Події
Перегляди: 532
25 липня 2017

Децентралізація в Україні: екватора реформи ще не перейдено

Більшість українців (42%) підтримують реформу децентралізації. Однак більше половини опитаних (55%) зазначили, що не відчули від неї жодних змін. Позитивні зміни від реформи відчули 16% громадян. Вдвічі зросла кількість тих, хто відчув негативні зміни – з 8% до 16%. Такі результати національного опитування оприлюднив Олексій Сидорчук, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Баланс прихильників та противників децентралізації серед населення України, за даними опитування, фактично не змінився від минулого року. Водночас рівень обізнаності українців з реформою за рік зріс з 74% у 2016-му до 82% у 2017 році. А частка тих, хто нічого не знає про децентралізацію, скоротилася з 30 до 18%.

Ті, хто помітив позитивні зміни, найчастіше відзначають покращення в галузі інфраструктури, житлово-комунального господарства і транспорту. «Це ті сфери, за які безпосередньо відповідають органи місцевого самоврядування, які почали відновлювати занедбану інфраструктуру. В її розвиток останніми десятиліттями в Україні на душу населення вкладалося 4,7 доларів, тоді як в сусідній Польщі – більше 80 доларів», – зазначив менеджер проекту Українського незалежного центру політичних досліджень «Громадяни в дії» Іван Лукеря.

Ще одним показником успіху децентралізації Лукеря називає зростання довіри громадян до органів місцевого самоврядування, які мають найбільший рейтинг серед державних інституцій після армії. «Впродовж останніх трьох років довіра до центральних органів влади суттєво знизилася і становить від 10 до 13%. Натомість довіра до місцевих органів самоврядування збільшується. Наприклад, якщо серед голів обласних центрів 2015 року довіра складала близько 30%, то тепер 45–50%», – сказав експерт.

Щодо негативних змін, то  сюди опитані також відносили сфери, за які органи місцевого самоврядування не несуть відповідальності, зауважив Іван Лукеря. Погоджується з колегою й Олексій Сидорчук: «Серед негативу громадяни відмічали більш фундаментальні проблеми, які навряд чи може вирішити сама лише децентралізація, тим більше за такий відносно короткий проміжок часу. Це погіршення якості медичних послуг, соціальної допомоги,  надання робочих місць».

Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак вбачає успіх децентралізації і в тенденції до зменшення рівня невдоволення громадян станом справ в інших галузях, які реформуються у зв'язку з децентралізацією.

«Щодо медичної реформи кількість незадоволених зашкалює, тоді як кількість незадоволених шкільною і дошкільною освітою серйозно зменшилася. Чому? Бо децентралізація в освіті триває повним ходом, а у медичній галузі децентралізації немає»,–- сказав експерт.

Загалом, зросла чисельність тих, хто виражає сумніви у тому, що органи місцевого самоврядування можуть впоратись  із додатковими повноваженнями. 63% респондентів не задоволені тим, наскільки вони можуть впливати на рішення місцевої влади. Однак половина респондентів відповіли, що не готові брати участі в управлінні у разі розширення повноважень місцевого самоврядування.  Лише 37%  хочуть скористатися таким правом. «Це означає, що люди і досі самі не готові й не бачать можливостей впливати на місцеву владу, хоча реформа передбачала збільшення саме такого впливу і контролю над владою», – зазначила директорка Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.

 

Однією з причин такої пасивності є нерозуміння громадянами структури та компетенцій органів влади в Україні на різних рівнях, упевнена координаторка громадської організації «Центр UA» Марія Левонова.

«Люди не мають уявлення, за що відповідає місцева громада, за що районна і обласна влада, за що уряд і інші органи центральної влади. Саме через це нерозуміння створюється багато проблем і накопичується незадоволення», – каже вона.

Громадська активістка зі своєю командою об'їхала 63 територіальні громади по всій Україні та стверджує, що, якщо не брати до уваги незначних відмінності, ситуація скрізь однакова. «Те саме з грошима. Якщо люди кажуть, що не дуже відчули ефект від збільшення фінансової самостійності на місцях, то вони зазвичай не дуже собі уявляють, звідки взялися кошти на ремонт доріг і не дуже намагаються впливати на ці процеси», – сказала  експертка. Вона вважає, що активні громадяни, місцева влада і місцевий бізнес дуже потребують інструкцій зі втілення реформ, і кажуть, що всі проблеми з децентралізацією виникали через брак детальних інструкцій, рекомендацій та роз'яснень, яким можна було би керуватись під час ухвалення рішень.

Небезпекою у впровадженні децентралізації, на думку Юрія Ганущака, наразі є прагнення влади на місцях мати більше грошей, але не відповідальності за ухвалення рішень. За його словами,вже сьогодні  спостерігається  величезний дисбаланс між бюджетами,  уже більш як в 3,5 разу між найкращим і найгіршим. І  виглядає так, що тим, хто отримав від фіскальної децентралізації все, що треба,  нічого іншого вони більш не потребують. «Тому вони блокують подальше проведення реформи. Їм потрібні гроші – і все, і ні в якому разі ні збільшення відповідальності, ні збільшення компетенції. Потрібно гармонізувати реформу і передати на місця компетенції та відповідальність. Слід запровадити відповідність фінансових ресурсів переданим на місця повноваженням», –  порадив експерт.

Юрій Ганущак наполягає – темпи реформи децентралізації мають бути пришвидшені, щоб завершити її вже через рік. «Йде певне розхолодження громадян, так, вони підтримують реформу, але скепсис зростає. Тому я підтримую позицію Прем'єра, який сказав, що першу фазу – а саме добровільне об'єднання територіальних громад – потрібно закінчити якнайшвидше. Без реформи адмінтерустрою жодна інша реформа не піде. Включаючи реформи безпеки, антикорупційні, секторальні, реформу землі. І тому потрібно якнайшвидше це робити», – наголосив він. 

Фахівець зауважив, що «екватора реформи» ще  не перейдено,  до того ж консолідувалися сили, які виступають проти реформи, тому якнайшвидше треба починати другий етап – це формування субрегіонального рівня.  «Треба якнайшвидше приймати закон 6636 про порядок утворення, ліквідації зміни меж районів, який дозволить прийняти рішення щодо районного рівня і зняти цей осередок спротиву», –  закликав експерт. 

Директор Інституту розвитку територій також зазначив, що «неприємний симптом там, де є загрози від децентралізації і скепсис збільшується, – це поява місцевих «князьків».  «Справді, ця проблема існує. Ми намагаємося відкоригувати процес, це той же закон про порядок приєднання, який прийнятий і дає можливість створювати великі громади. І друге – нам кров з носа якнайшвидше потрібно приймати законопроект про порядок контролю за легітимністю актів органів місцевого самоврядування, тому що спостерігаються дуже негативні явища, коли органи місцевого самоврядування, які зараз повністю розбалансовані в частині контролю, тому що прокуратура вже їх не контролює відповідно до конституційних змін, які набули чинності, і практично немає органу, який контролює легітимність актів органів місцевого самоврядування».

Якщо цього не буде зроблено, то це взагалі  загрожуватиме  безпеці країни, застерігає експерт.  «Якщо ми будемо хоч один з компонентів гальмувати або не враховувати, то піде не так, як хотілося б. А у нас лишився на проведення реформи один рік, не більше. Далі вже почнеться передвиборна кампанія і законодавець перестане мислити адекватно», – застеріг Юрій Ганущак.

За матеріалами: DW.COM, УКРІНФОРМу та УКЦ

Відеозапис прес-конференції українською мововю:

WATCH IN ENG

Top