Українці як ніколи підтримують вступу до ЄС і НАТО, не допускають жодних поступок агресору і беззаперечно вірять у перемогу

30 червня на в Укрінформі відбулася онлайн-пресконференція «У запалі боротьби. Як війна впливає на думку українців про друзів, ворогів та стратегічні цілі держави», під час якої Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва презентував результати опитування, проведені з 7 по 15 травня 2022 р. методом face-to-face  спільно з Центром політичної соціології за підтримки John Fell Oxford University Press Research Fund.

Перед презентацією виконавчий директор «Демініціатив» Петро Бурковський зауважив,  що це дослідження було деякою мірою експериментальним, тому що з початку російського вторгнення це чи не перше опитування в Україні, яке проводилися методом особистого інтерв’ю віч-на-віч. Опитування провели у 7-ми  західних і 4-х центральних областях України,  де структура населення   попри війну залишилася майже незмінною, що дає підстави аналітикам стверджувати, що  це опитування репрезентативне і відображає тенденції  у  змінах поглядів  українців під час війни.

Вступ до Євросоюзу підтримують 89% населення західних і центральних областей України

Так, в відчутно змінилося  ставлення громадян до того, яким інтеграційним напрямом має прямувати Україна, зазначив Петро Бурковський. Порівняно з першою половиною лютого 2022 року серед населення західних та центральних областей України на 16% зросла підтримка вступу України до Європейського Союзу, досягнувши 89%.

На думку експертів, ці цифри руйнують стереотип про те, що західні області найбільше підтримують євроінтеграцію.

«Війна зруйнувала ці стереотипи. Ми бачимо, що і в західних, і в центральних областях все більше громадян переконуються в тому, що головним інтеграційним напрямком України є вступ до Європейського Союзу. Це неймовірна зміна», – наголосив виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський.

Він прокоментував, що переважно зростання відбулося внаслідок зміни думки частини населення, яка раніше виступала за відмову від вступу до будь-яких політико-економічних союзів.

Також, згідно з дослідженням, за час війни на 5% збільшилася підтримка вступу до НАТО. Наразі приєднання до Північноатлантичного альянсу підтримується абсолютною більшістю населення західних та центральних областей України – 74%.

Підтримка позаблокового статусу України впала до рекордно низьких 3%, проте підтримка альтернативного позаблокового статусу з гарантіями безпеки для України становить близько 13%.

Велика Британія стала найбільшим другом для українців

Так само  за час повномасштабної війни серед частини українців, згідно з дослідженням, змінилося розуміння того, хто є державами-партнерами для України. Під час опитування у лютому 2021 року до топ-3 союзників України входили: США (38%), Польща (35%) та Німеччина (28%). Після 24 лютого 2022 року втримати та посилити свої позиції вдалося Польщі та США. Ці країни як союзників сприймає зараз 65% та 63% опитаних відповідно. До них доєдналася Велика Британія, яку другом України вважає 66% респондентів, і це більше, ніж будь-яку іншу країну.

Тим часом, відчутно знизилося сприйняття як союзницьких держав Німеччини (-14%), Грузії (-13%) та білорусі (-10%).

«Окремі держави, які зараз надають активну військову та фінансову підтримку Україні, теж в очах українців дещо менше почали сприйматися як союзники, однак частково це може бути наслідком обмежень під час проведення опитування: респондентів просили обрати не більше трьох країн, тож основі відповіді розподілилися між трьома країнами: Великою Британією, Польщею та США», – прокоментував виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський.

Дослідження також показало, що порівняно з лютим минулого року українці почали сильніше відчувати підтримку з боку інших держав. Лише 1% опитаних вважає, що в України немає жодного союзника.

Більше половини українців у західних і центральних областях звинувачують у війні всіх росіян

Абсолютна більшість населення західних та центральних областей України вважає, що війна була ініційована політичним керівництвом росії, і переважна більшість українців покладає відповідальність за війну на росіян.

Згідно з дослідженням,  96% населення західних та центральних областей України вважає, що війна була ініційована політичним керівництвом росії, ще трохи більше половини (54%) українців покладає відповідальність за війну в Україні на росіян.

У дослідженні зазначається, що серед населення окремих областей України уявлення по роль звичайних росіян у розв’язанні російсько-української війни значно стриманіше, порівняно з іншими областями України, у яких було проведене опитування. Так, лише 23% населення Львівської області вважають, що відповідальність за війну лежить на громадянах росії. Такої позиції притримуються також у Тернопільській (22%), Хмельницькій (21%) та Черкаській (48%) областях.

«Є припущення, що чим ближче люди проживають до зони конфлікту, тим радикальніші в них погляди і тим різкіша зміна громадської думки та їхнє сприйняття зовнішньо- та внутрішньополітичних питань», – прокоментував виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський.

Українці проти будь-яких поступок агресору і беззаперечно вірять у перемогу – опитування

За час повномасштабної війни українці почали значно негативніше ставитися до ідеї будь-яких поступок російській федерації, а в перемогу України не вірить лише 1%.

У дослідженні зазначається, що за час повномасштабної війни українці почали значно негативніше ставитися до ідеї будь-яких поступок російській федерації в обмін на її згоду припинити військову агресію проти України.

Так, станом на травень 78% висловилося проти поступок рф (у лютому 43%). До 7% знизилася також частка громадян, які готові відмовитися від вступу до НАТО (у лютому 14%).

При цьому 94% громадян, які проживають у західних і центральних областях, вірять у перемогу України в російсько-українській війні. Тих, хто не згоден з цією думкою, лише 1% опитаних.

Серед українців, що впевнені у перемозі України, 41% сприйматиме за перемогу вигнання російських військ з усієї території України та повне відновлення контролю над державним кордоном станом на 2014 рік. Стільки ж (41%) вважають, що перемогою можна вважати лише ситуацію, коли російська армія буде повністю знищена, а російська федерація розпадеться.

«Відносна більшість населення Вінницької, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської та Кіровоградської областей схиляється до того, що за перемогу у війні варто вважати сприяння розпаду російської федерації. У той час як респонденти з Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Черкаської областей розглядають за перемогу вигнання російських військ з усієї території України», – йдеться у висновках дослідження.

Європа не може не чути голосу українців

Така підтримка  вступу України до ЄС, що сягає майже 90%, і таке стрімке зростання її на 16% за три місяці війни  є надзвичайно важливими саме для людей, які підтримують Україну на Заході і адвокатують її інтереси там, прокоментувала дані опитування доктор філософії (PhD), лекторка катедри політики та міжнародних відносин Оксфордського  університету Марні Говлет.

«Війна стала ще більшим чинником зростання європейськості  в Україні і  Європа не може лишатися глухою до голосу українців. Такі високі цифри єроінтеграційних прагнень громадян України  слугують сильним аргументом у  експертних і політичних дискусіях у Європі», – констатувала Марні Говлет.

Нам треба переконати Захід, що може бути тільки повна українська перемога

Голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України VIII скликання Ганна Гопко теж сподівається, що такі настрої в українському суспільстві змусять Євросоюз переглянути своє ставлення до членства України в організації.

«Коли українське суспільство демонструє таке зростання, я дуже сподіваюся, що Європейський Союз нарешті геополітично визначиться, і Україна вже не буде буферною зоною», – сказала Ганна Гопко.

Вона також повідомила, що  організації громадянського суспільства  об'єднали свої зусилля, щоб  на міжнародному рівні донести – ідея української перемоги співзвучна з тим, як її бачить український народ  – повернення територіальної цілісності в кордонах1991 року. За її словами,  хоча Захід й  підтримує  Україну, та, на жаль,  є ще низка країни, які побоюються  «приниження» росії й воліють  «зберегти обличчя путіну», аби  той не створив нових проблем.

 «Нам треба переконати Захід, що може бути тільки повна українська перемога і це гарантія, що тоталітарний режим не буде здійснювати воєнні злочини проти гуманності,  акти геноциду», – наголосила Ганна Гопко. 

Вона акцентувала, що Україна має наполягати на тому, аби Захід не затягував  постачання озброєння, сподіваючись підштовхнути українське керівництво до поступок росії.

«Треба пояснювати західним партнерам, що поступки неможливі навіть для української влади. Якщо влада буде думати про якісь варіанти поступок, то це стане дестабілізуючим фактором всередині українського суспільства, яке після таких непоправних втрат хоче справді історичної перемоги... Тому треба  переконувати Захід пришвидшити нам поставки зброї і наблизити цю перемогу», – наполягає Ганна Гопко.

«Тестовим пепірцем» цієї підтримки, на її думку,  будете те, чи отримає Україна статус кандидата на вступ до ЄС.

«Це буде сигналом для путіна, що Європейський Союз визначився і що нарешті він Україну  бачать у своїй сфері,  у своїй сім'ї європейських народів», – резюмувала Ганна Гопко.

Україна має не просто  отримати статус кандидата на вступ до ЄС, а одразу почати переговори про її членство в Євросоюзі

Президент Центру Разумкова  Юрій Якименко  продовжив думку пані Ганни і підтвердив, що такі настрої українського суспільства, які показало це опитування,  є сигналом  українській  владі і  міжнародним партнерам, що український народ не сприймає компромісів і не погодиться з альтернативними варіантами  асоціації з Євросоюзом  поза повноцінним її членством.

«Воно (українське суспільство – ред.)  не сприймає варіантів,  коли говориться, що Україна ще не кандидат, а  «кандидат в кандидати».  Те саме стосується і НАТО.  Різні формати безпеки за участю наших потужних міжнародних партнерів  – це добре, але НАТО є НАТО. Громадяни підтримують якраз цей варіант забезпечення національної безпеки найбільше порівняно з іншими варіантами», – пояснив аналітик.

Він також наголосив, що отримання статусу кандидата на вступ до Євросоюзу – це потужний моральний стимул для українського народу і, зокрема,  всіх тих, хто захищає Україну зі зброєю в руках. Тому на всіх майданчиках і всіма засобами треба  адвокатувати  ідею того, що Україна має не просто  отримати статус кандидата на вступ до ЄС, а одразу почати переговори про її членство в Євросоюзі, щоб це не було довготривалою процедурою, наполягає Юрій Якименко.

Українці підтримують саме вступ до НАТО, а не якусь іншу форму альтернативної безпеки

Професор політології, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань також звернув увагу на те,  що, згідно з дослідженням, абсолютна меншість українців  підтримує альтернативну форму безпеки для України поза НАТО. Це свідчить про те,  що українці схильні бачити Україну саме в НАТО, а не в якомусь  іншому альтернативному безпековому союзі, наголосив він.

Тому, на думку Олексія Гараня, у ЗМІ, й зокрема на єдиному інформаційному мовленні, варто було б не виходити з гострою критикою НАТО та Європейського Союзу, надто тим особам, які є радниками Офісу Президента.

Олексій Гарань пояснив: «Насправді  багато що обурює і ми маємо бити по цих західних Кіссинджерах і Берлусконі... Бити на Заході і аргументами, і емоціями,  що ви недостатньо допомагаєте Україні і треба робити набагато більше.  В той же час всередині країни ми маємо говорити про те, що при усій нашій критиці Заходу – а хто ще  нам допомагає?  Що, нам допомагає Китай, Ізраїль чи навіть Туреччина? Ні! І ми маємо розуміти, що це не тільки військова допомога.  Бо те, що виплачуються зарплати бюджетникам  і пенсії пенсіонерам – це теж іде допомога Заходу. Інакше ми цього не втримали б».

Олексій Гарань закликав ЗМІ не йти у  руслі російських наративів,  які постійно твердять, що Захід розколюється і  от-от перестане допомагати Україні. 

«Дуже важливо, щоб ми такі меседжі на нашу внутрішню аудиторію не поширювали і робили правильні посили», – підсумував Олексій Гарань.

За матеріалами Укрінформу та  "Демініціатив"