"Всенародне опитування" Володимира Зеленського: як його оцінюють соціологи

13 жовтня президент Володимир Зеленський анонсував проведення "всенародного опитування", на якому українцям запропонують дати відповідь на 5 питань.

Зеленський хоче, щоб опитування пройшло 25 жовтня, в день місцевих виборів.

Які саме питання плануються та яким чином воно проходитиме, наразі публічно не розповідають. За твердженням Зеленського, питання будуть з розряду тих, які обговорюють "на вулиці, на кухні, в інтернеті, з друзями, батьками або таксистами".

Наразі головна інтрига – суть питань і юридична чистота анонсованого президентом опитування.

На Банковій обіцяють, що Зеленський озвучуватиме питання поступово – по одному за день. За два тижні до виборів така подача зробить саме його ключовим ньюсмейкером і постачальником тем для обговорень на тих же кухнях, вулицях та соцмережах і, звісно ж, у таксі.

Чи законне таке опитування, які теми можуть стати предметом обговорення, як воно допоможе партії "Слуга народу" на виборах та чи матиме хоча б якісь наслідки, розбиралася "Українська правда", з повним текстом статті якої можна ознайомитися тут.

Як таке опитування оцінюють соціологи

З проханням прокоментувати ідею президента УП звернулась і до політичного аналітика Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Кучеріва Андрія Сухарини та заступника директора Центру Разумкова Михайла Міщенка.

Обидва сходяться на думці, що рішення Офісу є радше іміджевим і політичним, ніж має на меті справді вивчити ставлення українців до певних подій чи явищ. 

Для такої мети достатньо було опитати 2 тисячі українців (найбільш поширена вибірка у всеукраїнських опитуваннях), зазначає Михайло  Міщенко. І витратити на це значно менше коштів. 

"Не йдеться ні про які дослідницькі цілі, ні про яке розуміння того, що хоче суспільство. Це спосіб маніпуляції громадською думкою та залучення свого електорату на вибори, саме "Слуги народу", – вважає Андрій Сухарина.

Професійне соціологічне опитування на рівні країни має пропорційно презентувати всі категорії населення – дорослих людей різних регіонів, статей, віку тощо, розповідає Сухарина. Формуючи вибірку, соціологи спираються на дані Державної служби статистики.

"Якщо в нас у західному регіоні проживає, умовно, 20% у масштабах усієї України, то і в опитуванні їх має бути 20%. Якщо в нас людей старшого віку, умовно, 35%, то і в опитуванні їх має бути 35%. Це зворотнє масштабування", – наводить приклад Сухарина.

Президентське опитування у заявленому форматі покаже думку лише тих людей, які безпосередньо в день голосування прийдуть на вибори – тобто найбільш активних.  

"Рівень участі в місцевих виборах є найнижчим серед усіх. Як правило, в Україні найвища явка на президентські вибори, дещо нижча на парламентські, а найнижча – на місцеві. Тому отриманий результат не можна буде назвати відображенням точки зору всього населення", – пояснює Міщенко. 

Якщо "вписувати" президентське опитування у якийсь формат, це може бути екзит-пол – опитування кожної 12 чи 15 людини на вибраних зараніше дільницях, або ж суцільне – опитування кожної людини на дільниці, припускають соціологи.

Хто може проводити президентське опитування 

В теорії таке опитування можуть провести приватні соціологічні служби. Дві авторитетні соціологічні структури, Фонд "Демократичні ініціативи" ім.Кучеріва та Центр Разумкова, розповіли УП, що до них така пропозиція з Офісу президента не надходила. З групою "Рейтинг" сконтактувати наразі не вдалось.

Другий варіант – провести опитування через "свої" громадські організації. Такий підхід зараз розглядають у команді президента, розповідає УП джерело зсередини. 

Третій – "окрема організаційна структура", про яку заявила депутатка від "Слуги народу" Євгенія Кравчук. 

В пошуках державного органу або структури, яка може бути відповідальною за проведення опитування, УП звернулась до Державної служби статистики та Кабміну. У Держстаті від такої ідеї відхрестились. У Кабміні, побачивши запит, порадили звернутись до ОП.

 Хто заплатить за опитування і скільки воно може коштувати

Якщо на опитування підуть державні гроші, це має відбутися за законом про публічні закупівлі. Постає питання, чи встигнуть в такому випадку дотриматись усіх процедур, адже до дня виборів залишається півтора тижні.

Юрист "Центру протидії корупції" Денис Свириденко пояснює, що за умови витрат у понад 200 тисяч проводять відкритий тендер.

"Відкриті торги не встигнуть провести. Плюс треба мати на увазі, що закупівля повинна бути внесена у план закупівель замовника", – додає Свириденко.

Однак заступниця голови фракції "Слуги народу" Євгенія Кравчук запевняє, що державні кошти на опитування виділяти не будуть.

При цьому вона не уточнює, хто саме профінансує ідею президента. 

Із таким запитанням УП звернулась до Офісу президента. Заступник його керівника Кирило Тимошенко та прессекретарка Зеленського Юлія Мендель на повідомлення не відповіли.

Політичний аналітик Фонду Демініціатив Андрій Сухарина для порівняння наводить вартість  екзит-полу. Один день опитування на 400 дільницях коштує приблизно 100 тисяч доларів. За такого розкладу соціологи запитують на виході кожного 12 або 15 громадянина, тобто не всіх. 

Якщо масштабувати це число на приблизно 30 тисяч виборчих дільниць, які є в Україні, отримаємо 7,5 мільйонів доларів. За які, знову ж, не можна опитати всіх. 

Орієнтуватись на ринок публічних закупівель, тобто опитувань за державний кошт, в оцінці складно. Точно таких досліджень, як придумали у Зеленського, відомства не замовляють. Говорити можна хіба що про орієнтовні ціни, хоча й вони різняться.

Нещодавно Нацполіція оголосила тендер: хоче заміряти довіру до себе в усіх регіонах, крім окупованих територій. На тендер заклали 2,5 мільйона гривень. Це максимальна сума, остаточна залежить від учасників торгів. Наприклад, минулого року дослідження зрештою обійшлось поліції майже в мільйон.

У свою чергу Нацбанк за дослідження громадської думки на 2 тисячі респондентів заплатив трохи менше 300 тисяч гривень.