Вибори на непідконтрольних територіях: експерти окреслили низку ризиків
В пресцентрі Українського кризового медіа-центру презентували дослідження щодо особливостей проведення виборів на непідконтрольних територіях «Виборче право в країнах з окупованими територіями і внутрішніми переселенцями: досвід Молдови та Грузії». Дослідження підготувала ГО «Європейська правда» за підтримки Харківського офісу Фонду Конрада Аденауера в Україні. Учасники обговорення наголосили, що залучення мешканців непідконтрольних територій у виборчий процес важливе з точки зору забезпечення їхнього права голосу і збереження єдності країни, проте необхідно враховувати можливі ризики при ухваленні відповідних політичних рішень і їх імплементації.
«Вибори є інструментом демократії тільки якщо не порушуються права виборців, відсутня фальсифікація виборів, є конкуренція між кандидатами тощо. Самі країни, які починають свій шлях до демократії, такі як Молдова, Грузія, Україна, які мають непідконтрольні території і долають російську агресію – мають особливі труднощі. Є питання як проводити вибори на непідконтрольних територіях», – сказав Олексій Лезнов, координатор проєктів та науковий співробітник Фонду Конрада Аденауера.
Спираючись на досвід Грузії та Молдови, спікери окреслили коло ризиків, з якими може може стикнутися Україна у разі проведення виборів за участі виборців з непідконтрольних Уряду територій. Також вони обговорили можливість звернення до досвіду згаданих держав в питанні успішної організації виборчого процесу.
Сергій Сидоренко, головний редактор видання «Європейська правда», розповів, що якщо жителі Донбасу теоретично можуть зареєструватися на виборчій дільниці на підконтрольній території, то, наприклад, в Молдові на лінії зіткнення просто відкриваються дільниці для тих, хто живе у Придністров’ї. «В Молдові проходили восени вибори президента. Зараз це чергові вибори, коли представники Придністров’я беруть в них участь. В Молдові зареєстровано близько 3 млн виборців. Майже 10% з них зареєстровані у Придністров’ї, яке має статус окупованого. До 2016 року жителі там не дуже активно голосували. З приходом до влади проросійського Додона – вони стали активні», – зазначив він.
Наталія Іщенко, аналітикиня, зауважила, що за відповідного рішення Україна стикнеться з проблемою забезпечення умов для голосування жителів непідконтрольних територій.
«Це явище може стати масовим, оскільки і в Криму, і в ОРДЛО людей з українськими паспотрами дуже багато. Вони мають прааво голосувати і Україна має цьому сприяти. Треба організувати можливість приїзду людей на дільниці або облаштувати дільниці. При цьому ризики дуже великі: ми ставимо жителів непідконтрольних територій у некомфортне становище, бо вони не мають вільного доступу до інформації про виборчий процес. Ані в Грузії, ані в Молдові ця проблема також не вирішена», – додала вона.
Наталія Іщенко також додала, що існує проблема контролю за маніпуляціями та махінаціями під час виборів. Оскільки в Грузії та Молдові не діють правоохоронні органи на непідконтрольних територіях – відомі факти про підкуп виборців, коли правоохоронці не можуть вести слідчі дії.
Марія Золкіна, аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, наголосила, що організувати участь жителів окупованих територій в загальнонаціональних виборах в Україні логістично неможливо, оскільки українські КПВВ не мають необхідної пропускної спроможності.
«В Донецькій області це може бути 40 тис осіб, а в Луганській – 17 тис. осіб в один день. На фоні загальної кількості виборців на рівні 29 млн осіб – це дуже мало. Без відкриття спеціальних дільниць, без змін законодавства, без масового розширення роботи КПВВ – проблема автоматично втрачає серйозну небезпеку, пов’язану з російським втручанням у вибори. Якщо ми не хочемо російського впливу – нам просто достатньо нічого не робити», – пояснила вона.
Експерти зробили зауважили щодо соціальних настроїв громадян в контексті надання особливих умов для виборців з окупованих територій. За останні 5 років громадські організації, експерти та правозахисники боролися за те, щоб категорію внутрішньо переміщених осіб не вважали девіантними або особливими і щоб вони мали можливість брати участь у виборах на рівні з усіма.
«Якщо ми будемо робити щось, щоб люди спеціально їхали голосувати – можна очікувати хвилю невдоволення, упередженого ставлення тощо. Бувають в державній політиці ситуації, коли найкраще рішення – не приймати ніякого рішення», – додала Марія Золкіна.
Україна доклала значних зусиль задля політичної реінтеграції переселенців під час президентських та парламентських виборів. Таку думку озвучила голова правління Громадянської мережі “ОПОРА” Ольга Айвазовська.
За її словами, у грудні 2019 року в українському законодавстві з’явилася норма, яка дозволила змінювати свою виборчу адресу, навіть якщо адреса місця реєстрації розташована на тимчасово окупованій території.
Вона звертає увагу, що за останні п’ять років відбулися “тектонічні зміни” у свідомості пересічних громадян щодо виборчих прав для постраждалих від збройного конфлікту.
“П’ять років тому це була чутлива тема, яку, окрім правозахисників, ніхто не хотів порушувати. Коли ми виступали на платформі ОБСЄ у Варшаві, в Україні проти таких громадських організацій, як ми, які підтримували цю норму, організовували хейтерські кампанії. Нас називали “рукою Кремля” за реінтеграцію переселенців у політичні процеси. Зараз це норма права, і всі, хто хотів, уже змінили свою виборчу адресу і можуть досі це зробити”, – пояснила експертка.
Айвазовська також назвала неправдивими твердження топпосадовців в уряді та Верховній Раді, які перед 2019 роком заявляли про підвищену міграцію українців з окупованих територій задля зміни виборчої адреси.
“Навпаки, офіційна статистика з перетину лінії розмежування показувала тоді “яму”, – додала вона.
Ексучасниця перемовин у політичній підгрупі в Мінську Ольга Айвазовська розповіла, що Росія вважає переселенців, які покинули окуповані території, такими, що вже не можуть голосувати на місцевих виборах в ОРДЛО. Айвазовська переконана, що реінтеграція має завершуватися виборами, але в жодному разі не починатися ними.
“Цей процес має завершуватися виборами, коли відбудеться низка циклів, такі як демілітаризація, деокупація, повернення під юрисдикцію України територій за допомогою третіх інституцій чи міжнародних адміністрацій”, – сказала вона. Водночас експертка наголосила, що за стандартами справжніми й демократичними вибори вважають тоді, коли, зокрема, кандидати мають рівний доступ до ЗМІ та будь-якої іншої агітації.
Відеозапис прецентації дивіться за посиланням: https://www.facebook.com/uacrisis.ua/videos/471044097213164
