Вихід з системи ядерного контролю: США зроблять ставку на модернізацію арсеналу задля стримування, Росія – для посилення шантажу й терору – Тарас Жовтенко

5 лютого втратила чинність дія Договору про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-ІІІ або New START) між США і Росією – останнього документа, який взаємно обмежував найбільші ядерні арсенали світу. Про те, що це означає на практиці для Вашингтона і Москви, а також чому обидві сторони виявилися зацікавленими у згортанні режиму ядерних обмежень, в інтерв’ю телеканалу FREEДОМ розповів безпековий аналітик  Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.

На його думку, завершення дії договору стало результатом збігу інтересів Кремля та адміністрації Дональда Трампа, хоча мотиви сторін суттєво відрізняються:

«Сталося те, в чому був зацікавлений і Кремль, з одного боку, і адміністрація Дональда Трампа. Ми маємо путінський режим, який у своїй геополітичній стратегії спирається насамперед на ядерний шантаж і ядерне залякування – не лише Європи, а й Сполучених Штатів. Але для того, щоб цей шантаж реально працював, Росії потрібно докласти дуже багато зусиль, зокрема інвентаризувати й модернізувати той ядерний арсенал, який у неї є».

Як вважає Тарас Жовтенко, дія договору СНО фактично «замикала» Росію в доволі вузькій рамці, не дозволяючи їй нарощувати кількість ядерних боєголовок.

«Цей договір обмежував і загальну кількість ядерних боєголовок, і кількість тих, що могли бути розгорнуті на бойовому чергуванні. Для Росії це була дуже тісна рамка, тому що вона була змушена лише підтримувати в технічно придатному стані боєголовки, вироблені ще за часів Радянського Союзу. Виробляти нові боєголовки вони не могли», – зазначив він.

За словами експерта, ситуація для США формально виглядала схожою, однак на практиці Вашингтон використав обмеження договору для системної технологічної модернізації.

«Сполучені Штати займалися глибинною модернізацією. Ті ж гравітаційні бомби B-61 пройшли вже 13 серйозних модернізацій. Це дозволяло американцям підтримувати свій ядерний арсенал у робочому стані й не давати Росії скорочувати технологічний розрив, який існував ще з часів холодної війни», – акцентував аналітик.

На думку Тараса Жовтенка, Росія ще задовго до формального припинення дії договорів почала системно їх порушувати, створюючи озброєння, які не вписувалися у чинні міжнародні рамки.

«Той самий “Орешник” – дуже показовий приклад. Він не підпадає під обмеження СНО, але підпадав під обмеження Договору про ракети середньої і малої дальності. Росія почала розробляти ракету, яку не мала права розробляти, коли договір ще діяв. І на момент, коли договір був остаточно зруйнований, у Кремля вже був готовий зразок. Це означає, що порушення почалися задовго до формального виходу з домовленостей», – пояснив Тарас Жовтенко.

Як вважає експерт, схожу логіку Кремль застосовував і щодо договору про стратегічні наступальні озброєння, послідовно готуючись до ситуації, коли будь-які юридичні обмеження зникнуть. Водночас у США, за словами Жовтенка, відмова від СНО також відкриває простір для масштабної модернізації ядерної тріади.

«Трамп робить акцент на модернізацію не лише конвенційного, а й ядерного арсеналу. Це нові балістичні ракети для атомних субмарин, це заміна ракет Minuteman. Американці ці технології й раніше випробовували, але тепер, не маючи обмежень за договором, вони можуть усе це повноцінно розгортати», – прокоментував безпековий аналітик.

Таким чином, припинення дії New START означає перехід до світу без взаємних ядерних стримувальних рамок, у якому ключові гравці намагаються зміцнити свої позиції перед можливими майбутніми переговорами. У цьому контексті, на думку Тараса Жовтенка, Кремль уже має напрацьовану модель поведінки, яку раніше застосував після фактичного знищення Договору про ракети середньої і малої дальності. Саме за цим сценарієм Москва діятиме й після припинення дії СНО.

«У Кремля вже готова така болванка, заготовка того, як вони можуть використовувати нинішню ситуацію. Це рівно те, що вони зробили з ДРСМД. Зараз Російська Федерація м’яко коментує, що від Сполучених Штатів не надійшло сигналу щодо початку переговорів або перепідписання договору, і що вони, мовляв, будуть дивитися, що робитиме Вашингтон», – пояснює він.

Як вважає експерт, на першому етапі Москва намагатиметься утримувати образ «договірної сторони», уникаючи різких кроків, однак лише до того моменту, поки це буде вигідно політично.

«Поки тривають переговори в Абу-Дабі, поки розгортається ситуація навколо Ірану, поки Путіну потрібно продати себе як адекватну сторону переговорів зі Сполученими Штатами і особисто з Дональдом Трампом, якихось різких рухів від Кремля, швидше за все, не буде», – переконаний Тарас Жовтенко.

Водночас, за його словами, далі Росія перейде до звичної для себе інформаційно-дипломатичної тактики – перекладання відповідальності за руйнування системи міжнародних обмежень на Вашингтон.

«Далі полетять звинувачення, що це Сполучені Штати все зруйнували. Мовляв, Росія посилала сигнали – давайте домовлятися, а американці мовчали. Офіційна позиція Кремля вже зараз така: відповіді з боку Вашингтона не було. Отже, хто винен? Американці винні в тому, що система розпалася», – наголосив Тарас Жовтенко.

Другим і ключовим елементом російської стратегії, як наголошує експерт, стане спроба максимально використати період відсутності будь-яких правових рамок для прискореної модернізації ядерного арсеналу:

«Російська Федерація намагатиметься використати нинішню ситуацію, коли немає жодних правових рамок, для максимальної модернізації свого ядерного арсеналу. Вони  намагатимуться будь-якими способами щось наростити, накласти лапу на нові технології, у тому числі через обмін технологіями з Північною Кореєю», – припускає аналітик.

За словами Тараса Жовтенка, головна мета Кремля – не стримування, а посилення потенціалу ядерного шантажу як інструменту тиску.

«Кремль намагатиметься максимально скоротити технологічне відставання від Сполучених Штатів, наростити ядерний арсенал і з цих позицій посилити ядерний шантаж. Очевидно, що це робиться для того, щоб у майбутньому зайти в переговори щодо нового СНО з сильніших позицій», – пояснив він.

При цьому, як наголошує експерт, хоча логіка дій Москви й Вашингтона зовні може здаватися схожою, їхня мотивація принципово різна.

«І Штати, і Росія використовують момент без обмежень для модернізації своїх арсеналів. Але якщо Сполучені Штати роблять це у своїх національних інтересах і в логіці стримування, то Росія діє з агресивної логіки. Для Росії ядерний арсенал – це не стримування, а ядерний шантаж і метод терору. Чотири роки повномасштабної війни проти України це дуже чітко показали», – акцентував експерт.

За оцінкою Тараса Жовтенка, Росія використовуватиме період без договорів для посилення тиску не лише на США, а й на Європу та Україну.

«Російська Федерація буде намагатися максимально використати це “безчасся” у системі обмежень, щоб потім мати більш технологічний арсенал, більш ефективний ядерний шантаж і з цих позицій тиснути далі – і на Європу, і на Україну, і вже з цього боку заходити в переговори зі Сполученими Штатами», – підсумував безпековий аналітик.