Ясники
Перегляди: 1153
7 травня 2006

Ясник 20. Вступ до НАТО стимулює розвиток української економіки

Переваги вступу до НАТО для економіки України такі:

Вступ до НАТО є імпульсом іноземним інвесторам для приходу в Україну. Після вступу до НАТО відбудеться різке збільшення іноземних інвестицій в Україну, оскільки безпека пов’язана з економікою (наприклад, для Польщі, Чехії і Угорщини приплив іноземних інвестицій за рік після оголошення про вступ до НАТО збільшився у 3,5 рази, для Румунії — на 141%). Україна, вступивши до НАТО, цілком може очікувати на аналогічний ефект. Таким чином, позитивний ефект від вступу до НАТО для економіки України значно перевищує можливі економічні проблеми.

Не викликає сумніву, що науковий потенціал України буде задіяний у разі вступу до НАТО.

Вступ до НАТО пов’язаний з поліпшенням клімату для підприємницької діяльності в Україні, зокрема покращиться міжнародний інвестиційний імідж України. Вступивши до НАТО, Україна в очах міжнародних інвесторів втрачає статус “пострадянської країни” з усім набором стереотипних для інвесторів штампів — корупцією, злочинністю тощо. Західні інвестори вважають, що членство в західних інституціях, зокрема НАТО і ЄС, сприяє стандартизації економічних правил.

Членство в НАТО різко покращить перспективи вступу України до ЄС, залучення до гігантського європейського ринку та приєднання до відповідних програм розвитку.

НАТО дає змогу заощаджувати на обороні і в такий спосіб використовувати наявні в державі кошти продуктивніше – для розвитку вітчизняної економіки. Адже спільна оборона створює сприятливе середовище безпеки на кордонах з країнами-союзниками, що дає змогу заощаджувати кошти на відмові від принципу “кругової оборони”. НАТО дозволяє гарантувати надійну безпеку за невеликі кошти, за які Україна ніколи б не мала такого рівня безпеки, як за умов членства в НАТО, навіть якби витрачала на оборону весь свій бюджет. Самостійно забезпечувати повноцінну оборону — справа дуже дорога.

До вад колективної оборони належить зобов’язання виступати на підтримку союзників і витрачати в такий спосіб, зокрема, й економічні зусилля. Однак, коли оборонний союз є найпотужнішим у світі, таким як НАТО, необхідність для його членів виступати на підтримку союзників з’являється значно рідше, аніж необхідність виступати на захист власних інтересів у разі самостійного забезпечення оборони.

Слід відзначити, що витрати на приєднання до НАТО не просто зміцнюють національну оборону, а, як правило, збільшують ВВП країни. Міністерство оборони Болгарії підрахувало, що збільшення в результаті євроатлантичної інтеграції інвестицій в оборону на 0,1% ВВП має наслідком економічне зростання на 0,15 – 0,2%, внаслідок зміцнення оборонної індустрії країни. Такі вкладення підвищують інвестиційну привабливість підприємств оборонного комплексу і ставлять їх у кращі довгострокові конкурентні позиції на міжнародному ринку.

Як уже незаперечно доведено практикою, членство в НАТО істотно впливає на поведінку іноземних інвесторів.

Річ у тім, що існує прямий зв’язок між станом зовнішньої безпеки і економікою. Той факт, що найвпливовіший Альянс світу стає гарантом непорушності кордонів, територіальної цілісності і суверенітету країни, прямо впливає на економічну стабільність та інвестиційну привабливість.

Особливо відчутне збільшення рівня прямих зовнішніх інвестицій відбулося в країнах Східної Європи після приєднання до НАТО.

В економіку Польщі в 1997 році (час оголошення рішення про вступ до НАТО) було вкладено $2,7 млрд прямих іноземних інвестицій, у 1998 – $5 млрд, у 1999 (рік вступу до НАТО) – вже $8 млрд. Чехія та Угорщина демонструють ще більш вражаючі цифри – в Чехії в 1997 р. – $4 млрд, в 1998 р. – $9,8 млрд, у 1999 р. – $12,8 млрд.; в Угорщині – в 1997 р. – $6,2 млрд, у 1998 р. – $10,2 млрд, у 1999 р. – $14,5 млрд.

У Словенії наступного року після оголошення рішення про вступ до НАТО прямі інвестиції зросли з 3,6 млрд євро у 2002 р. до 5,1 млрд євро в 2003 р. У Румунії в рік вступу до НАТО (2004) прямі іноземні інвестиції збільшилися на 141% порівняно з попереднім роком.

Союз підприємців Болгарії вирахував, що результатом вступу до НАТО для економіки країни стали “покращення динаміки в промисловості, зв’язаній з обороною, та іншими витратами на інфраструктуру, оскільки національна система безпеки міцно зв’язана з цивільною інфраструктурою країни, такою як дороги, залізниці, комунікація, енергетика”, що збільшило ВВП країни на 0,3–0,4 %. Вступ до НАТО позитивно вплинув на такі галузі болгарської економіки, як телекомунікація (завдяки інвестиціям у зв’язок), туризм (завдяки покращенню рівня безпеки країни та покращенню доріг і зв’язку). Водночас зростання прямих інвестицій в економіку країни залежить не тільки від її вступу до НАТО, але від складнішого набору причин, з-поміж яких початок переговорів із ЄС, масштабна реструктуризація економіки тощо.

Окремий економічний ефект має зміна іміджу країни внаслідок вступу до НАТО. Більшість постсоціалістичних країн інвестори та туристи на Заході довго вважали “посткомуністичними”, нестабільними. Зокрема Румунію й Болгарію традиційно відносили до регіону Балкан, що асоціюється з міжетнічними війнами, міждержавною напруженістю, тероризмом, криміналом, корупцією тощо. Приєднання до НАТО істотно вплинуло на зміну такого іміджу, внаслідок визначеності з цивілізаційною належністю країни, наданим НАТО рівнем безпеки та вимогами НАТО до внутрішньої політики нових країн-членів. Також чіткі правила ведення бізнесу, що існують у країнах Заходу, швидше залучаються в практику ведення бізнесу в нових членах НАТО. Це передбачає, зокрема, більш надійні гарантії виконання договорів, передбачуваність законодавства у сфері економіки тощо.

У межах НАТО існує низка структур, відповідальних за розвиток економічного співробітництва між країнами: Економічний Комітет, Комітет з координації європейського авіапростору, Комітет з науки, Комітет із викликів сучасному суспільству, Комітет з інвестицій у програми безпеки, а також спеціальні програми з допомоги менш розвинутим членам НАТО, спрямовані на досягнення необхідного рівня. Усі ці структури сприяють співпраці членів НАТО у сфері оборони та в галузі економічного планування й співробітництва. Крім того, система базових угод НАТО про замовлення передбачає пріоритетні умови для укладання контрактів між країнами-членами НАТО.

Зв’язок у такій чутливій галузі, як національна безпека, сприяє зміцненню пріоритетної співпраці між членами НАТО. Членами НАТО є майже всі країни Західної і Центральної Європи, а також США і Канада (таким чином, в межах НАТО об’єднано шість з восьми країн «Великої вісімки»). Тому взаємодія в межах НАТО для його членів посилює зв’язок з основними економічними центрами світу.

Отже, членство в НАТО економічно необтяжливе для союзників. Воно забезпечує такий рівень безпеки, якого жодна з держав не могла б досягти самостійно, навіть якби значно більше витрачала на оборону.