Ясник 16. Євроатлантичні цінності – одвічні цінності українського народу
Цінності спільноти народів євроатлантичного регіону, тобто країн Європи і Північної Америки, базуються на європейських політичних цінностях, привнесених також європейськими колоністами до Північної Америки – особистій свободі та незалежності, виборній демократії, невід’ємних правах людини, зокрема права власності, верховенстві закону, рівності громадян перед законом, ринковій економіці тощо. Усі ці цінності притаманні українському народові, волелюбність і схильність до особистої свободи якого завжди відзначалися іноземцями як характерна риса, що виокремлює український народ з-поміж інших народів. Політичний устрій України за всіх часів незалежності країни мав виразні демократичні риси. Тому цінності євроатлантичної спільноти народів не привнесені для України ззовні, а є органічними цінностями українського народу. Деякі з цих цінностей шанувалися в Україні раніше, ніж вони почали шануватися на решті території Європи. Тому, якщо відданість ідеї і практика реалізації особистої свободи і демократії є ознакою „європейськості”, то Україна історично і ментально більш європейська держава, ніж чимало країн Західної Європи.
У Вашинґтонському договорі від 4 квітня 1949 р. про утворення НАТО міститься твердження, що договірні сторони “рішучі у справі захисту свободи, спільного спадку і цивілізації своїх народів, заснованих на принципах демократії, індивідуальної свободи і правління закону” .
Зміст євроатлантичних зв’язків має значною мірою ірраціональну природу, пов’язану зі спільною демократичною ідеологією, відданістю держав євроатлантичного простору ідеям гарантування прав людини, приватної власності та вільного підприємництва, спільному культурному корінню європейських та північноамериканських народів. Тож трансатлантичний зв’язок можна визначати як наслідок об’єднання групи країн зі спільним розумінням цивілізації. Європа і Північна Америка об’єднані спільною культурною та інтелектуальною історією, єдиним культурним простором. Вони мають дуже схоже розуміння представницької демократії, прав людини, панування закону і ринкової економіки та мають громадянські суспільства зі схожою структурою.
Союз між Північною Америкою і Європою розглядається як засіб захисту демократії, особистої свободи і правління закону. Колишній Генеральний секретар НАТО Дж. Робертсон заявив, що союз між Європою і США є “союзом націй, що мислять подібно”.
При цьому слід наголосити, що всі названі цінності є органічно українськими. Здавна населення України відзначалося своєю волелюбністю, схильністю до особистої свободи, що інколи в своїх крайніх вираженнях межувала зі схильністю до анархії. Політичний устрій українського народу за всіх часів тяжів до народоправства, тобто мав виразні демократичні риси.
За часів Київської Русі (ІХ – ХІІІ ст.) Україні було притаманним укладання з новообраним князем угоди та складання останнім присяги, що вказує на започаткування певних конституційних традицій, які цілком відповідають характеру загальноєвропейської політичної еволюції. Закликання народом на княжий престол кандидата є практичною реалізацією сформульованої набагато пізніше ідеї народного суверенітету, адже громада виступає джерелом влади.
За часів козацької України (ХVI – XVIII ст.) над генеральним урядом стояла військова рада – збори всього війська. Її скликали для вирішення найважливіших питань, виборів гетьмана, генерального уряду. В такий спосіб працювала пряма військова демократія. У регіонах, містах і селах правили виборні урядовці – як адміністративні, так і судові. Посади на всіх щаблях державної влади та місцевого самоврядування, всі урядовці й чиновники були виборними і завжди мали відповідати перед своїми виборцями. Варто відзначити, що на той час абсолютна більшість європейських держав були абсолютними монархіями і часто мали вкрай обмежене самоврядування навіть на рівні місцевих громад, а на рівні держави не мали жодного. Отже, у ті часи, коли Україна була суверенною (ІХ – ХІІІ ст., ХVI – XVIII ст., з 1991 року), вона тяжіла до встановлення демократичного ладу і часто за рівнем демократизму випереджала більшість тогочасних держав Європи. Україна стала однією з перших держав, де було ухвалено Конституцію, тобто відмовлено від абсолютного суверенітету монарха. Це було реалізовано Конституцією Пилипа Орлика, ухваленою 1710 року, тобто за 73 роки до ухвалення американської Конституції. У ній юридично започатковано поділ влади між органами державної влади
Усі проблеми пострадянського спадку не змогли стати на заваді процесам повернення українського народу до демократичних традицій, які були досить наочно продемонстровані під час Помаранчевої революції.
