Комунікатор реформ
Перегляди: 198
22 березня 2018

Уряд почав передавати землі територіальним громадам

У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які  покликані прискорити реформу децентралізації

ше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/uryad-pochav-peredavaty-zemli-terytorialnym-gromadam-yaroslav-raboshuk
У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які покликані прискорити реформу децентралізації

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/uryad-pochav-peredavaty-zemli-terytorialnym-gromadam-yaroslav-raboshuk
У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які покликані прискорити реформу децентралізації

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/uryad-pochav-peredavaty-zemli-terytorialnym-gromadam-yaroslav-raboshuk
У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які покликані прискорити реформу децентралізації

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/uryad-pochav-peredavaty-zemli-terytorialnym-gromadam-yaroslav-raboshuk
У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які покликані прискорити реформу децентралізації

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/uryad-pochav-peredavaty-zemli-terytorialnym-gromadam-yaroslav-raboshuk

Це проект закону № 6466 про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення, він надає можливість територіальним громадам приєднуватися до міст обласного значення без проведення перших виборів на всій території ОТГ.

Та проект закону № 6636 про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж.

У парламенті давно не було законопроектів на цю тему. Що вони принесуть територіям в контексті їх розвитку, на Громадському радіо розповів  Ярослав РАБОШУК, заступник виконавчого директора Асоціації міст України.

Ірина Соломко: Що нам очікувати від законопроекту № 6636 про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж?

Ярослав Рабошук: Чому виникла необхідні вирішення цієї проблеми? Вже третій рік поспіль просувається реформа децентралізації. Одним з етапів є добровільне об’єднання територіальних громад, яких вже об’єдналося 825. Ці ОТГ отримали нові повноваження, додаткові фінансові ресурси і відповідальність. Однією з особливостей цього процесу є те, що значна частина повноважень, які виконувалися на районному рівні, передалася на місцевий рівень, на міську чи селищну раду. І це одне з основних досягнень реформи децентралізації, тому що безпосередні повноваження щодо дошкільної чи середньої освіти тепер вже можуть виконувати самі громади через свої органи місцевого самоврядування, які вони обирають на прямих виборах, а не якісь чиновники з районної державної адміністрації, які призначаються президентом.

Дмитро Тузов: Але ж ці чиновники продовжили своє існування?

Ярослав Рабошук: Так, і проблема полягає в тому, що кількість ОТГ зростає, вони забирають повноваження з районного рівня, а на районному рівні залишаються чиновники, які фінансуються за кошти державного бюджету.

Дмитро Тузов: Тобто в результаті децентралізації кількість чиновників по країні збільшилася?

Ярослав Рабошук: На цьому перехідному етапі – так. Але їх збільшилося саме на місцевому рівні, їх обирають люди. Залишилася певна частина чиновників на районному рівні, але багато з них перейшли працювати в ОТГ, якщо це кваліфіковані кадри, і вони пройшли конкурс.

Дмитро Тузов: Але все ж таки хотілося побачити зміну самої системи, а не перетікання однієї форми в іншу.

Ярослав Рабошук: Зміна самої системи видна, ви подивіться, які сьогодні кошти вкладаються в інфраструктуру. Тільки за нашими даними, в 2017-му році 6 мільярдів гривень було вкладено безпосередньо в ЖКХ, що ніколи не було до 2015-го року. В січні була надзвичайна ситуація у місті Харкові – 200 багатоповерхових будинків залишилося без централізованого опалення у мороз, і місцевий бюджет власними силами впорався з такою ситуацію. Раніше такого не можна було уявити.

Слухач з Тернополя: На мою думку, децентралізація привела до укріплення місцевих князьків. Мер Тернополя ввів електронний квиток на проїзд у транспорті, і пенсійне посвідчення тепер у Тернополі не діє.

Дмитро Тузов: Людей хвилює, що території будуть віддані на відкуп місцевих князьків. Бюджети є, гроші накопичуються, і це може призвести до зростання регіональних еліт, які почнуть диктувати свої умови.

Ярослав Рабошук: Зрозуміла проблематика – пенсіонер хоче скористатися своїм правом пільгового проїзду, але скористатися цим право не може. У 2014-му році державний бюджет передбачав компенсацію місцевим бюджетам за встановлені державою пільгові права на пільговий проїзд. Ще в 2015-му році ці гроші були, а вже у 2017-мц році державний бюджет грошей не дав. Тобто на законодавчому рівні держава залишила пільги, але при цьому в державному бюджеті не передбачила їх фінансування.

Ірина Соломко: Тільки на місцевому рівні?

Ярослав Рабошук: Обов’язку такого немає. Є закон про пільги окремим категоріям громадян, і цим законом передбачені певні пільги – безкоштовний проїзд, безкоштовний зв’язок тощо, і на це в державному бюджету передбачено 0,0 гривень. Держава каже, що на місцях багато грошей і вони розберуться. Вийшло, що державна пільга поставилася в залежність від місцевого бюджету. Остання заява міністра освіти Гриневич в тому, що ми підвищили заробітну плату вчителям на 25%, у вас грошей багато, і ви справитеся з цим завданням. Причому освітня субвенція збільшилася лише на 17%.

Дмитро Тузов: Але ж певні податки залишаються на регіональному рівні.

Ярослав Рабошук: Тут відбулося наступним чином. Місцеве самоврядування відповідає за питання місцевого значення і забезпечується відповідними фінансовими ресурсами. Наприклад, це податок на дохід фізичних осіб і частина місцевих податків, розмір яких встановлює сама місцева влада. Також є загальнодержавні інтереси, які забезпечуються коштами з державного бюджету. Багато хто розповідає про міфічні кошти у місцевих бюджетах, причому замовчується, що на 1 грудня 2017-го року 5,5 мільярдів гривень було вільних залишків державного бюджету, і був оголошений конкурс на розміщення їх на депозитах. Можливо, в держави є теж кошти?

 

 

Дмитро Тузов: Коли місцеві бюджети не тягнуть загальнодержавні видатки, як потрібно вирішувати цей конфлікт?

Ярослав Рабошук: Має бути чіткий розподіл повноважень і фінансування цих повноважень. Якщо це загальнодержавна функція, вона повинна фінансуватися з бюджету держави.

Дмитро Тузов: А що стосовно того проїзду?

Ярослав Рабошук: Тут все дуже просто. Платити за пільгу повинен той, хто її встановлює.

Ірина Соломко: Але реальність така, що держава встановила, а місцевий бюджет повинен покрити.

Ярослав Рабошук: Це неправильно, це називається популізм. Зараз депутати починають на цьому гратися. Вони говорять, що потрібно внести законопроект, що всі діти до 4-го класу мають безкоштовно харчуватися у школі. Це супер. Але де брати фінансовий ресурс?

Дмитро Тузов: Що буде з районними адміністраціями? Вони залишаться працювати?

Ярослав Рабошук: Завжди є державні інтереси – надзвичайні ситуації чи оборона. Це функції держави залишаться або в районних адміністраціях, або буде змінена назва.

Дмитро Тузов: Все решта буде скорочено?

Ярослав Рабошук: Так. Якщо ми говоримо про відділи освіти, то вони повністю переходять в органи місцевого самоврядування.

Дмитро Тузов: А що буде з майном, з цими величезними будівлями районних державних адміністрацій, які є в кожному містечку?

Ярослав Рабошук: Будівля РДА є спільною власністю територіальних громад району. В результаті об’єднання вона стане власністю громади, яка об’єдналася на тій території.

Землі повинні отримати всі ОТГ до кінця року

Слухач Володимир з Житомирщини: Що це за децентралізація, якщо земля юридично віддалилася від села? Земля приблизилася до центру. Вона була у власності громади, але зараз її забрали.

Ярослав Рабошук: Якщо ми говоримо про період Незалежності з 1992-го по 2001-ий рік, то землями розпоряджалися сільські, селищні та міські ради. У 2001-му році був прийнятий Земельний кодекс у новій редакції, і значна частина територій була віддана в розпорядження районних адміністрацій. Років 4-5 тому назад відбувалася ще передача повноважень від РДА до територіальних підрозділів Держгеокадастру. Виходить, що територіями за межами населених пунктів розпоряджаються або районні, або обласні державні адміністрації, а землями сільськогосподарського призначення розпоряджаються органи Держгеокадастру.

Дмитро Тузов: В цій схемі де місце ОТГ?

Ярослав Рабошук: На сьогодні у них в розпорядженні землі в межах населеного пункту. Проте є декілька законопроектів про те, щоб надавати повноваження органам місцевого самоврядування розпоряджатися територіями за межами населених пунктів. І в січні було прийнято розпорядження Кабінету Міністрів, яким у ручному режимі всім об’єднаним територіальним громадам передаються землі за межами населених пунктів шляхом підписання актів передачі між Держгеокадастром і відповідною ОТГ.

Семи ОТГ вже передані землі за межами населених пунктів

Дмитро Тузов: Що означає в ручному режимі? Можна дати, а можна і не дати?

Ярослав Рабошук: Так, можна дати, а можна і не дати, але прийнято політичне рішення прем’єр-міністром, і прем’єр-міністр дав доручення Держгеокадастру, і він виконує це доручення.  Це була одна з обіцянок, які давалися на початку реформи, а обіцянки потрібно виконувати. І семи ОТГ вже передані землі за межами населених пунктів. Це перші ластівки. А, відповідно до розпорядження, землі повинні отримати всі ОТГ до кінця року. Держгеокадастр отримав відповідний план-графік, кожна громада знає, що вона в такому-то місяці отримає землі, і відмовити не можна.

Поки не будуть прийняті відповідні законодавчі зміни, жодне місто не зможе об’єднатися з навколишніми територіями

Ірина Соломко: Для об’єднання сіл і селищ стимул об’єднуватися є, тому що вони отримають більше фінансових ресурсів. Для міст цих стимулів практично немає, і мені про це прямо говорять мери міст. У нас фінансова децентралізація відбулася в січня 2014-го року, а закон про добровільне об’єднання громад був прийнятий в квітні 2015-го року. Міста говорять, що і так отримали гроші, нащо їм об’єднуватися з бідним селом?

Ярослав Рабошук: Категорично не погоджуюся. Річ у тому, що процес об’єднання великих міст заблокований законодавчо. Коли ми говоримо про 2015-ий рік і перші об’єднання, то до ЦВК подалося більше 10 міст до об’єднання, але ЦВК їм відмовила з тією аргументацією, що це об’єднання буде можливим лише після того, як відбудеться зміна меж районів. Процес був повністю політично заблокований, і на сьогодні, поки не будуть прийняті відповідні законодавчі зміни, жодне місто не зможе об’єднатися з навколишніми територіями.

У 2016-му році були прийняті зміни в закон про об’єднання територіальних громад, які розблокували рішення ЦВК про заборону об’єднуватися сільським радам з різних районів. Ми маємо у 2017-му році понад 30 ОТГ, які об’єдналися з різних районів. 

Дмитро Тузов: І по межах цих ОТГ будуть змінені райони?

Ярослав Рабошук: Так, райони будуть формуватися з тих об’єднань, які склалися на сьогодні. Отже, є результат, тому проблем в тому, що об’єднаються міста з сільськими населеним пунктами немає.

Тепер про інтерес міст. Як би ми не хотіли, навколишні сільські населені пункти повністю користуються інфраструктурою міст: школи, дитячі садочки, лікарні, підприємства. Водночас багато виробничих зон винесені за межі цих міст, і ці виробничі промислові зони користуються інфраструктурою міста – водопостачанням, каналізацією. Тому, як би ми не хотіли, ці системи природньо пов’язані.

________________________________________________

Ця публікація була підготовлена в межах проекту «Просування реформ в регіони», який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейською правдою" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є відповідальністю видання і жодним чином не віддзеркалює точку зору Європейського Союзу.

Top