Ясник 2. НАТО – основа „золотого мільярду” і політична квінтесенція розвинутого світу
НАТО є інституційною основою „золотого мільярда”, тобто мільярда людей планети, які живуть у безпечних і заможних умовах розвинених демократій, поза впливом конфліктів і катаклізмів, які струшують „третій світ”, тобто решту країн планети. До цього „золотого мільярда”, крім членів НАТО, належать лише Японія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія і кілька дрібних європейських країн. Решта ж держав Європи є членами НАТО. Отже, два з трьох економічних полюсів світу (США і Західна Європа) об’єднані в НАТО. Поза НАТО залишається лише один такий полюс – Східна Азія. Сьогодні в країнах НАТО живе 850 мільйонів людей. 6 із 8 членів „Великої вісімки” є членами НАТО (США, Німеччина, Канада, Франція, Велика Британія, Італія). В НАТО об’єднані найбагатші, найдемократичніші і, водночас, найменш корумповані країни світу. Згідно з результатами дослідження ”Transparency International” із 20 найменш корумпованих держав 10 – члени НАТО. Відповідно до даних ”World Economic Forum” за 2000–2005 роки, з 10 найбільш конкурентоздатних економік 4 належать членам НАТО. 3 10 найбільших економік світу 6 є членами НАТО.
НАТО – військово-політичний союз, створений для захисту країн євроатлантичного регіону (тобто Європи і Північної Америки), насамперед від зовнішніх загроз.
Заснували НАТО такі держави – Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США, Франція. Держави взяли на себе зобов’язання щодо забезпечення спільної оборони. Ще 13 європейських країн та Туреччина приєдналися до Альянсу в період між 1952 та 2004 роками як цілковито рівноправні члени.
Після приєднання відносно відсталих країн Центрально-Східної Європи до НАТО почалося бурхливе зростання економік цих країн, соціальні стандарти населення цих країн підтягуються до стандартів давніх членів НАТО. Так, скажімо, з 1997 по 2006 рік офіційна середня заробітна платня в Польщі зросла з 370 доларів США до 982 доларів США.
Важливим є те, що НАТО жодною мірою не порушує суверенітет своїх членів. НАТО є міжурядовою, а не наддержавною організацією. Рішення НАТО ухвалюються винятково на основі консенсусу. Жодній державі НАТО не може бути нав’язано рішення, що суперечить її волі.
НАТО як організація, що діє в надзвичайно важливій для життєдіяльності держави сфері безпеки, впливає на діяльність, без винятку, всіх інших базових інституцій „золотого мільярду”. У Європі після Другої світової війни відбулася значною мірою атрофія геополітичного мислення урядів європейських держав. Це сталося під впливом "тепличного" геополітичного клімату, створеного завдяки існуванню НАТО й залученню НАТО до проблем безпеки в Європі в часи "холодної війни". Навіть таке ключове для Європи рішення, як розширення ЄС на 10 нових членів, було ухвалено Європейським союзом лише під впливом розширення НАТО (під час внутрішньоєвропейського обговорення спочатку пропонувалося розширення ЄС на 3–7 країн). Всі нові члени ЄС, крім Кіпру та Мальти, стали у 2004 р. його членами лише після того, як стали членами Північноатлантичного Альянсу внаслідок рішень, ухвалених НАТО в 1997 і 2002 рр.
