Які країни будуть наддержавами у 2030 році: що про це думають у світі та Україні

Коментарі
13 березня 2021
Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Оригінал статті  —  на Новом времени

Найцікавішим для українців, очевидно, є оцінки перспектив чотирьох найбільших світових центрів сили: США, Росії, Китаю та ЄС

Наприкінці 2020 року Gallup International Association (не плутати з Gallup Inc. чи Gallup Poll) здійснив глобальне дослідження, у якому, зокрема, містилися питання: 1) які країни будуть наддержавами у 2030 році; 2) чи є їх вплив (де) стабілізуючим? Опитування охопило 45 країн і територій світу, понад 42 тис. громадян, які репрезентують близько 2/3 світового населення. В Україні дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» ім. І.Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології.

Найцікавішим для українців, очевидно, є оцінки перспектив чотирьох найбільших світових центрів сили: США, Росії, Китаю та ЄС.

Ризики китайської «наддержави» — українці їх поки не бачать

Світова громадська думка все більш уявляє нинішні міжнародні відносини як біполярні американсько-китайські. Думка українців практично збігається із «середньосвітовою»: 55% українців бачать Китай наддержавою у 2030 році (27% — ні).

У світі занепокоєння політикою Пекіна зростає. Близько половини опитаних оцінюють її як дестабілізуючий чинник (але в Україні таких лише 29%!), третина вважає її радше стабілізуючим (в Україні — 35%). Інакше кажучи, якщо світ бачить в Китаї переважно дестабілізуючу силу, то українці — навпаки. Щоправда, в Україні і вища частка тих, хто не визначився — аж 36%. Можна припустити, що в українців немає достатньо інформації для самовизначення. Крім того, опитування проводилося в грудні 2020 р., ще до рішення РНБО України щодо відмови передати «Мотор Січ» китайському власнику. А про те, що в 1998 р. недобудований в Україні авіаносець «Варяг» китайці купили під «центр розваг», а потім добудували його в авіаносець «Ляонін», якось уже й забулося.

Фото: Графік надано автором

Українці краще, ніж у світі, оцінюють роль ЄС і США

56% людей у всьому світі погоджуються, що у 2030 р. стара наддержава США — збереже цей статус (в Україні таких менше — 36%, а 43% дотримуються протилежної точки зору).

Натомість понад половина респондентів у всьому світі сприймають Вашингтон як дестабілізуючу силу, третина ж вважає інакше. В Україні оцінка ролі США краща, ніж середня по світу: 39% українців вважають її стабілізуючою, 36% — ні.

Це доволі несподівано, враховуючи тривалу антиамериканську кампанію, що велася проросійськими силами в Україні. Можна також припустити, що адміністрація Байдена, яка демонструє відданість міжнародним зобов’язанням на відміну від ізоляціонізму Трампа, може поліпшити ставлення до США в світі.

ЄС не залишатиметься світовою наддержавою — так вважає майже половина респондентів в усьому світі. Третина вірить у протилежне. Таке саме співвідношення приблизно і в Україні.

Та попри зневіру у майбутню силу ЄС, наразі Євросоюз є єдиною наддержавою, яку нині оцінюють у світі як радше стабілізуючу силу — 42% (33% вважає інакше). В Україні позитивна оцінка ролі ЄС ще вища — 50% (і лише 25% висловлюють протилежну думку).

Фото: Графік надано автором

Українці серед топ-5 критиків «наддержави», в яку не вірять самі росіяни

Дві п’ятих респондентів у всьому світі вважають, що Росія в найближчому майбутньому буде однією з наддержав, в Україні таких лише 17%. Більше третини опитаних в світі не погоджується з таким прогнозом, в Україні негативний показник один із найвищих в світі — 66%.

Важливо, що лише третина з росіян бачить Росію у 2030 р. наддержавою, тоді як 41% не погоджується. Росіяни, мабуть, щось таки знають.

Співвідношення позитивних і негативних оцінок у світі до Росії подібне ставленню до США. Близько половини респондентів вважають, що Москва несе дестабілізацію. В Україні негативна оцінка одна з найвищих — 71% (вище лише у Фінляндії — 87%, Грузії — 78%, Кореї — 75%). Третина в світі поділяє протилежну думку (в Україні лише 13%). Тут несподіванок немає. Цікаво, що ці результати отримані ще в той період, коли діяв проросійський холдинг Медведчука. Але попри це, українці розібрались.

Фото: Графік надано автором

Нові наддержави? Радше, ні

Майже половина респондентів у світі не вважає, що Японія стане наддержавою до 2030 року, третина вважає інакше. В Україні показники практично такі самі. Розвиток стосунків Києва з Пекіном не має шкодити нашим стосункам з Токіо, членом «великої сімки», який займає активну позицію щодо територіальної цілісності України і продовження санкцій щодо Росії (хоча у випадку Японії вони є, радше, символічні). Позитивним можна назвати проведення в лютому 2021 р. за сприяння МЗС обох країн першого українсько-японського форуму «Азійська стратегія в дії. Роль українсько-японської співпраці»

Більше половини респондентів у світі не очікують, що Велика Британія буде наддержавою у 2030 р., чверть вважає інакше. В Україні цей показник трохи кращий — 29%. Лондон займає принципову позицію щодо територіальної цілісності України, підтримки євроатлантичних прагнень України. Успіхом стало підписання і ратифікація наприкінці 2020-го угоди про політичну співпрацю, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між обома країнами.

Найменш очікуваною наддержавою майбутнього є Індія — так вважають тільки 16% респондентів у світі. Дві третини мають протилежну думку. В Україні негативний показник один з найвищих — 79% (вище — Корея, Малайзія, Грузія, Кенія). Мабуть, головне пояснення — брак інформації один про одного. Згадую також своє перебування в Індії наприкінці 2014 р.: був вражений розповсюдженням російських стереотипів щодо України, мовляв дії Кремля — це реакція на дії НАТО. А на моє щире здивування, чому ж Індія, яка сама боролась за незалежність, територіальну цілісність, проти тероризму, не розуміє боротьбу українців, чув: а ви продавали танки Пакистану.

Висновок такий: Схід — справа тонк, і нам потрібне розширення фахового вивчення азійських країн задля реалістичної оцінки потенціалу взаємних стосунків.

Україні потрібна активізація, насамперед економічна, в Азії, але при одночасному усвідомленні того, що європейська і євроатлантична інтеграція залишаються нашим магістральним шляхом, адже саме із Заходу ми отримуємо стратегічну допомогу у боротьбі з російською агресією. Опитування Геллапа показує, що українці це усвідомлюють.