Журналістська думка: червень 2005 року
Фонд "Демократичні ініціативи" провів з 24 червня до 4 липня 2005 р. опитування українських журналістів. Всього було надіслано 147 анкет. Отримано 65 відповідей: 28 – від столичних і 37 – від регіональних журналістів.
- Оцінюючи достатність своєї роботи для розвитку громадянського суспільство в Україні, половина опитаних журналістів (50%) висловилась критично щодо ефективності своєї діяльності, відповівши, що роблять вони для розквіту громадянського суспільства мало
- Серед причин, які заважають ЗМІ обговорювати проблеми розвою громадянського суспільства, на перший щабель виноситься некомерційність подібних матеріалів. Другим за значущістю чинником впливу на вибір цієї теми для обговорення у ЗМІ журналісти називають позицію редакційного менеджменту
- Серед тем, яким журналістські пера найменше приділяють уваги, виокремлено культуру, історію та літературу. Так само мало вшановані, на думку журналістів, такі теми, як екологія й довкілля. Натомість, лише 2% журналістів вважає, що недостатньо висвітлюються й глобальні теми політики
- За частотою появи тем у ЗМІ пальму першості (25%) журналісти віддали такій, як відстоювання громадянами своїх економічних прав, а також – політичних (23%). Зовсім не з’являються у мас-медіа теми правового навчання і стосовно контролю громадянами за діяльністю органів влади
- Загалом журналісти високо оцінюють стан свободи слова в Україні. На те, що вона існує в країні, вказало 79% опитаних
- Дві третини опитаних журналістів вважає, що сьогодні у ЗМІ подаються різні точки зору – як влади, так і опозиції
- Стосовно стану розвитку громадянського суспільства в Україні знов ж таки дві третини журналістів схильні вважати, що воно мало розвинене в нашій країні
- Майже одностайна думка “акул пера” щодо того, чи входить сприяння розвиткові громадянського суспільства до завдань ЗМІ. 95% респондентів дало схвальну відповідь не це запитання
- Щодо власних уподобань журналістів стосовно жанрів телевізійних програм споглядаємо таку шкалу пріоритетів: більшість (77%) віддає перевагу програмам інформаційного спрямування; найменше мас-медійників (5%) цікавляться музичними телепрограмами
- А от якби журналісти самі ухвалювали рішення про створення телевізійного каналу, то ліцензію насамперед надали б телеканалу пізнавального спрямування. Таких “засновників” виявилося 50%. Ще 44% опитаних прагнули б зорганізувати телеканал культурологічного спрямування. Втім, майже не знайшлося охочих (лише 2%) відкривати розважальний канал
- Найінформаційнішим каналом з-поміж наявних сьогодні в телеефірі журналісти вважають “5-й канал” (73%)
- Найвдалішим політиком першого півріччя названо Ю.Тимошенко (51 голос); серед вдалих на другому місці — В.Ющенко(25 голосів). До першої п’ятірки також увійшли В.Литвин (23 голоси), Ю.Луценко (9 голосів) та О. Мороз (7 голосів)
- Найневдалішим політиком першого півріччя журналісти назвали В.Януковича (39 голосів). До першої п’ятірки невдах також увійшли В.Медведчук (15 голосів), П.Порошенко (13 голосів), В.Ющенко (10 голосів), Р.Зварич та О.Мороз (по 9 голосів)
Відповідаючи на відкрите запитання “Що можуть зробити ЗМІ для розвитку громадянського суспільства в Україні? Будь ласка, напишіть Ваші пропозиції”, експерти висловили 112 пропозицій.
Усі вони (за винятком двох*) мають конструктивний характер. Умовно їх можна поділити на такі основні групи.
Загальні вимоги (30%). До них належать насамперед:
етичні — “не брехати”, “дотримуватись вимог етичного кодексу українського журналіста”, “бути чесною частиною громадянського суспільства” тощо;
професійні — “добре виконувати свою роботу”, “підняти якість, відповідати вимогам часу, особливо друкованим ЗМІ”, “потрібне серйозне навчання журналістів, які могли б працювати в цій темі” та ін.
Поміж професійних вимог зроблено акцент на об’єктивності та незаангажованості — 10% усіх пропозицій. Також часто згадуються: конструктивізм критики та необхідність боротьби із “сенсаційним негативом” та важливість якісного виконання медиаторської функції ЗМІ (“журналісти в багатьох виданнях забули, що вони в принципі є посередниками між владою та громадою”).
Практично половину пропозицій присвячено тематичним (25%) та інструментальним (21%) вимогам.
Поміж тем інформаційних матеріалів найчастіше пропонуються: 1 — загальна інформація про громадянське суспільство: що воно дає і може давати конкретним громадянам; 2 — інформація про права людини та поширення позитивного досвіду захисту громадянами своїх прав; 3 — позитивний досвід західних та “молодих” демократій; 4 — інформація про практику діяльності НДО (як позитивна, так і негативна).
Інструментальні вимоги містять пропозиції: 1 — розширення тематики: “максимально повне інформаційне меню”; 2 — покращення зворотного зв’язку з аудиторією та зміни адресату (“будувати свої матеріали з точки зору пересічних українців, а не з точки зору впливових політиків чи бізнесменів”); 3 — оновлення форм подачі: інтерактивні матеріали; полеміка; “телемости з регіонами не лише під час виборів” тощо. Окремо акцентовано важливість освітніх програм (“ЗМІ повинні стати не лише носіями інформації, а й своєрідною школою”).
У пропозиціях представлено також думки експертів щодо напрямів впливу та необхідних героїв (8%). Головний напрям впливу визначається як “формування активної позиції громадян”; як необхідні герої пропонуються представники практично усіх прошарків від “нових лідерів” і “цікавих людей” до “простих маленьких людей”.
Остання група пропозицій представляє стосунки ЗМІ (10%).
Найчастіше тут згадуються: 1 — стосунки з владою (“менше прогинатися”; “стати контролерами дій влади”; “привчати владу до необхідності обов’язкового врахування точки зору громадян”); 2 — стосунки з НДО (співпраця); 3 — стосунки з власниками ЗМІ (“позбутися власників (ЗМІ), які при влади”; “побільше хороших і різних приватних власників”).
АНКЕТА І ВІДПОВІДІ ЖУРНАЛІСТІВ
1. Як Ви вважаєте, чи існує свобода слова в Україні?
№ | Відповідь | Кількість голосів | Відсоток |
1. | Так, повністю існує | 5 | 8 |
2. | В основному, існує | 52 | 80 |
3. | В основному, не існує | 5 | 8 |
4. | Зовсім не існує |
|
|
5. | Важко сказати | 2 | 3 |
6. | Немає відповіді | 1 | 2 |
2. Чи часто у ЗМІ з’являються різні точки зору — як влади, так і опозиції?
№ | Відповідь | Кількість голосів | Відсоток |
1. | Дуже рідко | 1 | 2 |
2. | Досить рідко | 9 | 14 |
3. | Досить часто | 44 | 68 |
4. | Дуже часто | 9 | 14 |
5. | Важко сказати | 1 | 2 |
6. | Немає відповіді | 1 | 2 |
3. Як би Ви оцінили рівень розвитку громадянського суспільства в Україні?
№ | Відповідь | Кількість голосів | Відсоток |
1. | Зовсім не розвинуте | — | — |
2. | Мало розвинуте | 45 | 69 |
3. | Середньо розвинуте | 19 | 29 |
4. | Добре розвинуте | — | — |
5. | Дуже добре розвинуте | — | — |
6. | Немає відповіді | 1 | 2 |
4. Як Ви вважаєте, чи входить сприяння розвитку громадянського суспільства до завдань ЗМІ?
№ | Відповідь | Кількість голосів | Відсоток |
1. | Так | 59 | 95 |
2. | Ні | 1 | 2 |
3. | Важко сказати | 1 | 2 |
4. | Немає відповіді | 1 | 2 |
5. Чи достатньо роблять ЗМІ для розвитку громадського суспільства в Україні?
№ | Відповідь | Кількість голосів | Відсоток |
1. | Зовсім нічого не роблять | 4 | 6 |
2. | Роблять мало | 32 | 49 |
3. | На середньому рівні – дещо роблять, дещо – ні | 24 | 37 |
4. | Роблять багато | 4 | 6 |
5. | Роблять дуже багато | — | — |
6. | Немає відповіді | 1 | 2 |
6. Наскільки часто нижче перераховані теми з’являються у вітчизняних ЗМІ?
Теми | Зовсім не з’явля-ються | Рідко | Часто | Дуже часто | Важко сказати | Немає відпо-віді |
Участь громадян у рішеннях, що ухвалює влада | 12 | 44 | 7 | 1 | — | 1 |
Контроль громадянами за діяльністю органів влади | 17 | 36 | 10 |
| 1 | 1 |
Публічні дебати щодо рішень, які збирається ухвалювати влада | 10 | 38 | 13 | 3 | — | 1 |
Діяльність громадських організацій | — | 34 | 23 | 5 | 2 | 1 |
Відстоювання громадянами своїх політичних прав | 1 | 33 | 24 | 6 | — | 1 |
Відстоювання громадянами своїх економічних прав | 4 | 26 | 26 | 7 | — | 2 |
Правове навчання, як громадянам відстоювати свої права | 19 | 35 | 8 | 1 | 1 | 1 |
Національна толерантність | 13 | 34 | 13 | 4 | — | 1 |
7. Якщо Ви вважаєте, що проблеми розвитку громадянського суспільства недостатньо представлені в українських ЗМІ, то з яких причин? (зазначте основні)
№ | Відповідь | Кількість голосів | Відсоток |
1. | Позиція власників ЗМІ | 25 | 39 |
2. | Позиція редакційного менеджменту | 27 | 42 |
3. | Позиція журналістів | 7 | 11 |
4. | Відсутність інтересу широкої публіки до подібних матеріалів | 20 | 31 |
5. | Некомерційність подібних матеріалів | 35 | 54 |
6. | Необізнаність журналістів у цій тематиці | 27 | 42 |
7. | Інше (що?) | 6 | 9 |
8. | Важко сказати | 1 | 2 |
9. | Немає відповіді | 1 | 2 |
8. Яким темам, на Вашу думку, недостатньо приділяють увагу вітчизняні телеканали? (зазначте найбільш „дефіцитні”)
№ | Відповідь | Кількість голосів | Відсоток |
1. | Політика | 2 | 3 |
2. | Економіка, бізнес | 5 | 8 |
3. | Новини про Україну | 6 | 9 |
4. | Закордонні новини | 4 | 6 |
5. | Культура, історія, література | 36 | 55 |
6. | Екологія, довкілля | 31 | 48 |
7. | Соціальні проблеми | 13 | 20 |
8. | Права людини | 43 | 66 |
9. | Інше (що?) | 9 | 14 |
10. | Важко сказати | 4 | 6 |
11. | Немає відповіді | 1 | 2 |
9. Телевізійні програми яких жанрів протягом останнього місяця Ви дивились найчастіше?
№ | Відповідь | Кількість голосів | Відсоток |
1. | Суспільно-політичного спрямування | 36 | 55 |
2. | Інформаційного спрямування | 51 | 79 |
3. | Пізнавального спрямування | 17 | 26 |
4. | Фільми та телесеріали | 7 | 11 |
5. | Культурологічного спрямування | 9 | 14 |
6. | Спортивного спрямування | 9 | 14 |
7. | Музичного спрямування | 3 | 5 |
8. | Розважальні та гумористичні програми | 2 | 3 |
9. | Інші програми (допишіть) | 4 | 6 |
10. | Телевізійних програм практично не дивлюсь | 4 | 6 |
11. | Важко сказати | 2 | 3 |
12. | Немає відповіді | 1 | 2 |
10. Якби Ви ухвалювали рішення про створення нових телевізійних каналів, то телеканалу якого спрямування Ви насамперед надали б ліцензію?
№ | Відповідь | Кількість голосів | Відсоток |
1. | Суспільно-політичного спрямування | 15 | 23 |
2. | Інформаційного спрямування | 22 | 34 |
3. | Пізнавального спрямування | 33 | 51 |
4. | Каналу фільмів та телесеріалів | 1 | 2 |
5. | Культурологічного спрямування | 27 | 42 |
6. | Спортивного спрямування | 3 | 5 |
7. | Музичного спрямування | 3 | 5 |
8. | Розважального спрямування | 1 | 2 |
9. | Іншого (допишіть) | 5 | 8 |
10. | Важко сказати | 3 | 5 |
11. | Немає відповіді | 1 | 2 |
Поясніть, чому ______________________________________________________________
11. Як Ви вважаєте, який з існуючих нині телевізійних каналів найбільшою мірою є каналом інформаційного спрямування?
№ | Відповідь | Кількість голосів | Відсоток |
1. | „УТ–1” (1-й канал) | 2 | 3 |
2. | „1+1” | 6 | 9 |
3. | „Інтер” | 3 | 5 |
4. | ICTV | 4 | 6 |
5. | „5-й канал” | 48 | 74 |
6. | „Новий канал” | — | — |
7. | СТБ | 4 | 6 |
8. | ТРК “Київ” | — | — |
9. | НТН | 9 | 14 |
10. | ТРК “Україна” | 1 | 2 |
11. | „К1” | — | — |
12. | Інший (який?) | 2 | 3 |
13. | Важко сказати | 12 | 19 |
14. | Немає відповіді | 1 | 2 |
12. Що можуть зробити ЗМІ для розвитку громадянського суспільства в Україні? Будь ласка, напишіть Ваші пропозиції
Відповідь дивись на стор. 2.
13. Кого з вітчизняних політиків Ви вважаєте найбільш вдалим за перше півріччя 2005 року? (не більше трьох) | 14. Кого з вітчизняних політиків Ви вважаєте найбільш невдалим за перше півріччя 2005 року? (не більше трьох) |
Тимошенко 51 Ющенко 25 Литвин 23 Луценко 11 Мороз 7 Порошенко 6 Томенко 5 Коновалюк 4 Шуфрич 3 Тарасюк 2 Бойко 1 Бондаренко 1 Гриценко 1 Зінченко 1 Кінах 1 Колесников 1 Костенко 1 Матвієнко 1 Медвечук 1 Семенюк 1 Тигипко 1 Третьяков 1 Янукович 1
| Янукович 39 Медвечук 15 Порошенко 13 Ющенко 10 Зварич 9 Мороз 9 Шуфрич 8 Безсмертний 7 Симоненко 7 Тимошенко 6 Кравчук 5 Колесников 4 Червоненко 4 Вітренко 3 Зінченко 3 Литвин 3 Вінський 2 Піскун 2 Рибачук 2 Чорновіл 2 Бакай 1 Баранівський Васильєв 1 Дорошенко 1 Кінах 1 Коновалюк 1 Костенко 1 Кучма 1 Кушнарьов 1 Литвин 1 Луценко 1 Тигипко 1 Турчинов 1 Третьяков 1 |
Список журналістів, які взяли участь в опитуванні:
- Аласанія Зураб, телеканал „Симон”, м.Харків.
- Бабчук Емма, Національна радіокомпанія України, м. Київ.
- Базар Олег, „Львівська газета”, центр суспільно-політичних досліджень газети, м. Львів.
- Бондаренко Кость, м.Київ
- Буджурова Ліля, телеканал СТБ, м. Сімферополь.
- Булкін Кирило, радіо „НАРТ”, головний редактор, м. Київ.
- Бурда Ольга, радіо „Бі-Бі-Сі” (українська редакція), м. Київ.
- Вальчук Поліна, тижневик „Сім днів”, головний редактор, м.Полтава.
- Гардус Максим, Молодіжна інформаційна агенція, м. Миколаїв.
- Гармаш Сергій, радіо „Свобода”, власкор, м. Донецьк
- Глібовицький Євген, „5-й канал”, ведучий, м. Київ.
- Гойс Петро, газета „РІО”, головний редактор, м. Ужгород.
- Дениско Ганна, газета „Молодь України”, власкор, м. Полтава.
- Дмітрічева Ольга, газета „Дзеркало тижня”, відділ політики, м.Київ.
- Добрянський Василь, газета „Західний кур’єр”, редактор, м. Івано-Франківськ.
- Довгич Віталій, журнал „Євро_атлантика”, головний редактор, м. Київ.
- Дорош Світлана, радіо „Бі-Бі-Сі” (українська редакція), м. Київ.
- Дяченко Валерій, радіо „Свобода”, кореспондент, м.Харків.
- Єльцов Олег, Інтернет-видання „Україна кримінальна”, м. Київ.
- Зам’ятін Віктор, Медіа-центр „Кандидат”, редактор-аналітик, м. Київ.
- Золотарьов Володимир, часопис „Профіль України”, м.Київ.
- Івшина Лариса, газета „День”, головний редактор, м. Київ.
- Ївженко Тетяна, „Независимая газета”, власкор, м. Київ.
- Княжанський Віталій, газета „День”, відділ економіки, м. Київ.
- Козирєв Микола, газета „Свобода”, м.Луганськ.
- Кривенко Галина, газета „Молодь України”, завідувачка відділу, м. Київ.
- Кульчинський Микола, газета „Панорама”, головний редактор, м. Рівне.
- Лавринович Олександр, газета „Каменяр”, м. Львів
- Латишев Віталій, газета „Слобідка”, інтернет-видання „Політична Україна”, головний редактор, м.Черкаси.
- Лиховій Дмитро, газета „Україна молода”, м. Київ.
- Лігачова Наталія, Інтернет-видання і журнал „Телекритика”, шеф-редактор, м. Київ.
- Луканов Юрій, радіо „НАРТ”, ведучий, м. Київ.
- Мичко Світлана, газета „Місто”, головний редактор, м.Тернопіль.
- Молчанова Юлія, ТРК „Чернівці”, кореспондент, м. Чернівці.
- Москалюк Тарас, „Новий канал”, власкор, м. Донецьк.
- Мостовий Володимир, газета „Дзеркало тижня”, головний редактор, м.Київ.
- Немченко Тетяна, газета „Вечірні Черкаси”, політичний оглядач, інформагенство „Українські новини”, власкор, м.Черкаси.
- Нікітіна Олена, ІА „Контекст-медіа”, головний редактор, м. Кіровоград.
- Овдин Володимир, тижневик „2000”, власкор, м. Дніпропетровськ.
- Олеарчик Роман, газета „Kyiv Post”, м. Київ.
- Онисько Олег, „Львівська газета”, м. Львів.
- Осадча Яна, газета „Кур’єр”, кореспондент, м. Луганськ.
- Павлишин Андрій, „Львівська газета”, м. Львів.
- Парипа Петро, м. Івано-Франківьк.
- Піддубняк Василь, газета „Сільські вісті”, м. Херсон.
- Притула Володимир, радіо „Свобода”, м. Сімферополь.
- Просяник Тамара, газета „Інформбюлетень”, редактор, м. Кременчук, Полтавська обл.
- Радчук Віктор, газета „Місто”, головний редактор, м.Житомир.
- Резніков Володимир, Укрінформ, керівник управління міжнародної інформації, м. Київ.
- Романюк Валентина, радіо „Свобода”, м. Рівне.
- Руденко Сергій, газета „Сейчас”, головний редактор, м. Київ.
- Рябошапка Світлана, „5-й канал”, ведуча, м.Київ
- Самар Валентина, „Новий канал”. м. Сімферополь.
- Сахаров Геннадій, радіо „Голос Америки”, вільний журналіст, м. Дніпропетровськ.
- Семена Микола, газета „Дзеркало тижня”, м. Сімферополь.
- Сокульський Євген, газета „Наше время +”, заступник головного редактора, м. Запоріжжя.
- Сохар Орест, телеканал „К1”, головний редактор, м. Київ.
- Стріха Максим, Інтернет-видання „Українська правда”, м. Київ.
- Тихий Сергій, „Газета по-київськи”, шеф-редактор, м. Київ.
- Федорина Алла, газета „Сумські вісті”, газета Україна молода”, власкор, м. Суми.
- Чопенко Володимир, газета „Дзеркало тижня”, м.Київ
- Чорна Ольга, газета „Свобода”, кореспондент, м. Тернопіль.
- Штурхецький Сергій, газета „Рівне вечірнє”, м. Рівне.
- Ясенов Євген, газета „Салон”, м. Донецьк.
- Яхно Олеся, інтернет-видання „Главред”, м.Київ.
Прес-реліз підготували
Ілько Кучерів, Олександр Дишлевий, Ірина Філіпчук, Олена Злобіна та Оксана Фурдига.
6 липня 2005 р.
* Дві відповіді були негативними (заперечення можливостей ЗМІ взагалі та невідповідність теми громадянського суспільства інформаційному попиту).