Ясники
Перегляди: 790
18 травня 2006

Ясник 14. Вступ до НАТО зменшить загрозу тероризму для України. У 10 державах НАТО в східній Європі від часу їхнього вступу до нато не сталося жодного теракту

У світі наростає загроза поширення зброї масового знищення. Ця тенденція зміцнює солідарність у межах НАТО. Адже жодна країна не може протистояти їй самотужки. НАТО як організація, що сконцентрована на питаннях безпеки, і така, що передбачає тісну взаємодію між збройними силами та іншими силами безпеки країн-членів, є ефективним механізмом протидії тероризму. У розпорядженні НАТО є величезний арсенал засобів, який забезпечив той результат, що на території країн НАТО здійснюється набагато менше терористичних актів, ніж на території „третього світу”. Вступ України до НАТО дасть змогу Україні скористатися цим арсеналом захисту від тероризму. Водночас вступ України до НАТО не зумовить зростання терористичної загрози для України. У 10 державах НАТО в Центрально-Східній Європі від часу їхнього вступу до НАТО не було здійснено жодного терористичного акту. Річ у тім, що терористи змушені спрямовувати обмежені ресурси на свої основні цілі у США, Великій Британії та в деяких інших державах Західної Європи, що їх вони розглядають як основу західного світу. Україну, як і держави НАТО з Центрально-Східної Європи, терористи не розглядають у такій якості.

 

Ядерна зброя стає привабливою для окремих режимів, які з її допомогою намагаються нейтралізувати свою військово-технологічну відсталість. Зміст проблеми полягає в тому, що військово-технічну перевагу можна порівняно легко нейтралізувати, погрожуючи застосувати ядерну чи іншу зброю масового знищення, можливо й досить примітивну, проти цивільних цілей, а також військ. Цей самий фактор підвищує і ймовірність застосування цієї зброї, оскільки, в разі, якщо якийсь із режимів має лише кілька десятків ядерних зарядів, виникає велика спокуса застосувати їх першими, сподіваючись завдати ядерним арсеналам противника найбільшої шкоди. Для Європи небезпека бути підданим шантажеві з боку країн „третього світу”, ймовірно, в наступні десятиліття зростатиме. Як засвідчив досвід антитерористичної боротьби США після подій 11 вересня 2001 року, навіть така потужна країна, як США, змушена вдаватися до механізму союзів і коаліцій задля боротьби з тероризмом. За словами колишнього Генерального секретаря НАТО Джорджа Робертсона, “атаки на Нью-Йорк і Вашинґтон тільки підсилили логіку розширення НАТО”. Роль НАТО в антитерористичній боротьбі, як організації з високим рівнем взаємодії, у тому числі й у розвідувальній сфері, може стати однією з визначальних. Саме Європа є одним з основних економічних центрів світу, і таким чином, особливо вразливою для загрози стати базою фінансування та проведення операцій терористів.

На Празькому саміті НАТО в 2002 році було узгоджено низку документів, спрямованих на боротьбу з тероризмом, зокрема п’ять ініціатив щодо ядерного, біологічного і хімічного захисту: створення лабораторії, групи реагування, віртуальний зразковий центр оборони від ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї, запас засобів біологічного і хімічного захисту та система контролю за захворюваннями. Також було ухвалено рішення щодо вивчення питання організації ефективної протиракетної оборони від дедалі більшої ракетної загрози. НАТО планує до 2010 року створити багаторівневу протиракетну оборону від ракет середнього та короткого радіуса дії та інших неочікуваних загроз. Окрім цього, вивчається можливість створення протиракетної системи країн НАТО від будь-яких ракетних загроз. Ці заходи було інтенсифіковано в 2004 році, коли окремі держави НАТО взяли на себе зобов’язання посилено боротися з певними видами тероризму (Франція відповідає за засоби із знезараження територій та удари по диверсантах високоточною зброєю; Болгарія готує засоби протидії на обстріли гелікоптерів реактивними гранатометами; Італія – засоби захисту гаваней і суден від надводних і підводних диверсантів тощо).

Певною проблемою союзницьких відносин з державами Заходу є небезпека бути підданою удару з боку антизахідних терористичних організацій чи угруповань. Така небезпека особливо вагома, якщо враховувати техногенне навантаження в Україні та кількість вразливих об’єктів. Однак, слід зазначити, що союзові країн Заходу вдавалося повністю уникати терористичних акцій на своїй території протягом майже трьох років після 11 вересня 2001 р. (до терористичних акцій у Мадриді в березні 2004 р. і в Лондоні в липні 2005 р.). Крім того, країни НАТО (насамперед США), здійснюючи політичний та інший вплив на уряди країн світу, змушують їх активніше боротися з тероризмом та віддалятися від практики тероризму. Так, зокрема, у квітні 2003 р., через тиждень після захоплення військами США Багдаду, Лівія визнала свою відповідальність за падіння цивільного літака над британським містом Локербі і погодилася відшкодувати родичам жертв 1 млрд доларів. Перед тим упродовж 15 років Лівія не погоджувалася платити компенсацію за вибух літака.

Top