Українським аналітичним центрам часто доводиться бути адвокаційними організаціями

Навіть якщо аналітичний центр зробить дуже якісне дослідження і випрацює якісні рекомендації, але сам не просуватиме їхнє врахування, то вони будуть проігноровані — каже Сергій Шаповалов, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

Чим відрізняються аналітичні центри в Україні та Німеччині? Як зрозуміти, що аналітичний центр справді незалежний? Чим взагалі займаються аналітичні центри в Україні? Слухайте та читайте в розмові з аналітиком на Громадському радіо.

•  
•  
• Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» із німецькими партнерами проводить дослідження, яке стосується можливостей впливу аналітичних центрів, але також ми порівнюємо різні аспекти діяльності українських та німецьких аналітичних центрів: які є проблеми та перспективи в нас і в них. Стосовно впливу на органи влади ми помічаємо, що порівняно з німецькими центрами, наші виглядають дуже перспективно й вигідно. Німецькі колеги зазначали, що якщо із їхніх рекомендацій хоча б одне речення чи маленьку правку втілюють в законопроект, вважається, що це ти дуже впливовий аналітичний центр. В Україні дуже часто трапляється так, що аналітичний центр не те що долучається до вироблення політик – він часто виробляє ці політики. Зокрема це трапляється, коли змінюється влада.
• Коли ми говоримо про аналітичні центри, часто вживаємо епітет «незалежні». Аналітичні центри не переслідують мету догодити комусь, висвітлити когось у кращому світлі. Коли аналітичний центр пропонує якісь рекомендації у певній сфері політики, то сам не має власного зиску, щоб ці пропозиції були прийняті. Єдина мета – зробити реформи, які дійсно працюватимуть на благо країни.
• Із самого початку існування ми стикаємося з проблемою, що коли намагаються дискредитувати наші дослідження та знайти привід, щоб не прийняти їх до розгляду, то говорять: «та вони ж грантожери! Що там вони досліджують!» Або кажуть, що це вигідно тому уряду, який профінансував. Але ці претензії не відповідають дійсності. Якраз основною вимогою грантодавців (а це часто іноземні уряди, міжнародні організації) є незалежність. Результат має бути незалежним і неупередженим. Якщо уряду країни, яка дає гроші на проведення дослідження, не сподобається наш результат, це не змушує нас коригувати результати чи не публікувати дослідження.
• Якщо аналітичний центр незалежний, то коли він робить свої дослідження, вказує джерела фінансування, методологію дослідження, його робота є максимальною прозорою, бо сам центр зацікавлений у тому, щоб демонструвати це.
• Під час президентської кампанії ми в першу чергу працювали над тим, щоб раціоналізувати виборчу кампанію. Ми проводили опитування і з’ясовували, що є певний відсоток прихильників Петра Порошенка і Володимира Зеленського, а тоді запитували: а ви знаєте пропозиції вашого кандидата в зовнішньополітичній сфері, в економічній? Ми бачили, що приблизно половина прихильників того чи іншого кандидата могли навіть не знати, що пропонує їхній кандидат.
• Аналітичні центри в Україні дещо відрізняються від аналітичних центрів в принципі, бо в нас аналітичним центрам часто доводиться бути адвокаційними організаціями. Якщо ти просто зробиш дуже якісне дослідження, виробиш дуже якісні рекомендації, але не будеш просувати врахування цих рекомендацій, часто вони будуть проігноровані.