Зеленський та ОПЗЖ. Що зміниться після удару по Медведчуку

В Україні, на відміну від Росії, є недовіра до будь-якої влади — це закладено в політичній культурі українців, яка формувалася не один рік чи десятиріччя, а віками (є навіть ціла теорія щодо «history matters»). Тому у нас критично ставляться до будь-якої влади. Спочатку йде медовий період, який триває пів року, максимум — рік. А потім всі починають критикувати владу незалежно від прізвища президента. Чи заслуговують на таку критику Володимир Зеленський та його команда? Так, заслуговують. Тим більше в умовах пандемії спостерігалася дуже неефективна політика та комунікація з суспільством.

Але у першому кварталі 2021 року ми бачимо початок певного перепозиціювання Зеленського. Нарешті завдано удару по проросійському холдингу Віктора Медведчука. За цим стоять різні інтереси, в тому числі і піарні моменти, і бажання Зеленського підняти власний рейтинг та рейтинг своєї політичної сили. Це їм частково вдалося, але в будь-якому разі, згідно з експертним опитуванням Політичний квартал Фонду Демократичні ініціативи у квітні-травні, це дуже важливий крок. Крім того, Зеленський таким чином не тільки послаблює позиції проросійських сил, але й намагається зайти і на поле державницьких електоральних сил — на поле Європейської солідарності, Голосу і частково Батьківщини.

ОПЗЖ зараз намагається показати, що це начебто політичне переслідування, і виставити себе в ролі жертви. Це робить і Медведчук — ми вчора чули його заяви. Вони бажають таким чином зіграти на тому явищі, що в Україні люблять ображених владою. Але, на мою думку, все, що відбувається зараз навколо Медведчука і ОПЗЖ, починаючи з виключення трьох каналів із холдингу Медведчука, — це потужний удар. Без каналів інформаційний вплив зменшується, а ті санкції, які були оголошені проти бізнесу Медведчука і Козака, певною мірою послаблять і фінансову базу для ОПЗЖ. Ми вже бачимо це по рейтингу партії, він знизився. Але я хотів би наголосити на тому, що партія ОПЗЖ нікуди не дінеться — недавні опитування показують, що вона входить до числа партій, які проходять до парламенту.

Як показує українська історія: Медведчук — лузер

З чим це пов’язано? Це пов’язано з тим, що вони працюють в певній ніші, використовують соціально-популістську риторику і миротворчу риторику, особливо на сході та півдні України. Часто говорять, що це проросійський електорат, але я б так не казав, хоча політики з ОПЗЖ дійсно є проросійськими. Люди ведуться на це, бо чують гасла соціального популізму і миротворчі заклики. У результаті вони голосують за ОПЗЖ.

Я думаю, що може відбутися певне перетікання голосів ОПЗЖ до нового політичного проєкту, який створюють Рінат Ахметов і Борис Колесніков. Спочатку був єдиний Опозиційний блок у 2014 році, потім він розколовся на дві частини — ОПЗЖ подолала бар'єр на виборах 2019 року, а сам Опозиційний блок, який підтримується Ахметовим, не подолав. Зараз, як я розумію, Ахметов буде робити ребрендинг та створювати нову структуру. При цьому вони працюватимуть на тому ж електоральному полі, що й ОПЗЖ, але будуть більш поміркованими або, принаймні, менш агресивними.

У самій ОПЗЖ вплив не втратить Сергій Льовочкін, який є власником каналу Інтер. Він є настільки досвідченим і хитрим, що весь час давав собі раду при різних президентах — починаючи ще від Кучми він постійно залишався на плаву. Це дуже цинічна людина, яка намагається маневрувати.

Юрій Бойко теж нікуди не дінеться. Потенційний кандидат від ОПЗЖ на президентських виборах, — це саме Бойко, а не Медведчук. Як показує українська історія: Медведчук — лузер. Він завалив і «об'єднаних соціал-демократів», і переобрання Януковича у 2004 р., і блок Не так, і свій Український вибір. Він має мінімальні рейтинги та не має шансів. А Бойко на даний момент найбільш розкручена фігура в медійному просторі. Тим не менш я думаю, що по його рейтингах, як і ОПЗЖ в цілому, теж вдарять як наявні санкції, так і часткове позбавлення потужної інформаційної підтримки.