Від перенесення місця проведення переговорів з Мінська нічого не зміниться

На тлі повідомлень про ескалацію на Донбасі та концентрацію російських військ поруч українського кордону, наша делегація в Тристоронній контактній групі висунула ініціативу щодо перенесення «Мінська» (переговорного майданчику) з Мінська (столиці Білорусі).

Яким може бути ймовірне місце проведення ТКГ,  наскільки перенесення майданчику з Мінська в іншу країну вплине на сам процес переговорів  і чому саме зараз  – ці питання Укрінформ обговорив з експертами (повний текст статті – за посиланням).

Політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна не бачить в рішенні перенести «Мінськ» жодних небезпек:

«Декому може здаватися, що ініціатива українських делегатів сьогодні підкидає багаття в вогонь, мовляв, що подібними рішеннями ми ще більше дратуємо і без того розлюченого звіра. Утім, ця заява символічна. В Мінінтеграції, в МЗС ще півроку тому говорили, що варіанти перенесення місця переговорів дискутуються. За своєю суттю вона фактично підбиває підсумки тих процесів, які тривають в Білорусі після нелегітимних президентських виборів. Лукашенко на сьогодні не є повноправним господарем на своїй території. В обмін на збереження свого місця йому довелося піти на серйозне зближення з Москвою».

Отже, куди можна перенести «Мінськ», які є варіанти?

«Чесно кажучи, це не так вже й легко, як може здатися на перший погляд. Півроку тому, власне, і раніше обговорювалися різні варіанти. Зокрема, говорили про Швецію, говорили про західноєвропейські держави. Але в даному разі важливіше інше», – каже Марія Золкіна.

Деякі люди, які на сьогоднішній день беруть участь в цих переговорах, вони, хтось з 2014 року, хтось пізніше – знаходяться під санкціями Євросоюзу, як економічними, так і щодо пересувань. Це і Козак, і Гризлов.

«Однак неформальна практика дипломатичних переговорів дозволяє робити певні винятки для таких осіб. Тобто Козаку, як представнику РФ, можуть дозволити приїхати, приміром, до Берліна. Але такої практики немає щодо представників самопроголошених формувань, які нікого і нічого не представляють», – наголошує аналітик Фонду «Демініціатив».

А й, справді, на якій підставі запрошувати того ж Дейнего з так званої «ЛНР», на якій підставі йому та іншим надавати дипломатичний імунітет?

«От саме тому я вважаю, що буде великою проблемою знайти державу, яка буде прийнятним майданчиком», – каже пані Золкіна.

Експертка категорично проти того, щоб це відбувалося в якійсь із країн Євросоюзу.

 «Я проти саме через те, що тоді доведеться застосовувати відповідну практику представникам незаконних збройних формувань. Зрештою, так звані «ЛНР» та «ДНР», вони окремо зазначаються в санкціях ЄС ще з 2014 року», – акцентує вона.

Марія Золкіна нагадала про Женевські дискусії, які тривають вже 13 років – після грузинсько-російської війни. Ці дискусії також відбуваються за межами Грузії, і в них беруть участь представники самопроголошених республік, але тут є важливе «але». На той час Євросоюз не запроваджував санкції щодо осіб, які розв’язали війну в Грузії.

«Власне, таких санкцій до сих пір немає. А в українському кейсі такі санкції є. І щодо окремих осіб, і щодо, власне, самих «ДНР» та «ЛНР». І тому створювати оцей прецедент, коли фактично сепаратисту надається імунітет, щоб на базі якоїсь цивілізованої європейської країни вести діалог з Україною – це неприйнятно, поганий прецедент для розв’язання міжнародних конфліктів», – наголошує експертка.

Звичайно, є інші варіанти. Але вони, не будуть такими нейтральними, як би цього хотілося. Наприклад, можна розглядати якусь із Балканських країн. Очевидно, що РФ наполягала би на Сербії, тому що вона політично близька до Москви. Та чи вигідно це Україні, яка прагне перенести «Мінськ» з такої ж «незалежної» від Кремля Білорусі? Звісно, можна було б і Молдову запропонувати. Але цей майданчик не влаштує вже Росію, яка пов’язана з конфліктом в Придністров’ї. Одним словом, пані Золкіна має рацію – це буде непросто.

 До того ж  зміна  місця  переговорів навряд чи вплине на їхню якість, вважають експерти.

 «Абсолютно нічого не зміниться від місця проведення переговорів. Їхня динаміка цілком і повністю залежить від готовності обох сторін вести конструктивний діалог», – коментує Марія Золкіна. І додає, що на сьогодні РФ такої готовності не демонструє.