Події
Перегляди: 694
5 квітня 2017

Донеччина об’єднується: як проходить децентралізація на Донбасі

Донеччина об'єднується: як проходить децентралізація на Донбасі. Фото: "Український інтерес"/Антон Владиславський

Четвертого квітня у Краматорську відбувся черговий круглий стіл, де учасники заходу обговорили проблеми децентралізації свого регіону. Організаторами заходу виступили Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за інформаційної підтримки національного порталу «Український інтерес». У ньому також взяли участь заступник голови Донецької ОДА Ігор Стокоз, директор Фонду «Демініціативи» Ірина Бекешкіна, політичний аналітик Фонду Олексій Сидорчук, виконувач обов’язків директора департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької ОДА Людмила Биченко, прес-секретар Фонду «Демініціативи» та заступник головного редактора видання «Український інтерес» Юрій Горбань і представники й голови об’єднаних територіальних громад.

Ірина Бекешкіна: Громадська думка на Донбасі істотно змінюється. Фото: “Український інтерес”/Антон Владиславський

 

На думку Ірини Бекешкіної, децентралізація є однією з найважливіших реформ, яка відбувається зараз, адже це невід’ємна частина побудови демократичного суспільства. Завдяки децентралізації можна ефективно контролювати владу на місцях. Проте сьогодні, на її думку, цьому процесові заважає відстороненість людей від влади.

«Якщо говорити про регіон Донецької та Луганської областей, як соціолог можу сказати, що громадська думка тут істотно змінюється. Наприкінці 2014 року в Донецькій області було 35% тих, хто хотів від’єднатися від України. Із них 20% прагнули мати свою незалежну державу, а 15% – доєднатися до Росії. Зараз ця цифра становить 5%, проте серед них вже немає охочих створити незалежну державу, ця кількість людей хотіла б доєднатися до РФ», – наголосила директор Фонду «Демократичні ініціативи».

Вона також зауважила, що схожість Донеччини та Луганщини з іншими регіонами України полягає в тому, що всюди люди хочуть, щоб їхній регіон мав більше повноважень. І  йдеться винятково про розширення повноважень, а не про автономію. «Це стосується організації повсякденного життя, медицини, освіти та інфраструктури. Тому процеси децентралізації, які відбуваються, проходять  у руслі тих бажань, які люди висловлюють по всій Україні», –  констатувала Ірина Бекешкіна.

ЇЇ колега, політичний аналітик «Демократичних ініціатив»  Олексій Сидорчук,  акцентував на тому, що   однією з найважливіших переваг децентралізації , на думку громадян, є отримання органами місцевого самоврядування самостійності в ухваленні рішень та розширення їхніх повноважень. Відзначають респонденти й   збільшення бюджетів,  зокрема отримання громадами додаткових фінансових ресурсів.

Аналітик відзначив значущість досвіду вже наявних об’єднаних громад у впровадженні нової реформи з децентралізації. За його словами, ставлення людей до реформи змінюється, коли вони на прикладі інших бачать успіхи  об’єднання. Проте він також окреслив чинники, які заважають створенню нових об’єднаних територіальних громад. Як свідчить дослідження «Демократичних ініціатив», часто проведенню реформування заважають самі чиновники, які дбають про особисті інтереси. Як правило, вони бояться втратити свою посаду та повноваження.

«Були і певні законодавчі прогалини. Деякі проблеми вже вирішено: ухвалено два необхідні закони, які дозволяють приєднуватися до вже сформованих ОТГ і створювати ОТГ із громадами з різних районів. Це важливі фактори, які мають сприяти об’єднанню громад», – наголосив Олексій Сидорчук.

Виконувач обов’язків директора департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької ОДА Людмила Биченко розповіла, що в облдержадміністрації нині провадять роботу щодо реформи місцевого самоврядування не тільки з селищними та міськими головами, а й активно залучають до обговорення громадськість, депутатів та активістів. Вона додала, що наразі запланована активна робота з поінформованості населення.

«За дорученням заступника голови Донецької обласної ВЦА ми з завтрашнього дня розпочинаємо інформаційні дні на території Донецької області. Протягом двох тижнів ми об’їжджатимемо міста обласного значення, районні центри, тобто охопимо 39 громад за перспективним планом. Проводитимемо інформаційну, методологічну та роз’яснювальну роботу», – розповіла Людмила Биченко.

На значущості  інформування населення учасники заходу зупинились окремо. За словами прес-секретаря Фонду «Демократичні ініціативи», заступника головного редактора видання «Український інтерес» Юрія Горбаня, обізнаність дає змогу людям свідомо брати участь у всіх процесах. «Комунікація та інформування – це, очевидно, найголовніше, що має передувати реформі. Дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» свідчать про те, що про реформи в Україні знають лише 5% людей», – зауважив він.

Юрій Горбань (праворуч): Комунікація та інформування – це найголовніше, що має передувати реформі. Фото: “Український інтерес”/Антон Владиславський

 

Юрій Горбань навів приклад місцевої преси, де в жодній із чотирьох газет не було слова про реформи чи децентралізацію. «Якщо переглянути місцеву пресу та регіональні телеканали – це суцільні нещастя, скандали, трагедії. В ефірі центральних телеканалів реформам немає місця», – зауважив він.

Своєю чергою, представники Донецької облдержадміністрації розповіли, як реформа проходить у їхньому регіоні та відзначили результати, яких вже вдалося досягти.

Людмила Биченко: Шість громад вже об’єдналося, ще 33 – в перспективі. Фото: “Український інтерес”/Антон Владиславський

 

«У затвердженому перспективному плані маємо 39 громад, із яких вже шість об’єднано. Проблемним залишається  питання зі зміною адміністративно-територіального устрою – зміною виходу з підпорядкування. Це перешкода, яка заважає об’єднанню громад», – зазначила Людмила Биченко.

За її словами, перші громади, які об’єдналися ще  2015 року (Лиманська, Шахівська та Черкаська), вже минулого року перейшли на прямі міжбюджетні відносини. Це дало змогу збільшити дохідну частину бюджету та отримати державну субвенцію на розвиток інфраструктури. Вона розповіла, що державна субвенція була використана об’єднаними територіальними громадами на створення комунального підприємства,  технічне оснащення, придбання спеціалізованої техніки. Після об’єднання їм також вдалося відремонтувати та провести термомодернізацію закладів соціальної сфери, зокрема  закладів шкільної та дошкільної освіти, та відремонтувати дорожнє покриття у своїх районах.

«Громади отримали  повноваження, тому вони знають, на що саме їм витрачати кошти. Вони отримали найголовніший фінансовий ресурс і спрямовують його на вирішення нагальних проблем. А відтак і рівень довіри до влади у громадах зростає», – констатувала Людмила Биченко.

Про свої здобутки розповіли й представники та голови об’єднаних територіальних громад.

Голова об’єднаної територіальної громади: Після впровадження інвестиційних проектів населення на власні очі переконалося, що реформа дає результат. Фото: “Український інтерес”/Антон Владиславський

 

Найбільшою ОТГ в Україні є Лиманська громада, яка налічує 39 населених пунктів і центр – місто Лиман, який є 40-им. У такий спосіб вона об’єднала у своєму складі весь район. «Основна задача для нас – покращити нашу інфраструктуру, зробити кращим життя нашого населення. Тому пріоритетами для розподілу державної субвенції  розміром у понад 23 мільйони гривень було проведення капітального ремонту автомобільних доріг, придбання спеціалізованої техніки, реконструкція системи водопостачання, а також створення центру надання адміністративних послуг. Окрім того, коштом державної субвенції вдалося здійснити реконструкцію дитячого садочка в Яровій, завдяки чому в ньому збільшилась кількість місць. Тепер батькам діточок не треба возити їх до сусідніх населених пунктів», – розповіла представниця Лиманської територіальної громади.

За словами Володимира Кучериненка, голови Шахівської сільської об’єднаної територіальної громади, головною проблемою в створенні ОПГ була недовіра з боку громадян. Проте після впровадження інвестиційних проектів населення на власні очі переконалося, що  реформа дає результат. «На нашому прикладі можу це продемонструвати. Місцевий бюджет  наш зріс у 2,5 раза. Торік ми провели термомодернізацію школи та дитячого садочка, проклали в двох населених пунктах систему водопостачання, організували своє комунальне підприємство та придбали для нього необхідну техніку. Після того, як населення побачило зміни, вони самі почали висувати пропозиції, куди ліпше задіяти кошти. Після об’єднання нашої громади довіра до децентралізації у нашого населення зросла ледь не втричі», – розповів Володимир Кучериненко.

Представник об’єднаної громади: Основна задача для нас – покращити нашу інфраструктуру. Фото: “Український інтерес”/Антон Владиславський

 

Погодився з цим твердженням і голова Черкаської громади Сергій Падалка та відзначив, що першорядними проблемами  під час створення  їхньої територіальної громади були недовіра до влади та низька поінформованість. По-перше, люди не вірили владі та не вірили в ефективність запропонованої реформи. А по-друге, більшість населення не знало, що собою становить децентралізація та який вона матиме на них вплив. Голова Черкаської громади переконаний, що роботу з інформування населення, яку має намір провести облдержадміністрація тепер, варто було провести рік тому.

Зовсім нещодавно утворилася Миколаївська міська об’єднана громада, яка сьогодні переходить на міжбюджетні відносини та формує свій бюджет. Процес децентралізації тривав  з 2014-го до кінця 2016 року, адже раніше місто Миколаївка підпорядковувалось Слов’янську. Поштовхом до такого рішення місцевих мешканців та міської ради став дефіцит бюджету для відновлення зруйнованої інфраструктури Миколаївки після активної фази АТО на території міста. Проте труднощі та проблеми адміністративно-територіального устрою Донеччини значно уповільнили процес децентралізації, який закінчився лише наприкінці минуло року.

«Хочу відзначити, що люди повірили у громаду, про що свідчить дуже висока явка на виборах. А незабаром після цих виборів ми всі відчули ефективність цієї реформи. Наш бюджет виріс вшестеро: з 15 до 93 мільйонів гривень. Та крім того, до нашої власності повернулися всі об’єкти соціальної інфраструктури», – розповіла голова Миколаївської міської об’єднаної громади Олена Цикунова.

Нагадаємо, що Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва започаткував серію круглих столів щодо стану децентралізації в регіонах України. На цей момент такі заходи вже відбулись в ЧернівцяхЗапоріжжі, Черкасах і Краматорську, а 11 квітня обговорення успішності та стану децентралізації проходитиме в Одесі. Портал “Український інтерес” виступає інформаційним партнером проекту.

Антон Владиславський, «Український інтерес»

Top