Вибори в об’єднаних громадах: реформа в умовах законодавчого спротиву

Олексій Сидорчук, політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи"

У період підготовки до виборів 6 грудня Верховна Рада не змогла ухвалити кілька законопроектів, які би суттєво полегшили та прискорили процес добровільного об’єднання громад. Зокрема, депутати не підтримали законопроекту № 4676, який дозволив би утворювати ОТГ з громад, що розміщуються в різних районах – через брак відповідних норм Центральна виборча комісія вже відмовила 28 ОТГ у проведенні перших виборів. Крім того, зіткнувшись із нестачу голосів на підтримку «децентралізаційних» законопроектів, їх ініціатори вирішили не розглядати два інші документи: законопроекти № 4772 і № 4773. Перший полегшив би приєднання громад до уже створених ОТГ, тоді як другий дав  би ОТГ, які утворені не зовсім відповідно до розроблених перспективних планів, змогу отримати нові повноваження і ресурси від держави.

Голосування зазнало невдачі, бо лише дві правлячі фракції – «Блок Петра Порошенка» і «Народний Фронт» – підтримали законопроекти. Відмову трьох колишніх учасників коаліції голосувати за них можна пояснити їхнім бажанням діяти всупереч задумам провладних сил і збільшувати власну електоральну підтримку постійною критикою децентралізації як однієї з найважливіших ініціатив уряду. Характерно, що «Батьківщина» відкрито критикувала цю реформу та пов’язані з нею законопроекти, тоді як «Самопоміч» вирішила зняти з себе будь-яку відповідальність, покинувши сесійну залу під час голосування під надуманим приводом – небажання парламенту голосувати за зняття депутатської недоторканності з представника «Опозиційного Блоку» Вадима Новинського (у підсумку депутати підтримали це рішення 8 грудня).

Супротив реформі з боку низки парламентських партій здатен загальмувати її, однак за відсутності серйозних політичних потрясінь навряд чи зупинить. Досвід функціонування перших 159 ОТГ протягом 2016 р. переконливо засвідчив вигоди, які можуть отримати місцеві громади та їхні жителі від об’єднання. Зокрема, більшості ОТГ вдалося вирішити проблеми, на які їм не вистачало ресурсів протягом багатьох останніх років, і покращити якість послуг, які вони надають своїм мешканцям. Вибори в 184 нових ОТГ, вочевидь, сприятимуть поширенню цих позитивних  практик й на інші території. Зрозуміло, що в процесі об’єднання виникли і проблеми, зокрема неврегульованість відносин ОТГ з органами районної влади і депресивне становище низки громад, що не хочуть чи не можуть брати участі в об’єднанні. Однак загалом наявні результати добровільного об’єднання створили достатньо міцний фундамент для вкорінення нових змін в управлінську систему держави.