Ясник 24. Інтеграція в НАТО зменшить корупцію в Україні

Як доводить досвід країн Центрально-Східної Європи, підготовка до вступу та безпосередній вступ України до НАТО зменшать корупцію в державі. Цьому сприятимуть такі чинники:

• Готуючись до набуття членства в Альянсі, держава має здійснити конкретні нормативи НАТО і реалізувати реформи відповідно до Плану набуття членства та інших стандартних угод щодо співпраці з НАТО.
• Вступаючи до НАТО, країна підтримує і стає часткою вільного ринку і конкуренції як економічної основи ефективної демократії.
• В процесі підготовки до членства в НАТО держава набуває тих демократичних цінностей, які є спільними для держав-членів НАТО і становлять основну ідеологічну базу об’єднання держав євроатлантичної спільноти.

Згідно з даними Міжнародної антикорупційної організації Transparency International, найавторитетнішої у сфері антикорупційних досліджень, 10 із 20 найменш корумпованих країн світу є членами НАТО. Більшість із членів НАТО перебуває у верхній частині цього списку – серед найменш корумпованих країн. Норми НАТО змушують політичні еліти відмовлятися від корупційної практики. Норми, яких мають дотримуватися члени НАТО у своїй внутрішній політиці, закладено у преамбулі Вашин?тонського договору. Це – “демократія, індивідуальні свободи і правління закону”. Згідно зі статтею 10 договору цих же принципів мають дотримуватися й претенденти на вступ до НАТО.

Бажання держав-претендентів на членство в НАТО гарантувати свою безпеку заохочує їх дотримуватися демократичних норм. Необхідність гарантувати національну безпеку, яка здобувається в результаті членства в НАТО, – у більшості випадків дуже серйозний стимул, який змушує уряди активніше боротися з корупцією. Держави, що конкурували між собою за право бути запрошеними до НАТО в 1997 і 2002 рр., намагалися максимально виконати необхідні нормативи, в тому числі у сфері подолання корупції, прозорості економіки, законодавчого забезпечення антикорупційної боротьби, щоб уникнути ймовірної відмови з боку НАТО. Вступові до Альянсу, відповідно до рішення Вашин?тонського саміту 1999 року, передує виконання державою-членом Плану набуття членства та Інтенсифікованого діалогу щодо членства. У межах цих планів сама держава-претендент обирає ті напрями у політиці, галузі безпеки та економіці, успіхів у яких має намір досягнути, аби довести, що її вступ до НАТО буде корисним для міжнародної безпеки. НАТО надає цьому консультативну підтримку та спостерігає за виконанням добровільно взятих зобов’язань. З-поміж базових завдань Плану набуття членства близько 80% становлять завдання, пов’язані з розвитком демократії, ринкової економіки, боротьбою з корупцією тощо. Зменшення корупції зумовлено й тим, що держави НАТО мають спільні демократичні цінності, серед яких свобода особи і підприємницької діяльності, панування закону і ринку. Демократія, верховенство права і вільний ринок стали „візитною карткою” держав Заходу.

Країни НАТО об’єдналися значною мірою на засадах спільних цінностей, серед яких і народоправство та ефективне управління. Після зменшення загрози війни в Європі питання демократії, боротьби з корупцією виходять на передній план у процесах євроатлантичної інтеграції, оскільки зменшується вага військових пріоритетів, що їх НАТО отримує в результаті приєднання до неї тих чи тих країн.