Комунікатор реформ
Перегляди: 262
5 квітня 2018

Валютний ринок України потребує лібералізації, яку мав би нарешті забезпечити «Закон про валюту»

Чи стане «Закон про валюту» реальною реформою? Які повноваження зберігає за собою Нацбанк?

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/valyutnyy-rynok-ukrayiny-potrebuye-liberalizaciyi-yaku-mav-by-nareshti-zabezpechyty-zakon-pro-valyutu-mariya-repko
Чи стане «Закон про валюту» реальною реформою? Які повноваження зберігає за собою Нацбанк?

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/valyutnyy-rynok-ukrayiny-potrebuye-liberalizaciyi-yaku-mav-by-nareshti-zabezpechyty-zakЧи стане «Закон про валюту» реальною реформою? Які повноваження зберігає за собою Нацбанк?

Чи стане «Закон про валюту» реальною реформою? Які повноваження зберігає за собою Нацбанк?

Про це у студії Громадського радіо розповіла заступниця директора Центру економічних стратегій Марія РЕПКО.

 

Ірина Соломко: «Закон про валюту» має врегулювати наше законодавство?

Марія Репко: Цей закон дуже рамковий. Національний банк тут позначає напрямок, яким він буде рухатися. Цей напрямок – вільний рух капіталу, тобто дозволено робити усе, що не заборонено законом в царині валютних відносин.

Наразі у нас все з точністю до навпаки: щоб провести валютну операцію за кордоном потрібно отримати індивідуальну валютну ліцензію і т.п.. Згідно з новим законом стане можливою валютна лібералізація, тому що Нацбанк залишає за собою право ввести, залишити, прибрати, змінити будь-які валютні обмеження.

Дмитро Тузов: Про які валютні обмеження йдеться?

Марія Репко: Історія тягнеться ще з часів СРСР. Відтоді і існує той декрет про валюту,яким наш валютний ринок регулюється досі. Його прийняли в 1993 році. Придбати чи продати можна лише готівковою валютою, в електронному вигляді це зробити неможливо. Так, ще можна мати депозити у валюті. Все інше українцям заборонено.

Ірина Соломко: На телефонному зв’язку маємо Михайла Довбенка, першого заступника голови Комітету з фінансової політики та банківської діяльності. Законопроект про валюту перебуває уже на розгляді комітету, яка його подальша доля саме в стінах Комітету?

Михайло Довбенко: Зараз ми очікуємо на експертні висновки різних державних інституцій з приводу цього законопроекту: Мінекономіки, Кабміну, Мінфіну, Нацбанку, Головного експертного управління Верховної Ради. Коли отримаємо їх, будемо очікувати тотожний пакет висновків на альтернативний законопроект про валюту. Тоді два законопроекти з висновками будуть розглядатися на засіданні Комітету.

Думаю, що у Раді розглянемо вже на початку травня на першому пленарному засіданні.

Дмитро Тузов: У чому полягають відмінності між двома законопроектами?

Михайло Довбенко: Альтернативний лише 3 квітня ввечері зайшов до Верховної ради, тому я ще не мав можливості з ним ознайомитися.

Автором основного законопроекту №8152 є президент Петро Порошенко. Альтернативний внесла група народних депутатів.

Ірина Соломко: Завдяки цьому закону бізнес, орієнтований на імпортно-експертні операції, зможе легше і простіше проводити валютні операції?

Марія Репко: Для бізнесу це надважливо. Зараз валютне регулювання бізнесу в Україні репресивне настільки, що, у порівнянні з іншими європейськими країнами, ми відстаємо за індексом легкості переказу валюти більше, ніж у половину. Це позначається на можливості підприємств продавати товари за кордон, на інвестиціях. Ніхто не хоче заходити в країну, де Нацбанк будь-коли може заборонити виводити прибуток. І у даній редакції цю можливість закон, на жаль, не змінює. Він дозволяє Нацбанку як забороняти, так і дозволяти інвесторам вводити прибутки. Це відбувається виключно на розсуд Нацбанку, без будь-яких підтверджень.

Дмитр Тузов:Часто не лише імпортери бояться заводити капітал, а й експортери притримують його. Це пов’язано зі складнощами розпорядження грішми?

Марія Репко: За даними НБУ та ДФС, люди залишають в офшорах 70-80%  свого валютного прибутку.

Дмитро Тузов: Як відповісти скептикам, які скажуть, що, мовляв, за цим законом люди виведуть з країни всю валюту і що тоді у державі?

Марія Репко: Закон стверджує: буде дозволено усе, що не заборонено і Нацбанк матиме право вводити обмеження. Він відмовляється детально пояснити що буде дозволено, як дозволено,  що можна буде робити, а що – ні.

Цей закон дозволить рухатися далі. Яким буде цей рух залежить від Нацбанку.

Коли офіційний курс гривні був 12-15, то на чорному ринку її купували по 20-25. Тоді офіційні купівля-продаж валюти становили 50 млн доларів на місяць, неофіційний більше, ніж 1 млрд доларів. Чорний ринок виникає, коли обмежений офіційний.

Ірина Соломко: Що цей законопроект на дії означатиме для громадян та громадянок України?

Марія Репко: Для пересічних українців, які хочуть інвестувати за кордон, простіше скористатися не вибором акцій окремої компанії, а обрати індекс. Усі акції, якими торгують на біржах, додані до показника «індекс» і цей індексний фонд можна придбати. Купуючи індекс акції, людина купує рух усього ринку.

Ірина Сломко: На зв‘язку маємо слухача.

Микола, з Києва: Назвіть, будь ласка, держави, де не існує порушень на валютному ринку або ж де вони мінімальні.

Марія Репко: Махінації на фінансових ринках називаються фрод. Вони існують всюди. Наприклад, у іпотечній кризі США у 2008 році з іпотекою проводили дуже багато махінацій. Погані іпотечні кредити, які позичальники не виплачували, збирали докупи і продавали під виглядом хороших кредитів.

Ірина Соломко: Маємо слухача на зв’язку.

Тетяна, з Києва: Якщо я маю акції українського підприємства, то чи можу продати їх закордоном?

Марія Репко: Залежить від того, акцією якого підприємства ви володієте. Деякі українські компанії випускали акції на польській біржі, на лондонській. Деякі, після приватизації, продовжували торгуватися на українській. Нещодавно був прийнятий закон, який означає, що компанія має право викупити у вас, як у акціонера, акції за останніми цінами. Якщо ж ви не отримували відпідприємства ніяких листів чи повідомлень, то можете продавати свої акції на українських біржах.

Ірина Соломко: Яким чином законопроект буде впливати на купівлю-продаж валюти?

Марія Репко: Цей законопроект можна назвати законом про наміри, це намір зробити рух валюти вільним. Тому ми пропонували правки до нього, щоб зробити закон чітким і аби повноваження Нацбанку по введенню нових обмежень були також обмеженими.

Цей закон може стати реформою і наблизити нас до вільного руху капіталів, але за умови доброї волі НБУ.

Існує пропозиція, щоб на 6місяців ввести обмеження, привести ситуацію у НБУ до ладу.

Ірина Соломко: Яка ймовірність того, що законопроект стане не імітацією, а реформою?

Марія Репко: Думаю, що Нацбанк і Адміністрація президента будуть проти цих правок. Варто говорити не стільки про корупційні ризики, як про дискреційні: орган працює виключно на свій розсуд, ні з ким не радячись, не користуючись жодними даними. НБУ за цим законопроектом отримує дискреційні повноваження.

________________________________________________

Ця публікація була підготовлена в межах проекту «Просування реформ в регіони», який реалізуєтьсяІнститутом економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейською правдою" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є відповідальністю видання і жодним чином не віддзеркалює точку зору Європейського Союзу.

Ірина Соломко: «Закон про валюту» має врегулювати наше законодавство? repko.jpg Марія Репко // Громадське радіо Марія Репко Громадське радіо Марія Репко: Цей закон дуже рамковий. Національний банк тут позначає напрямок, яким він буде рухатися. Цей напрямок – вільний рух капіталу, тобто дозволено робити усе, що не заборонено законом в царині валютних відносин. Наразі у нас все з точністю до навпаки: щоб провести валютну операцію за кордоном потрібно отримати індивідуальну валютну ліцензію і т.п.. Згідно з новим законуом стане можливою валютна лібералізація, тому що Нацбанк залишає за собою право ввести, залишити, прибрати, змінити будь-які валютні обмеження. Дмитро Тузов: Про які валютні обмеження йдеться? Марія Репко: Історія тягнеться ще з часів СРСР. Відтоді і існує той декрет про валюту,яким наш валютний ринок регулюється досі. Його прийняли в 1993 році. Придбати чи продати можна лише готівковою валютою, в електронному вигляді це зробити неможливо. Так, ще можна мати депозити у валюті. Все інше українцям заборонено. Ірина Соломко: На телефонному зв’язку маємо Михайла Довбенка, першого заступника голови Комітету з фінансової політики та банківської діяльності. Законопроект про валюту перебуває уже на розгляді комітету, яка його подальша доля саме в стінах Комітету? Михайло Довбенко: Зараз ми очікуємо на експертні висновки різних держаних інституцій з приводу цього законопроекту: Мінекономіки, Кабміну, Мінфіну, Нацбанку, Головного експертного управління Верховної Ради. Коли отримаємо їх, будемо очікувати тотожний пакет висновків на альтернативний законопроект про валюту. Тоді два законопроекти з висновками будуть розглядатися на засіданні Комітету. Думаю, що у Раді розглянемо вже на початку травня на першому пленарному засіданні. Дмитро Тузов: У чому полягають відмінності між двома законопроектами? Михайло Довбенко: Альтернативний лише 3 квітня ввечері зайшов до Верховної ради, тому я ще не мав можливості з ним ознайомитися. Автором основного законопроекту №8152 є президент Петро Порошенко. Альтернативний внесла група народних депутатів. Ірина Соломко: Завдяки цьому закону бізнес, орієнтований на імпортно-експертні операції, зможе легше і простіше проводити валютні операції? Марія Репко: Для бізнесу це надважливо. Зараз валютне регулювання бізнесу в Україні репресивне настільки, що, у порівнянні з іншими європейськими країнами, ми відстаємо за індексом легкості переказу валюти більше, ніж у половину. Це позначається на можливості підприємств продавати товари за кордон, на інвестиціях. Ніхто не хоче заходити в країну, де Нацбанк будь-коли може заборонити виводити прибуток. І у даній редакції цю можливість закон, на жаль, не змінює. Він дозволяє Нацбанку як забороняти, так і дозволяти інвесторам вводити прибутки. Це відбувається виключно на розсуд Нацбанку, без будь-яких підтверджень. Дмитро Тузов: Часто не лише імпортери бояться заводити капітал, а й експортери притримують його. Це пов’язано зі складнощами розпорядження грішми? Марія Репко: За даними НБУ та ДФС, люди залишають в офшорах 70-80% свого валютного прибутку. Дмитро Тузов: Як відповісти скептикам, які скажуть, що, мовляв, за цим законом люди виведуть з країни всю валюту і що тоді у державі? Марія Репко: Закон стверджує: буде дозволено усе, що не заборонено і Нацбанк матиме право вводити обмеження. Він відмовляється детально пояснити що буде дозволено, як дозволено, що можна буде робити, а що – ні. Цей закон дозволить рухатися далі. Яким буде цей рух залежить від Нацбанку. Коли офіційний курс гривні був 12-15, то на чорному ринку її купували по 20-25. Тоді офіційні купівля-продаж валюти становили 50 млн доларів на місяць, неофіційний більше, ніж 1 млрд доларів. Чорний ринок виникає, коли обмежений офіційний. Ірина Соломко: Що цей законопроект на дії означатиме для громадян та громадянок України? Марія Репко: Для пересічних українців, які хочуть інвестувати за кордон, простіше скористатися не вибором акцій окремої компанії, а обрати індекс. Усі акції, якими торгують на біржах, додані до показника «індекс» і цей індексний фонд можна придбати. Купуючи індекс акції, людина купує рух усього ринку. Ірина Сломко: На зв‘язку маємо слухача. Микола, з Києва: Назвіть, будь ласка, держави, де не існує порушень на валютному ринку або ж де вони мінімальні. Марія Репко: Махінації на фінансових ринках називаються фрод. Вони існують всюди. Наприклад, у іпотечній кризі США у 2008 році з іпотекою проводили дуже багато махінацій. Погані іпотечні кредити, які позичальники не виплачували, збирали докупи і продавали під виглядом хороших кредитів. Ірина Соломко: Маємо слухача на зв’язку. Тетяна, з Києва: Якщо я маю акції українського підприємства, то чи можу продати їх закордоном? Марія Репко: Залежить від того акцією якого підприємства ви володієте. Деякі українські компанії випускали акції на польській біржі, на лондонській. Деякі, після приватизації, продовжували торгуватися на українській. Нещодавно був прийнятий закон, який означає, що компанія має право викупити у вас, як у акціонера, акції за останніми цінами. Якщо ж ви не отримували від підприємства ніяких листів чи повідомлень, то можете продавати свої акції на українських біржах. Ірина Соломко: Яким чином законопроект буде впливати на купівлю-продаж валюти? Марія Репко: Цей законопроект можна назвати законом про наміри, це намір зробити рух валюти вільним. Тому ми пропонували правки до нього, щоб зробити закон чітким і аби повноваження Нацбанку по введенню нових обмежень були також обмеженими. Цей закон може стати реформою і наблизити нас до вільного руху капіталів, але за умови доброї волі НБУ. Існує пропозиція, щоб на 6місяців ввести обмеження, привести ситуацію у НБУ до ладу. Ірина Соломко: Яка ймовірність того, що законопроект стане не імітацією, а реформою? Марія Репко: Думаю, що Нацбанк і Адміністрація президента будуть проти цих правок. Варто говорити не стільки про корупційні ризики, як про дискреційні: орган працює виключно на свій розсуд, ні з ким не радячись, не користуючись жодними даними. НБУ за цим законопроектом отримує дискреційні повноваження.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/valyutnyy-rynok-ukrayiny-potrebuye-liberalizaciyi-yaku-mav-by-nareshti-zabezpechyty-zakon-pro-valyutu-mariya-repko

 

Ірина Соломко: «Закон про валюту» має врегулювати наше законодавство? repko.jpg Марія Репко // Громадське радіо Марія Репко Громадське радіо Марія Репко: Цей закон дуже рамковий. Національний банк тут позначає напрямок, яким він буде рухатися. Цей напрямок – вільний рух капіталу, тобто дозволено робити усе, що не заборонено законом в царині валютних відносин. Наразі у нас все з точністю до навпаки: щоб провести валютну операцію за кордоном потрібно отримати індивідуальну валютну ліцензію і т.п.. Згідно з новим законуом стане можливою валютна лібералізація, тому що Нацбанк залишає за собою право ввести, залишити, прибрати, змінити будь-які валютні обмеження. Дмитро Тузов: Про які валютні обмеження йдеться? Марія Репко: Історія тягнеться ще з часів СРСР. Відтоді і існує той декрет про валюту,яким наш валютний ринок регулюється досі. Його прийняли в 1993 році. Придбати чи продати можна лише готівковою валютою, в електронному вигляді це зробити неможливо. Так, ще можна мати депозити у валюті. Все інше українцям заборонено. Ірина Соломко: На телефонному зв’язку маємо Михайла Довбенка, першого заступника голови Комітету з фінансової політики та банківської діяльності. Законопроект про валюту перебуває уже на розгляді комітету, яка його подальша доля саме в стінах Комітету? Михайло Довбенко: Зараз ми очікуємо на експертні висновки різних держаних інституцій з приводу цього законопроекту: Мінекономіки, Кабміну, Мінфіну, Нацбанку, Головного експертного управління Верховної Ради. Коли отримаємо їх, будемо очікувати тотожний пакет висновків на альтернативний законопроект про валюту. Тоді два законопроекти з висновками будуть розглядатися на засіданні Комітету. Думаю, що у Раді розглянемо вже на початку травня на першому пленарному засіданні. Дмитро Тузов: У чому полягають відмінності між двома законопроектами? Михайло Довбенко: Альтернативний лише 3 квітня ввечері зайшов до Верховної ради, тому я ще не мав можливості з ним ознайомитися. Автором основного законопроекту №8152 є президент Петро Порошенко. Альтернативний внесла група народних депутатів. Ірина Соломко: Завдяки цьому закону бізнес, орієнтований на імпортно-експертні операції, зможе легше і простіше проводити валютні операції? Марія Репко: Для бізнесу це надважливо. Зараз валютне регулювання бізнесу в Україні репресивне настільки, що, у порівнянні з іншими європейськими країнами, ми відстаємо за індексом легкості переказу валюти більше, ніж у половину. Це позначається на можливості підприємств продавати товари за кордон, на інвестиціях. Ніхто не хоче заходити в країну, де Нацбанк будь-коли може заборонити виводити прибуток. І у даній редакції цю можливість закон, на жаль, не змінює. Він дозволяє Нацбанку як забороняти, так і дозволяти інвесторам вводити прибутки. Це відбувається виключно на розсуд Нацбанку, без будь-яких підтверджень. Дмитро Тузов: Часто не лише імпортери бояться заводити капітал, а й експортери притримують його. Це пов’язано зі складнощами розпорядження грішми? Марія Репко: За даними НБУ та ДФС, люди залишають в офшорах 70-80% свого валютного прибутку. Дмитро Тузов: Як відповісти скептикам, які скажуть, що, мовляв, за цим законом люди виведуть з країни всю валюту і що тоді у державі? Марія Репко: Закон стверджує: буде дозволено усе, що не заборонено і Нацбанк матиме право вводити обмеження. Він відмовляється детально пояснити що буде дозволено, як дозволено, що можна буде робити, а що – ні. Цей закон дозволить рухатися далі. Яким буде цей рух залежить від Нацбанку. Коли офіційний курс гривні був 12-15, то на чорному ринку її купували по 20-25. Тоді офіційні купівля-продаж валюти становили 50 млн доларів на місяць, неофіційний більше, ніж 1 млрд доларів. Чорний ринок виникає, коли обмежений офіційний. Ірина Соломко: Що цей законопроект на дії означатиме для громадян та громадянок України? Марія Репко: Для пересічних українців, які хочуть інвестувати за кордон, простіше скористатися не вибором акцій окремої компанії, а обрати індекс. Усі акції, якими торгують на біржах, додані до показника «індекс» і цей індексний фонд можна придбати. Купуючи індекс акції, людина купує рух усього ринку. Ірина Сломко: На зв‘язку маємо слухача. Микола, з Києва: Назвіть, будь ласка, держави, де не існує порушень на валютному ринку або ж де вони мінімальні. Марія Репко: Махінації на фінансових ринках називаються фрод. Вони існують всюди. Наприклад, у іпотечній кризі США у 2008 році з іпотекою проводили дуже багато махінацій. Погані іпотечні кредити, які позичальники не виплачували, збирали докупи і продавали під виглядом хороших кредитів. Ірина Соломко: Маємо слухача на зв’язку. Тетяна, з Києва: Якщо я маю акції українського підприємства, то чи можу продати їх закордоном? Марія Репко: Залежить від того акцією якого підприємства ви володієте. Деякі українські компанії випускали акції на польській біржі, на лондонській. Деякі, після приватизації, продовжували торгуватися на українській. Нещодавно був прийнятий закон, який означає, що компанія має право викупити у вас, як у акціонера, акції за останніми цінами. Якщо ж ви не отримували від підприємства ніяких листів чи повідомлень, то можете продавати свої акції на українських біржах. Ірина Соломко: Яким чином законопроект буде впливати на купівлю-продаж валюти? Марія Репко: Цей законопроект можна назвати законом про наміри, це намір зробити рух валюти вільним. Тому ми пропонували правки до нього, щоб зробити закон чітким і аби повноваження Нацбанку по введенню нових обмежень були також обмеженими. Цей закон може стати реформою і наблизити нас до вільного руху капіталів, але за умови доброї волі НБУ. Існує пропозиція, щоб на 6місяців ввести обмеження, привести ситуацію у НБУ до ладу. Ірина Соломко: Яка ймовірність того, що законопроект стане не імітацією, а реформою? Марія Репко: Думаю, що Нацбанк і Адміністрація президента будуть проти цих правок. Варто говорити не стільки про корупційні ризики, як про дискреційні: орган працює виключно на свій розсуд, ні з ким не радячись, не користуючись жодними даними. НБУ за цим законопроектом отримує дискреційні повноваження.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/valyutnyy-rynok-ukrayiny-potrebuye-liberalizaciyi-yaku-mav-by-nareshti-zabezpechyty-zakon-pro-valyutu-mariya-repko
Top