Медіа
Перегляди: 1681
12 липня 2016

«Я дуже боюся, що може бути вибух, пов’язаний з тарифами», — Бекешкіна

Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба Центру Разумкова з 1 по 16 травня 2016 року провели дослідження громадської думки щодо реформ в Україні, результати невтішні.

Було опитано 2016 респондентів віком від 18 років зі всіх регіонів України за винятком окупованого Криму та тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей.

Головним висновком дослідження стало те, що, як і рік тому, переважна більшість українців не вірить в успішність реформ: в успіху переконані лише 5% опитаних. Ще 24% загалом вірять в те, що реформи можуть бути вдалими, але мають певні сумніви, 37% — мають лише частку надії в реформи, а от 28% абсолютно зневірені в успіху.

Схожі очікування в українських громадян і від діяльності нового уряду: тільки 4% переконані в тому, що він повністю впорається з проведенням реформ, і ще 22% сподіваються на відносний успіх. Натомість 33% українців мають сумніви в успішності нового уряду, а 18% думають, що новий уряд буде взагалі провальним.

Директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна каже, що це дуже тривожний симптом:

«Ця невіра є дуже тривожним фоном для проведення реформ, тому що для цього треба, щоб люди вірили в успіх. Взагалі успіх будь-якої справи залежить від того, наскільки люди вірять в цей успіх, а тут ми бачимо, що такого не має».

Ціла третина українського населення, як і рік тому, готова й надалі терпіти подальше зниження рівня власного життя заради кінцевого успіху реформ (із них 8% готові терпіти стільки, скільки потрібно, а 25% — не більше року). Натомість 40% далі терпіти вже не можуть, бо їхнє матеріальне становище вже зараз є нестерпним (за рік цей відсоток виріс на 7%), а 20,5% — бо зневірилися в успіху реформ (у липні2015 року — 25%).

За словами Ірина Бекешкіної, дослідження було проведено до того, як було оголошено про нові тарифи, і зараз терпіння вже на межі.

«Я дуже боюся, що може бути вибух, пов’язаний з тарифами, з тарифами треба щось зробити», — вважає вона.

На думку громадян, найбільший опір проведенню реформ чинять олігархи (55%) та бюрократія з чиновниками (51%). Значна частина українців також вважає гальмом у проведенні реформ уряд (38%) та президента (36%). Проте, дослідники зазначають, що у порівнянні з липнем 2015 року істотно зменшився відсоток громадян, які вбачають гальмо у проведенні реформ в уряді (з 51,5% до 38%).

Як зазначає Ірина Бекешкіна, в цьому є протиріччя, бо президент і реформи є для громадян одночасно рушієм та гальмами реформ в Україні.

Щодо рушіїв реформ, українці найбільше покладаються на президента (28%), уряд (25%), населення (22%), країни Заходу (22%), громадські організації та волонтерів (19%). У порівнянні з липнем 2015 року українці покладають на президента на 9% менше надій, а на уряд — на 7% менше. В той же час надії на країни Заходу зросли вдвічі.

За результатами дослідження, найкращий баланс в оцінці громадянами ролі у проведенні реформ виявився у самого населення: 22% українців вважають, що реформи рухає населення, і лише 2% вбачають у ньому гальмо. Опитані також позитивно оцінили роботу громадських організацій та волонтерів: 19% вважають, що вони сприяють реформам, і лише 0,6% — що вони чинять їм опір.

Також, дослідники виявили, що істотні сподівання українці покладають на країни Заходу: 22% опитаних вбачають у них рушійну силу українських реформ, і лише 4% — гальмо.

«Єдина державна інституція, якій довіряють — це армія. А в позитиві волонтери, громадські організації та армія. І це з одного боку тривожно, тому що перш за все за проведення реформ відповідає уряд та органи влади. Висновок: уряд і влада мають працювати з організаціями, які представляють громадськість», — впевнена Ірина Бекешкіна.

Головною причиною поточної соціально-економічної кризи українські громадяни, як і минулого року, називають корумпованість представників влади — так вважають 67% респондентів. Крім цього, на їхню думку, важливими чинниками були також олігархізація економіки (58%), некомпетентне управління соціальною та економічною сферами з боку політичного керівництва країни (46%) та власне відсутність стратегії соціально-економічного розвитку (34%).

У порівнянні з 2015 роком громадяни менш схильні вбачати причини економічної кризи у військових діях на Донбасі (у липні 2015 — 30%, у травні 2016 — 21%).

Натомість зросла вага як причини економічних негараздів такого чинника, як відсутність в економіці умов для розвитку малого та середнього бізнесу (у липні 2015 року цю причину назвали 17% опитаних, у травні 2016 року — 24%).

Ієрархія найважливіших для українців реформ залишилася такою ж, що й рік тому: найважливішою є антикорупційна реформа — так вважають 56% населення. Далі за рівнем значущості йдуть реформа органів правопорядку (40%), сфери охорони здоров’я (33%), реформа пенсійного забезпечення та системи соціального захисту (29%), реформа армії та зміцнення обороноздатності (24%), а також люстрація чиновників (20%).

Інформацією про здійснення реформ наразі цього року цікавиться більшість населення України:7% дуже цікавляться, і ще 53% — цікавляться загалом. Не дуже цікаві ці теми для 27% населення, а 13% не цікавляться ними зовсім.

В той же час українці невдоволені станом інформування урядом суспільства про свою роботу: лише 5% вважають його повністю задовільним. Натомість, на думку 39% громадян, інформація, яку дає уряд, часто не відповідає дійсності, 34% вважають, що такої інформації замало, а 22% нарікають на її незрозумілість. Водночас 13% переконані, що такою інформацією мають цікавитися фахівці, а не пересічні громадяни.

Ірина Бекешкіна каже, що часто реформи не вміють донести так, щоб люди зрозуміли зв’язок із своїм життям, а це є спільним завданням представників влади та представників ЗМІ.

Найбільш українці знають про наступні реформи: реформу органів правопорядку (51,5% знають про неї), антикорупційну реформу (46%), реформування армії (32%), пенсійну реформу (30%), люстрацію чиновників (30%), медичну реформу (28%). реформу децентралізації та регіонального розвитку (24%), освітню реформу (21%), податкову реформу (20,5%).

В той же час, Ірина Бекешкіна каже, що тут є парадокс:

«З іншого боку, коли ми проводимо фокус-групи, то єдине, що вони знають, це те, що реформи не йдуть. І коли ми питали про найуспішніших спікерів, які розповідають про реформи, там взагалі не було жодної людини від влади. В основному люди бачать та чують критиків».

Зовсім невідомими для населення України є: реформа державних закупівель (49%), дерегуляція та стимулювання розвитку підприємництва та інвестицій (47%), реформа фінансового сектору (44%), реформа управління державною власністю (42%), реформа в сфері ЗМІ (42%), реформа виборчого законодавства (41%), реформа державного управління (41%).

В той же час, українці найбільше хочуть знати про дві реформи: охорони здоров’я (27%) та пенсійного забезпечення (23%).

Ірина Бекешкіна вважає, що людям цікаво те, що стосується їхньої кишені.

«Про децентралізацію їм не дуже цікаво, хоча децентралізація має пряме відношення до їхньої кишені. Реформа державних закупівель цікавить 14%, а насправді це дуже важлива реформа, яка дозволила зберегти багато коштів. Виявилось, що на державні закупівлі можна обмежуватись вполовину меншими сумами, ніж це було раніше. Це гроші, які стосуються як раз людей. І так багато в чому».

Марія Зав’ялова спеціально для «Громадського радіо»