Вибори в умовах війни: Хто потрапить до парламенту?
Президент України Петро Порошенко 27 серпня офіційно підтвердив розпуск діючого парламенту, підписавши указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів. Відтак, дострокові вибори нардепів мають відбутися майже через два місяці – 26 жовтня.
Цього кроку від Порошенка чекали давно. А якщо говорити точніше, то від початку його президентства. Так, ще у своїй передвиборчих обіцянках він, зокрема, наголошував, що серед його першочергових завдань є розпуск Ради. Він розумів, що через присутність колишніх провладних депутатів такий парламент є малоефективним і не може приймати рішень, спрямованих на благо держави.
За старими правилами
Необхідність розпуску підтвердили й провальні голосування за зміну виборчої системи в Україні. Завдяки регіоналам, комуністам та значної частини позафракційних (значна частина яких становлять екс-регіонали – Авт.), всі намагання проголосувати за пропозицію «Свободи» про відкриті партійні списки і пропорційну систему, яку підтримували й представники парламентської коаліції і сам президент Порошенко – увінчалися невдачею.
Тому в Україні так і залишилася змішана виборча система. Тобто, половина парламенту буде обиратися за партійними списками, а решта – у мажоритарних округах.
Голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко переконаний, що систему виборів змінити вже нереально, адже вже сьогодні, 28 серпня, в Україні стартує передвиборча кампанія.
«Є діючий закон, який передбачає змішану виборчу систему, коли половина парламенту обирається за списками,а половина по округах. Я не думаю, що систему змінять. Тим більше, що вже 28 серпня починається передвиборча кампанія. Тому ніхто міняти закон щодо виборчої системи не вже буде», – розповів «Вголосу» Черненко.
Відтак, з виборчою системою все зрозуміло, вона залишається такою ж як і була.
Офіційний розпуск парламенту став не єдиною несподіванкою 27 серпня. Того ж дня Президент заявив про перейменування своєї партії «Солідарність» у «Блок Петра Порошенка». Соціолог Ірина Бекешкіна вважає, що Президент зробив такий крок, аби у дострокових парламентських виборах отримати першість.
«Сьогодні нарешті всім стало зрозуміло, як прив’яже Петро Порошенко до партії «Солідарність» своє прізвище, що принесе йому хороший результат», – вважає Бекешкіна.
Олександр Черненко також вважає, що цей крок Порошенка принесе його рейтингу додаткові «плюси».
Також на з’їзді було обрано голову президентської партії. Ним став Юрій Луценко. «Оскільки Порошенко не може сам балатуватися, то, відповідно, у нього було завдання обрати відомого голову партії, людину, яку б знали прості українці. Тому він обрав Луценка», – пояснює Олександр Черненко.
Шанси – не у всіх
На думку експертів, яких опитав «Вголос», саме Блок Петра Порошенка отримає першість на позачергових парламентських виборах. Однак цей успіх на пряму залежатиме від розвитку подій на Донбасі.
«В рейтингу Порошенка залишається ще дуже багато невизначеностей. Не зрозуміло яким буде результат АТО. Якщо він буде позитивним, то результат «Блоку Порошенка» ще зросте, якщо результат на сході країни буде негативним, то рейтинг Порошенка може впасти», – розповідає Ірина Бекешкіна.
Такої ж думки й політолог Володимир Фесенко, який переконаний, що партія Порошенка стовідсотково пройде в Раду.
За оцінками експертів, друге місце в передвиборчому рейтингу може посісти Радикальна партія Олега Ляшка, який активно й безсоромно «піариться» на військових діях на сході країни. Однак, вони відзначають, що теперішній рейтинг Радикальної партії – суттєво завищений. І пропорційно до того, як виборці отримуватимуть інформацію щодо справжніх джерел фінансування його виборчої кампанії та після оголошення його виборчих списків, він почне стрімко падати.
Це підтверджує й журналіст інтернет-проекту «Громадське TБ» Мустафа Найєм, який під час ефіру програми «Свобода слова» на ICTV заявив, що Ляшко знаходиться під особистою протекцією екс-голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Сергія Льовочкіна.
«Я знаю, що ця людина – проект Льовочкіна, знаю, де готується його реклама та хто є його спонсором», - сказав Мустафа Найєм. І додав, що під час перебування в зоні АТО «не зустрічав жодної людини, яка б бачила батальйони Олега Ляшка».
Третє ж місце у передвиборчому рейтингу соціологи віддають «Батьківщині» Юлії Тимошенко.
«До Ради пройде «Батьківщина». Вона не буде мати 25%, як минулого разу, але отримає досить непоганий результат, бо у цієї партії є стабільний електорат. Пройде також УДАР Кличка. Подолати виборчий бар’єр мають також Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Може пройти і «Громадянська позиція» Гриценка», – каже Бекешкіна.
Такі ж прогнози робить і Фесенко. «До парламенту пройдуть УДАР, «Батьківщина», «Свобода», і ймовірно партія Гриценка», – вважає політолог.
Поки що до кінця не зрозумілою є ситуація з тими політиками, які, на чолі з Яценюком і Турчиновим, 27 серпня вийшли з числа членів політради «Батьківщини».
Володимир Фесенко переконаний, що ці люди створять окрему партію з якою підуть на вибори. «Формально це буде нова партія. Вони створять свою партію і будуть у числі тих, хто потенційно подолає виборчий бар’єр», – вважає політолог.
Натомість Олександр Черненко припускає, що Яценюк і Турчинов можуть не створювати нову партію, а увійти у «Блок Порошенка».
У свою чергу, експерти відзначають, що під прохідним бар’єром залишаться комуністи, «регіонали» і члени «Сильної України» Тігіпка. Ці партії, за словами Бекешкіної, набирають менше 4% і їхній результат залежить передовсім від того, чи вдасться провести вибори у східних регіонах країни, де вони стабільно набирають голоси.
Також Ірина Бекешкіна додала, що за останніми соціологічними опитуваннями, явка на цих виборах до парламенту не буде високою. «Наприклад, на Донбасі майже 60% не збираються йти на вибори, бо вони не бачать за кого голосувати. Найвища явка буде на заході країни і в центрі, дещо нижчою буде явка на півдні», – додає Бекешкіна.
Ольга Куровець, «Вголос»
