Завданням контрольованого НАЗК була легалізація декларацій топ-чиновників
Якщо НАЗК у своєму висновку сказало, що немає ніяких порушень у декларації, це означає, що ці декларації не будуть перевірятися наступного році
Що нам відомо про роботу Національного агентства з питань запобігання корупції, яке мало стати найпотужнішим антикорупційним органом? Про це у програмі «Реформи: інструкція до використання» на Громадському радіо в рамках проекту «Комунікатор реформ» розмова з головою громадської організації «Громадський люстраційний комітет» Олександрою ДРІК.
Любомир Ференс: 2016-ий рік був знаменним в історії України, тому що був створений один з найголовніших антикорупційних органів України – Національне агентство з питань запобігання корупції. Фактично воно почало працювати, тобто перевіряти декларації у 2017-му році. На дворі 2018-ий рік і про НАЗК дуже мало говорять у ЗМІ, тобто інтерес спав.
Повернімося у 2016-ий рік, коли було дуже багато очікувань. Ви були однією з тих, хто лобіював створення НАЗК. Як тоді все бачилося?
Олександра Дрік: Почнемо з того, що таке Національне агентство з питань запобігання корупції. Це справді один із найбільш потужних антикорупційних органів України. За своїми повноваженнями він може набагато більше, ніж будь-який орган України.
Попри те, що його найчастіше згадають в системі перевірки декларацій, саме НАЗК розробляє антикорупційну стратегію, тобто визначає, яким чином Україна буде боротися з корупцією протягом трьох років.
Саме НАЗК займається питаннями фінансування політичних партій. Через них проходять всі кошти, які з державного бюджету отримують політичні партії. І саме вони перевіряють їхні звіти, виявляють порушення, можуть приймати рішення, що якісь гроші будуть конфісковані.
Саме вони перевіряють на наявність інтересів дії посадовців, саме вони відповідають за затвердження антикорупційних програм органів виконавчої влади. Наприклад, якесь міністерство розробляє програму, яким чином воно буде боротися з корупцією в своєму відомстві, НАЗК цю програму затверджує і контролює, яким чином вона виконується.
Так само, вони мають дуже багато повноважень з того, що вказують на помилки, які мають бути виправлені.
І, звичайно, система електронного декларування.
Тобто ми розуміємо, що з тим набором повноважень, які надано законом Національному агентству, вони, якщо є незалежними, можуть дуже суттєво і швидко вплинути на ефективність боротьби із корупцією в Україні. Однак, що ми бачимо за результатами першого року діяльності НАЗК? На жаль, НАЗК так і не стало незалежним, керівництво органу постійно є фігурантами скандалів. В одному із останніх скандалів, взагалі звинуватили керівництво НАЗК, що вони залежать і куруються з Банкової. І це створює дуже велику загрозу, тому що всі ті широчезні повноваження можуть бути використані в чиїхось інтересах.
Є три новостворених антикорупційних структури: Національна агенція з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. На прикладі покажу, як вони мають працювати спільно. Насправді, вони не можуть працювати один без одного, саме так ця система нових антикорупційних органів і задумувалася.
На прикладі електронних декларацій. НАЗК перевіряє електронні декларації посадовців, виявляє в них брехню чи ознаки незаконного збагачення, передає цю інформацію до НАБУ, яке відкриває кримінальне провадження, тобто починає розслідувати, НАБУ розслідує, і Спеціалізована антикорупційна прокуратура представляє далі цю справу в суді, таким чином корупціонер має бути покараний виключно судом.
Але щоб пройти всі ці етапи, необхідно, щоб всі три органи плюс Антикорупційний суд, який так і не був створений, були незалежними.
А що відбувається зараз? НАЗК є незалежним, так зазначено в законодавстві, звільнити керівника агентства практично неможливо. Тому що парламент, коли приймав закон, таким чином прописав умови звільнення, щоб убезпечити від будь-яких зовнішніх впливів. Але фактично ми отримали ситуацію, коли цей захист не дозволяє нам швидко вирішити проблему із тим залежним керівництвом НАЗК, яке саботує його роботу. І для того, щоб вирішити кризу, яка склалася, необхідно внести зміни в закон. А в умовах фактично неіснуючого парламенту це виявилося справжньою проблемою.
Є хороший закон по зміну керівництва НАЗК, який зареєстровано понад півроку назад, але не приймається парламентом. Відтак, ми застрягли в ситуації, коли НАЗК саботує роботу органу, не перевіряє належним чином декларації, та й намагається заважати працювати іншим антикорупційним органам – НАБУ. Неодноразово вони вчиняли такі дії, які були спрямовані на те, щоб заблокувати можливість НАБУ працювати з електронними деклараціями – відкривати кримінальні провадження, розслідувати справи, щоб корупціонери отримали справедливе покарання.
Висновком з цього має бути не те, що треба позбутися антикорупційних органів, в чому нас намагаються переконати в «антикорупційних війнах», які зрежисовано на Банковій. Зараз ключове питання – забезпечити незалежність цих органів для того, щоб вони виконували ті функції, які передбачені законодавством.
Саме те, що НАЗК за рік роботи спромоглася перевірити лише 100 декларацій в той час, як НАБУ за рік спромоглося відкрити 80 кримінальних проваджень на основі даних з декларацій – є показником
Євген Павлюковський: Чи не матимемо ми ризиків у разі прийняття закону про інші умови вибору директора НАЗК, що тоді інші політичні сили можуть чинити тиск на НАЗК? Як прописати цей баланс в законодавстві?
Олександра Дрік: Навпаки, цей закон прописує такі умови, які дозволять обрати незалежне керівництво. Яким чином? Змінюється склад комісії, яка має обирати керівництво для того, щоб відійти від загроз політичних впливів, які були у тій комісії, яка обирали нинішнє керівництво, коли делегувалися представники політичних сил і президента. І навіть представники громадськості знаходилися в ситуації, коли на рішення, які приймалися комісією, не можна було вплинути. Цей закон передбачає зміну суб’єктів, які можуть подавати представників до цієї комісії, збільшення складу комісії, врегулювання певних процедур роботи комісії, щоб керівництво НАЗК не було обраним політичними делегатами, які будуть відправлені з метою контролю керівництва НАЗК.
Любомир Ференс: Наприкінці року НАЗК отримало всі п’ять членів, адже був недобір – троє було, а двох не вистачало. Хто є ці два нові члени складу цього органу?
Олександра Дрік: Почну з того, що НАЗК весь перший рік працювало в неповному складі. З п’яти членів спочатку було чотири.
Любомир Ференс: За що відповідав кожен з них, і чому їх має бути саме п’ять?
Олександра Дрік: Законом передбачено, що керівництво цього органу є колективним. Тобто не один керівник, як в НАБУ, а п’ять повноправних членів, серед яких обирається голова, але він має досить обмежені повноваження самостійного прийняття рішень.
Кожен з членів відповідав за якийсь конкретний напрямок роботи. Один відповідав за перевірку декларацій, другий – за перевірку звітів політичних партій, третій – за конфлікт інтересів, четвертий – за роботу з викривачами. Але рішення по всіх питаннях, по всіх напрямках вони все одно приймають спільно.
Отже, з початку діяльності НАЗК воно працювало у складі чотирьох осіб, фактично це створило в певний момент ситуацію колапсу, коли голоси розділялися два на два, і НАЗК не могло прийняти жодного рішення. Це тривало кілька місяців, і це було в період, коли мала відбуватися активна фаза перевірки декларацій. Очевидно, що це було зроблено спеціально, щоб затягнути час, коли почнуться офіційні перевірки. Через те, що рішення не приймалися, затягувалися строки перевірок, що дає можливість потім висновки по перевірці оскаржити в суді.
Далі два члени НАЗК пішли за власним бажанням. Але скажу, що вони несуть точно таку ж відповідальність за те, що НАЗК було імпотентним органом, як і всі члени НАЗК. І до тих нових двох членів, які були обрані, теж є питання стосовно їхньої незалежності. І це лише затвердило громадських активістів, які слідкують за цим, що ми не зможемо зараз з цим керівництвом, яких би членів не обирали, забезпечити його незалежність. Відтак, найперший пріоритет – ухвалення закону, який створить умови переобрання незалежного керівництва.
Тому я не можу сказати, що це обрання двох членів НАЗК – це приємна для нас новина. Один маленький приклад: до складу цієї комісії, яка обирала цих керівників, входила та сама людина з Адміністрації президента – пан Гаращенков, якого викривачка Ганна Соломатіна звинуватила в тому, що він вказує керівництву НАЗК, які декларації перевіряти, а які – ні.
Від НАЗК вимагали створити цю автоматизовану перевірку, яка б дозволила перевіряти саме ті декларації, в яких є що перевіряти. Цього НАЗК не зробила
Любомир Ференс: На кінець 2017-го року було перевірено лише близько 100 електронних декларацій, і все впирається в так званий автоматизований модуль, який би автоматично аналізував декларації і давав результат. І він досі не є введений в дію і створений?
Олександра Дрік: Він створений. Він був створений ще в той момент, коли була створена система електронних декларацій. Але НАЗК від нього відмовилася. Що вимагалося від НАЗК? Забезпечити ефективну перевірку декларацій. Як забезпечити ефективну перевірку декларацій, яких зараз більше мільйона? Це неможливо зробити в ручному режимі. І саме те, що НАЗК за рік роботи спромоглася перевірити лише 100 декларацій в той час, як НАБУ за рік спромоглося відкрити 80 кримінальних проваджень на основі даних з декларацій – є показником. Очевидно, що потрібно було створити автоматизовану перевірку, яка б автоматичному режимі за певними правилами проводила базову перевірку.
Я хочу пояснити, як вона мала б працювати. За певними правилами логічно-арифметичного контролю проводилася спочатку базова перевірка. Це означає, що порівнюються видатки з доходами, доходи з фінансовими зобов’язаннями, наявність нерухомості за кордоном, наявність великої кількості готівки в порівнянні з доходами, наявність великого майна в родичів, які ніде не працюють. В результаті мали б бути виявлені ознаки корупції. Тобто ця перевірка мала б вказати, в якій декларації з найбільшою ймовірністю є ознаки порушення антикорупційного законодавства. А далі конкретна особа, яка перевіряє декларації, звіряє декларацію, дивиться, на що саме система звернула увагу, перевіряє реєстри.
Друга частина – це автоматичний зв’язок з реєстрами. Державні реєстри мають бути цифровими і відкритими, і можливість порівняти дані в реєстрах набагато спростила і пришвидшила би роботу перевірки декларацій.
Всі ті декларації, які НАЗК за цей час перевірило, треба перевіряти наново. Але робити це потрібно з новим незалежним керівництвом
Від НАЗК вимагали створити цю автоматизовану перевірку, яка б дозволила перевіряти саме ті декларації, в яких є що перевіряти. Цього НАЗК не зробила.
Друга спроба запуску нами була зроблена через рік, коли знову піднялося це питання, зокрема в контексті отримання макродопомоги від ЄС. Я нагадаю, що в грудні 2017-го року Україна не отримала 600 мільйонів євро від ЄС, зокрема і через те, що не змогла забезпечити незалежності НАЗК та ефективної перевірки декларацій.
Отже, знову була спроба запустити в тестовому режимі оті модулі, які були свого часу розроблені. Ми були на презентації цих модулів, я бачила, як вони працюють. І цій системі вистачило б 12 годин, щоб перевірити той вантаж декларацій, який вже завантажено – всі 1,5 мільйони декларацій.
І замість того, щоб ми зараз бачили в результатах перевірки виявлені кошти, рахунки, будинки, транспортні засоби, ми бачимо тільки позитивні висновки про те, що в деклараціях вищих політичних осіб не було знайдено жодних порушень. Це стосується і декларації президента. Парламентський антикорупційний комітет дуже чітку формулює в своїй позиції, що президент має задекларувати свою іспанську віллу, якщо ми пам’ятаємо, було журналістське розслідування. Це не було враховано НАЗК, і НАЗК жодним словом не згадує в результатах перевірки президента цієї вілли і цього розслідування, так, ніби весь світ місяць не обговорював цю іспанську віллу.
Крім того, буквального сьогодні була оприлюднена інформація, що особа в НАЗК, один із керівників департаменту, який перевіряє декларації, саме в той момент, коли перевірялися декларації прем’єра, міністрів, не те, що не мала права обіймати цю посаду, вона була засуджена за кримінальний злочин. Вона пішла на угоду зі слідством, тобто фактично визнала свою провину. І ця особа весь цей час відповідала за перевірку декларацій.
В мене є всі підстави стверджувати, що вона опинилася там саме для того, щоб «правильно» перевірити ці декларації.
Електронній системі вистачило б 12 годин, щоб перевірити той вантаж декларацій, який вже завантажено – всі 1,5 мільйони декларацій
Євген Павлюковський: Ви говорите про Тетяну Шкребко?
Олександра Дрік: Так, я говорю про Тетяну Шкребко. Вона очолювала один із відділів, який очолював перевірку декларацій по Києву.
Любомир Ференс: Всі чекали на запуск НАЗК з трепетом. Ми у 2018-му році бачимо зміни у майнових станах. Наприклад, сестра народного депутата Розенблата купила квартиру за 4 мільйони гривень в Німеччині. Але це вже сприймається нормально, з’явився імунітет – суспільство вже не реагує. І можна сказати, що НАЗК не виконало свої функції?
Олександра Дрік: По суті ви говорите, що декларації перетворили на нульові. Відбулася легалізація задекларованого. Саме це і було завданням цього контрольованого ззовні керівництва. Це і було їхнім завданням – узаконити все, що було задеклароване, щоб після того не виникало інших питань. Що означає це узаконення? Якщо НАЗК у своєму висновку сказало, що немає ніяких порушень у декларації, це означає, що ці декларації не будуть перевірятися у наступному році. Якщо з’явилася нововиявлена інформація в цій декларації, то вони в цій частині перевірять нововиявлену інформацію. Все.
Євгеній Павлюковський: А як бути з ситуацією, повзанню з Тетяною Шкребко, яка незаконно займала цю посаду 9 місяців, і при ній здійснювалися перевірки декларацій? Чи є інструменти вплинути і передивитися топ-декларації чиновників?
Олександра Дрік: Всі ті декларації, які НАЗК за цей час перевірило, треба перевіряти наново. Але робити це потрібно з новим незалежним керівництвом.
_______________________________
