Україно-російські відносини після Харківської угоди

Прес-конференція

Учасники :

Ірина Бекешкіна – директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
Борис Тарасюк – Голова Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції
Михайло Гончар – директор енергетичних програм центру «НОМОС»
Володимир Горбач – політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного
 

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в період з 13 по 19 квітня 2011 року провів експертне опитування «Річниця Харківської угоди: здобутки чи втрати?». Метою опитування було узагальнити думки експертного середовища і представити цілісну картину сучасного стану відносин України та Росії. Усього було опитано 30 експертів.

• Більшість експертів оцінює Харківські угоди як очевидний програш України з точки зору національних інтересів. Це пожертва стратегічними інтересами України задля фінансових вигод олігархів.
• Абсолютна більшість експертів оцінила сучасний стан україно-російських відносин як підпорядкування інтересів України Росії. На сьогодні відсутня послідовна стратегія у двосторонніх відносинах, відбувається співпраця лише в окремих секторах, яка не завжди є взаємовигідною.
• Щодо оцінки стану україно-російських відносин за останній рік, думки експертів поділилися майже навпіл: одні вважають, що ці відносини поліпшилися, інші – що вони  залишилися без змін.
• Серед позитивних зрушень у двосторонніх відносинах більшість експертів відзначила поліпшення тональності та інтенсифікацію контактів на найвищому рівні. На сьогодні подолано неформальну ситуацію «холодної війни» між Росією та Україною, що склалася за часів президентства Віктора Ющенка. Росія перестала демонструвати зневагу до українського керівництва.
• До позитивних зрушень експерти також віднесли згоду Росії на демаркацію сухопутного кордону, пожвавлення економічних відносин та збільшення товарообігу між Україною та Росією. Експерти відзначили тимчасове припинення інформаційної війни проти України в Росії та послаблення сепаратистських настроїв, особливо в Криму.
• Найбільшим негативом у результаті двосторонніх відносин є посилення російського впливу і тиску на гуманітарну політику України і як наслідок «повзуча русифікація України». Більшість експертів наголосили на політичних спекуляціях щодо трактування історії та спроб її переоцінки, зазначивши, що відбувається наступ на історичну пам’ять, мову, освіту, посилюється безпрецедентний тиск на українські громадські та культурні інституції у Москві.
• Як беззаперечний негатив було особливо зазначено  укладення Харківських угод – пролонгація перебування Чорноморського Флоту РФ у Севастополі.
• Серед негативних моментів у двосторонніх відносинах експерти зазначають відверте бажання Росії «втягнути» Україну у Митний союз з Білоруссю і Казахстаном. Спостерігається посилення політичного та економічного тиску з боку Росії на українську владу з метою блокування євроінтеграції України, спроби змінити задекларований курс на євроінтеграцію України.
• Як негатив експерти відзначили нерівноправність двосторонніх відносин та односторонні непропорційні поступки України. Беззаперечним негативом є намагання Росії «включити» Україну в орбіту своїх геополітичних інтересів та посилення російського впливу на процес формування внутрішньої політики України. Експерти вказали на занадто ризиковане заглиблення української сторони в переговори щодо "об’єднання" НАК «Нафтогаз України» з Газпромом, загрозу передачі газотранспортної системи під Російський контроль.
• Більшість експертів впевнені, що основна мета останнього візиту Володимира Путіна – переконати українське керівництво вступити до Митного Союзу і відмовити від вступу до ЗВТ з Європейським Союзом. Третина експертів також наголошує на PR ході – використати український фактор для підвищення власної популярності напередодні президентських виборів у Росії 2012 року.
• Якщо говорити про формат співпраці з Митним союзом, то для України найбільш вигідним є продовження співпраці з окремими країнами Митного союзу на основі укладених з ними угод про вільну торгівлю, але спочатку слід укласти Угоду про вільну торгівлю та Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом.
• Пропозиція В.Путіна щодо вступу України до Митного Союзу в обмін на істотне зниження ціни на імпортований російський газ зовсім не вигідна для України. Це є кроком до позбавлення України економічного суверенітету, що, в свою чергу, призведе до звуження політичного суверенітету і зупинення поступу до ЄС. Така пропозиція аж ніяк не стосується  економіки, а цілковито політично вмотивована.
• Приєднання до Митного союзу – крок назад у процесі інтеграції України у глобальну економіку. Україна втратить самостійну торгівельну політику, позаяк Митний Союз утворює спеціальну комісію, де всі провідні позиції посідає Росія.

1. Як би Ви оцінили сучасний стан відносин України та Росії?

Це - спроба балансування, гри на стереотипах, слабкостях, фобіях, інтересах бізнес-еліт сторін, із активним використанням «агентів впливу» (в Україні).

2. Як змінилися відносини України та Росії за останній рік?

«Росія відкрито і безсоромно демонструє, що Україна –- це сфера її інтересів, а українська влада вдає, що нічого страшного не відбувається!!!»

«З точки зору забезпечення історичної перспективи України, її національних/стратегічних інтересів – відносини погіршилися».

«Їх неможливо охарактеризувати, бо міждержавні відносини приватизовані, а тому оцінка їх може стосуватися лише задоволення/незадоволення еліт».

3. Які основні позитивні зрушення у відносинах України та Росії Ви б виокремили за останній рік? (вкажіть не більше 5 основних)

Серед позитивних зрушень більшість експертів (16 експертів)зазначила  поліпшення тональності та інтенсифікацію контактів на найвищому рівні. На сьогодні подолано неформальну ситуацію «холодної війни» між Росією та Україною, що склалася за часів президентства Віктора Ющенка. На думку експертів, Росія перестала демонструвати зневагу до українського керівництва, російська сторона відновила участь у роботі Українсько-Російської міждержавної комісії на рівні Президентів та Міжурядової комісії.

За останній рік помітного позитиву досягнуто щодо демаркації сухопутного кордону (7 експертів). До позитивних зрушень експерти віднесли пожвавлення економічних відносин та збільшення товарообігу між Україною та Росією (6 експертів).

Три експерти відзначили тимчасове припинення інформаційної війни проти України в Росії. Зменшився «градус» антиукраїнської істерії в російських ЗМІ, помітно зросло позитивного ставлення росіян до України. Серед позитивів експерти вказали на послаблення сепаратистських настроїв, особливо у Криму (2 експерти).

До позитивних змін експерти віднесли відмову України від вступу до Митного Союзу та опір України економічній експансії Росії в деяких сферах. 

Позитивом є усвідомлення значною частиною українського суспільства, що російські інтереси не збігаються з українськими, з інтересами громадян Півдня і Сходу країни, а також усвідомлення більшою частиною політичної верхівки України принципової суперечності економічних інтересів України і Росії. З іншого боку, політична еліта стала більш чуттєвою до громадської думки і намагається імітувати публічний характер рішень, що ухвалюються.

Один експерт також відзначив, що позитивні зрушення, які ґрунтуються на зраді національних інтересів, не можна вважати  позитивними зрушеннями.

4. Які основні негативні моменти у відносинах України та Росії Ви б виокремили за останній рік?

Найбільшим негативом в результаті двосторонніх відносин є посилення російського впливу і тиску на гуманітарну політику України і як наслідок «повзуча русифікація України» (18 експертів). Більшість експертів вказали на політичні спекуляції щодо трактування історії та спроб її переоцінки, нав’язування російських історичних оцінок і поглядів, а саме щодо Другої світової війни, та визнання Голодомору. Практично відбувається наступ на історичну пам’ять, мову, освіту. Посилюється безпрецедентний тиск на українські громадські та культурні інституції у Москві та недружнє ставлення до української діаспори у Росії. Нав’язування російської православної церкви експерти вбачають як засіб реалізації проекту створення «Русского мира».

Незважаючи на позитивні відгуки щодо активізації двосторонніх відносин, беззаперечним негативом є укладення Харківських угод – пролонгація перебування Чорноморського Флоту РФ у Севастополі. Ці угоди є здачею національних інтересів і аж ніяк себе не виправдали (12 експертів).

Серед негативних моментів у двосторонніх відносинах експерти зазначають відверте бажання Росії «втягнути» Україну у Митний союз з Білоруссю і Казахстаном (8 експертів). Спостерігається посилення політичного та економічного тиску з боку Росії на українську владу з метою блокування євроінтеграції України, спроби змінити задекларований курс на євроінтеграцію України (6 експертів).

Як негатив експерти відмітили нерівноправність двосторонніх відносин та односторонні непропорційні поступки України (6 експертів).

Беззаперечним негативом є намагання Росії «включити» Україну в орбіту своїх геополітичних інтересів (3 експерти) та посилення російського впливу на процес формування внутрішньої політики України (3 експерти).

Експерти відмітили занадто ризиковане заглиблення української сторони в переговори щодо "об’єднання" НАК Нафтогазу України з Газпромом, загрозу передачі газотранспортної системи під Російський контроль (2 експерти).

Негативом є невирішені питання, пов´язані з державним кордоном, особливо в Керченській протоці та Азовському морі, відсутність прогресу в делімітації морських кордонів з РФ і незавершеність їх демаркації на суші (2 експерти).

До негативів експерти також віднесли збереження тіньового характеру більшості компонентів двосторонньої політики та бізнесу, брак прозорості рішень, що готуються і ухвалюються.

5. Якою, на Вашу думку, є основна мета візиту Володимира Путіна до України 12 квітня? (зазначте те, що вважаєте головним)

Більшість експертів переконана, що основна мета останнього візиту Володимира Путіна – переконати українське керівництво вступити в Митний Союз (22 експерти) і відмовити від вступу до ЗВТ з Європейським Союзом (13 експертів). Третина експертів також наголошує на PR ході - використати український фактор для підвищення власної популярності напередодні президентських виборів у Росії 2012 року.

«Візит Путіна – це своєрідне мічення території. Тобто якщо ти не з’являєшся на цій території, то вона не твоя, а чим частіше ти там з’являєшся, тим більше шансів, що в сприйнятті людей територія сприймається як твоя».

6. Який формат співпраці з Митним союзом, на Вашу думку, найвигідніший для України?

Для України, найбільш вигідним є продовження співпраці з окремими країнами Митного союзу на основі укладених з ними угод про вільну торгівлю (20 експертів), але спочатку слід укласти Угоду про вільну торгівлю та Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом і тоді налагодити відносини з членами Митного союзу в рамках цієї угоди.

7. Як Ви вважаєте, чи є вигідним для України пропозиція В.Путіна щодо вступу України до Митного Союзу в обмін на істотне зниження ціни на імпортований російський газ?

Пропозиція В.Путіна щодо вступу України до Митного Союзу в обмін на істотне зниження ціни на імпортований російський газ зовсім не вигідна для України. Це є кроком до позбавлення України економічного суверенітету, що, в свою чергу, призведе до звуження політичного суверенітету і зупинення поступу до ЄС. Така пропозиція аж ніяк не стосується  економіки, а цілковито політично вмотивована.

8. Скоро виповнюється рік від укладення Харківських україно-російських угод. Як Ви сьогодні оцінюєте ці угоді, особливо – подовження перебування Російського флоту в Севастополі  в «обмін» на знижку на російський газ?

«Ці угоди істотно не змінили ситуацію. Виведення флоту РФ з Криму і без цих угод було вкрай проблематичним. Так само знижки цін на газ не підтримали б економіку України без поліпшення загальної економічної кон’юнктури».

«З самого початку це були угоди, які проміняли тактичні фінансові інтереси олігархів на стратегічні політичні інтереси України»

«Навіть краще назвати абсолютною зрадою національних інтересів, тому варто говорити не «річниця»,  а «роковини».

  Список експертів

1. Бекешкіна Ірина
2. Беліцер Наталія
3. Вінніков Олександр
4. Гончар Михайло
5. Горбач Володимир
6. Гречанінов Вадим
7. Довгич Віталій
8. Жданов Ігор
9. Жовніренко Павло
10. Карасьов Вадим
11. Кокошинський Олег
12. Колодій Антоніна
13. Коліушко Ігор
14. Конончук Світлана
15. Кулик Сергій
16. Ляпін Дмитро
17.  Марциновський Анатолій
18. Матійчик Ярослав
19. Медведєв Олег
20. Палій Олександр
21. Перепелиця Григорій
22. Потєхін Олександр
23. Рибачук Олег
24. Сидорчук Олексій
25. Стоякін Василь
26. Сушко Олександр
27. Тищенко Юлія
28. Тодоров Ігор
29. Шведа Юрій
30. Якимчук Наталя