й   варіант безвізу з Європою, що його  вже  Україна здобула, і на цьому тлі візовий режим з Росією для наших громадян видається вельми  жорсткою альтернативою», – пояснив експерт.

Загальна ж  мапа ставлення українців до Російської Федерації погіршується, каже Михайло Пашков. Це підтверджують постійні соцопитування, які проводить їхній Центр. Більшість  громадян України вважають Росію агресором, який окупував Крим і веде війну на Донбасі, так само більшість вважає, що метою російської політки є знищення української державності, теж більшістю голосів опитані переконані, що за період правління Путіна зміни в позитивний  бік у відносинах з Росією  неможливі.  Мало того,  62% громадян схвалюють  ідею або скорочення,  або взагалі  згортання  контактів з Росією. Експерт  уточнив, якщо порівняти ці дані з довоєнними,  то очевидною є стабільна  тенденція дистанціювання  від Російської  Федерації  і  негативного ставлення  до її керівництва. Окрім того, в негативний бік змінилося і ставлення до пересічних громадян Росії.

На тлі такого відчуження двох суспільств, коли так чи інакше поставатимуть питання, чи вводити візовий режим, як провадити  економічну й гуманітарну політику,  доцільно було б подумати про створення  середньострокової концепції відносин з Російською  Федерацією, каже  Михайло Пашков. «Це має  бути  чіткий звід правил для українських акторів, які  керувалися б ними у своїх відносинах з  РФ, – пояснює свою пропозицію  експерт Центру Разумкова.  – Нам  доведеться ще  досить довго співіснувати з Росією у форматі конфронтаційного режиму, тому  така концепція нам потрібна. Так само як потрібні  загалом зміни в Основах внутрішньої і зовнішньої політики держави,  зафіксованих у  2014–2017 роках». Це потрібно зробити, щоб  вийти на офіційну матрицю взаємовідносин України з Росією, констатував Михайло Пашков.

Те що несприйняття   блокування російських сайтів виявилось серед українських громадян зависоким, вважає закономірним  і виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик. На її думку, причина  полягає в  слабкій комунікації з  населенням і низькій  поінформованості громадян про мотиви такого кроку.  

«Акценти робилися тільки на те, що це російські  соцмережі,  – каже Діана Дуцик. –  Людям треба було розʼяснити, чому російські соціальні мережі – це проблема, що  загроза полягає  безпосередньо в тому, що через них збирається приватна інформація. Особлива ця небезпека підсилилася після прийняття у Росії  законів Ярової у 2016 році. Але  ніхто не зміг  це пояснити людям», – зазначила експерт.

Діана Дуцик зауважила, що остання вірусна атака  також підтверджує, що певні кроки  щодо обмеження російського впливу треба здійснювати наввипередки. Зокрема, експертка пропонує державі,  громадянському суспільству  і  медіа  розробити комплексні заходи  в цій  системі координат. «Держава мала би заручитися підтримкою українського ІТ-сектору, який, до речі, обслуговує півсвіту, а не чинити тиск на нього, який ми бачимо  сьогодні,  – наполягає  Діана Дуцик. – До цього часу в нашій країні немає  власного програмного забезпечення,  на якому  могли би працювати державні органи влади і приватний сектор».  Частину роботи, яку провадить громадський сектор щодо медіа-  та компʼютерної грамотності населення, так само могла б на себе взяти держава.

«Більшість українських громадян сидить в іноземних соцмережах, тому що їм немає української альтернативи, – пояснює свою думку Діана Дуцик. –  Треба поступово творити простір для власного продукту – і в сфері кіно та телебачення, і в сфері ІТ, і в інших сферах. А  потенціал і можливості є», – резюмує медіаексперт.

Свою думку щодо неоднозначних  цифр опитування висловив і  професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи»  Олексій Гарань. Він вважає загалом позитивом те, що  третина на Півдні і чверть на Сході  сприймають заборону георгієвської стрічки байдуже. «Це добре, значить із цими людьми можна працювати,  – мотивує науковець. –  До речі, ми бачимо, як під впливом  російської агресії, східний вектор повністю обвалився, і в  ЄврАзЕС  уже не хочуть ані на Півдні, ані  на Сході».

За нинішніх умов георгіївська стрічка стала символом агресії і провокації,  пояснює Олексій Гарань.  «І ніякий це не символом декомунізації, а символом деімперіалізації… – веде далі професор. –  Коли  Путін почав активно розвивати ідею русского  міра,  тоді й  запустили  ідею георгієвської стрічки як символу перемоги. Насправді це не так. Це була свідома маніпуляція, і частина українського політикуму купилась на це».

Тож до  заборони псевдосимволу   науковець закликає ставитися радше як до інструменту безпекового, який запобігає провокаціям, а не як до елементу обмеження.  Так само, як і бути розсудливими у питанні віз із Росією. «Емоційно мені би хотілося, щоб візовий режим із Росією був введений, дипломатичні стосунки розірвані, торгівля припинена,  – не приховує своїх настроїв  аналітик.  – Але для нас важлива не просто гучна заява, а результат. А він полягає у тому, чи посилить це наші позиції, чи послабить».

На думку Олексія Гараня,  за цим рішенням надійдуть симетричні дії  Росії, яка обіцяла у відповідь  ввести візи для українських громадян. «Росія вимагатиме створення додаткових консульських установ  на території України, а ми  розуміємо, що це додаткові шпигунські гнізда з  дестабілізації, – застерігає науковець і радить  іти покроково.  – Адже існують різні варіанти. Це можуть бути або  біометричні паспорти для росіян,  або попередня електронна  реєстрація, або   електронні візи чи як варіант  попередня електронна реєстрація».

Олексій Гарань зауважив, що сьогодні  найбільш активно за введення віз виступає «Народний фронт», якому потрібно набирати рейтинг. Це нагадує попередні парламентські  вибори, на які «народофронтівці» ішли з не менш гучним гаслом «За надзвичайний стан!», яке їм допомогло посісти перше місце за партійними списками. «Вони стали членами коаліції, але більше за надзвичайний стан ніхто не виступав, – зауважив політолог. – Це так само, як у футболі – вболівальники іронічно кричать, хто вище бʼє, той краще грає. Нам треба не вище бити, а голи  забивати і не пропускати мʼяча у свої ворота. А  навколо цього питання справді зважувати,  як це відгукнеться,  дослухаючись при цьому  до соціології, думки громадян», – підсумував Олексій Гарань.

Відеозапис з прес-конференції українською мовою:

WATCH IN ENG

 

За матеріалами "ДІ", УКМЦ, УНІАН

Top