Медіа
Перегляди: 1898
13 січня 2015

В Україні протягом року знизилася кількість людей, задоволених якістю надання адмінпослуг, і збільшилася кількість незадоволених

В Україні протягом року знизилася кількість людей, задоволених якістю надання адмінпослуг, і збільшилася кількість незадоволених.

Про це свідчать результати опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" спільно з Центром Разумкова.

Позитивно якість надання адміністративних послуг загалом оцінюють лише 5% населення, що на 7% менше, ніж у 2013 році. Водночас частка тих, хто вважає якість надання послуг поганою, зросла з 32% до 40%.

Ще 35% оцінюють надання адмінпослуг задовільно – приблизно на рівні минулого року (33%).

У 2014 році за адміністративними послугами зверталися 46,5% громадян України. Серед тих, кому доводилося особисто звертатися до органів влади за певними адмінпослугами, також переважають негативні оцінки: обслуговуванням та наданими послугами незадоволені 60%, а задоволені – 30,5%.

Рівень задоволеності громадян обслуговуванням у конкретних установах засвідчує їхнє неоднозначне ставлення до роботи таких установ. Зокрема, інстанції з оформлення субсидій та інших видів соцдопомоги найчастіше згадувалися як серед тих установ, роботою яких громадяни задоволені (22%), так і серед тих, діяльність яких населення вважає незадовільним (21%).

Серед позитивних елементів при наданні послуг найчастіше згадувались: чіткі пояснення (23,5%), коректність поведінки посадових осіб (19,4%), зручні години прийому (16%). Воднораз 35% громадян, що зверталися за отриманням адмінпослуг, не змогли визначити жодного позитивного елемента в обслуговуванні.

Серед основних негативних моментів найчастіше зазначали таке: великі черги (42%), відсутність чітких пояснень і необхідність відвідувати установи кілька разів (30%), тяганина із розглядом справи (28%), необхідність ходити до інших інстанцій (20%), а також купувати бланки і сплачувати за якісь "додаткові послуги" (19%).

Давати хабарі протягом останніх 12 місяців задля отримання адмінпослуг доводилося 11% населення – стільки ж було зафіксовано і під час опитування у березні 2013 р. Поряд з цим зменшилася частка тих, хто хабарі не давав – 71% (2013 р. – 76%), але водночас зросла частка тих, хто не захотів відповідати на це запитання, – 18% (2013 р. – 13%).

29% населення вважають, що люди дають хабарі тому, що "так простіше і легше вирішити їхні проблеми", але порівняно з 2013 роком поширеність такого пояснення зменшилася на 6%. На другому місці – твердження, що хабарі – "це вже норма нашого життя". Так вважають 21,5% (ця мотивація також зменшилася  порівняно з 2013 р. – на 5%).

17% населення зазначають, що люди дають хабарі, бо від них це вимагають, і ще 13% пояснюють дачу хабара тим, що чиновники нічого не роблять, аби розв’язати питання, хоча відкрито хабар і не вимагають.

Переважна частина населення і досі не знайома з діяльністю державної чи місцевої влади у сфері надання адміністративних послуг, але частка необізнаних щодо цього громадян скоротилася порівняно з 2013 р. із 67% до 59%.

Натомість істотно зросла частка тих, хто знає про створення центрів надання адміністративних послуг (з 8% – до 21%) та створення офіційних веб-ресурсів щодо адмінпослуг (з 4% – до 9%).

Дослідження проводилося з 19 по 24 грудня 2014 року. Опитано було 2008 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Українська правда

Останні новини з категорії Медіа

Ядерний шантаж чи реальна загроза: експерти про ризики застосування Росією ядерної зброї

У новому випуску "Красной лінії" про ризики застосування Росією ядерної зброї та результати експертного опитування щодо характеру російськог...
30 листопада 2025

DIF LIVE discussion — про «новий “мирний” план» Трампа, тиск на Україну та вигоду для Росії – Тарас Жовтенко та Марія Золкіна

Аналітики Фонду «Демократичні ініціативи» обговорили суперечливі «28 пунктів» нового «мирного плану» та їхній потенційний вплив на перебіг р...
27 листопада 2025

Путін відкриває другий фронт? Розбираємось в гібридних операціях Кремля проти східного флангу НАТО

Тарас Жовтенко пояснює, чому після візиту Путіна до Китаю Кремль активізував гібридні атаки проти східного флангу НАТО
13 листопада 2025

Миротворець року без Нобеля? Аналізуємо зусилля американського президента

Тарас Жовтенко аналізує миротворчі зусилля Дональда Трампа, його роль у російсько-українській війні та вплив на світову політику
30 жовтня 2025