Україні – 30! Оцінки успішності суспільно-політичного розвитку країни: погляд експертів

Опитування
Перегляди: 1710
19 серпня 2021

Експертне опитування «Україні – 30! Оцінки успішності суспільно-політичного розвитку країни» було проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з 10 по 18 серпня 2021 року. Всього опитано 44 експерти-аналітики, науковці та журналісти.

  • Серед експертного середовища побутують більш позитивні інтерпретації того, що відбувалось з Україною після проголошення Незалежності, аніж серед населення загалом. Більшість опитаних вважає, що з Україною сталося більше позитивного за цей час, тоді як серед населення переважає думка, що позитиву та негативу було приблизно порівну.
  • Схожа ситуація з оцінкою рівня демократії. Загалом опитані експерти оцінюють рівень демократії в Україні на значно вищому рівні, аніж населення. Ця оцінка становить 7,1 бала з 10, що значно вище, ніж 5,6 бала, у які оцінили рівень демократії в Україні громадяни.
  • Більш оптимістично оцінюють експерти й розвиток країни у більшості сфер порівняно з думкою населення. Так, на їхню думку Україні непогано вдався розвиток громадянського суспільства (4 бали з 5), утвердження свободи слова (3,7 бала), європейська інтеграція (3,5 бала), розбудова демократії та формування української нації (3,5 бала). Оцінки експертів стосовно більшості сфер на 0,5–1 бал вищі, ніж оцінки населення.
  • Водночас у сферах, де Україна зазнала скоріше невдачі, експерти одностайні з населенням: формування системи справедливого судочинства (1,9 бала) та забезпечення соціальної справедливості (2 бали). Також експерти низько оцінюють ефективність боротьби з корупцією (2,1 бала), однак їхня оцінка на 0,5 пункту кращі, аніж серед населення.

  • Якщо ж виокремлювати в історії незалежної України різноманітні події та оцінювати їх як позитивні чи негативні, то найбільш позитивними подіями експерти назвали дві революції: Революцію Гідності та Помаранчеву революцію. Також найбільшими позитивними подіями є референдум про незалежність України, ухвалення Конституції, власне прийняття Акту проголошення незалежності України. До переліку найважливіших позитивних подій також варто віднести запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС, підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС,  запровадження національної валюти – гривні та масовий волонтерський рух 2014–2016 років.
  • Найбільш негативними подіями стали президенство Віктора Януковича, окупація Криму Росією та укладення «Харківських угод». До найбільших негативних подій також варто віднести дві події, які тривають й нині: російсько-українська війна та пандемія коронавірусу.
  • Найбільш неоднозначними подіями виявились «Мінські домовленості 2014–2015 років», які отримали однакову кількість позитивних та негативних згадок. До найбільш неоднозначних подій в історії незалежної України також можна віднести «Будапештський меморандум» та президентські та парламентські вибори 2019 року.
  • Стосовно персоналій, які мали найбільший вплив на розвиток України, то, доволі неочікувано, лідерство отримав третій Президент України В. Ющенко. Він лідирує одразу у двох категоріях: позитивного впливу та суперечливого, неоднозначного. Загалом п’ятірка персон, про яких експерти згадували найбільш часто у контексті позитивного впливу це 4 із 6 Президентів: В. Ющенко, П. Порошенко, Л. Кравчук та Л. Кучма, а також В. Чорновіл.
  • П’ятірку осіб з найбільшим негативним впливом очолив, з великим відривом, четвертий Президент В. Янукович. Окрім нього, до топу негативного впливу потрапили ще два президенти, які перебували й у рейтингу найбільш впливових позитивних фігур: Л. Кучма та Л. Кравчук. У п’ятірку негативних персонажів також потрапила політикиня Ю. Тимошенко та олігарх Р. Ахметов.
  • П’ятірка персон з найбільш суперечливим впливом цілковито складається з українських президентів. Окрім В. Ющенка, який очолює її, до списку потрапили також Л. Кучма, Л. Кравчук, П. Порошенко та В. Зеленський.
  • Для того, щоб Україна стала успішною процвітаючою країною владі потрібно зосередитись насамперед на проведенні реальної судової реформи і забезпеченні справедливого та ефективного судочинства; проведенні економічних (фіскальних, організаційних) реформ, які забезпечать реальне економічне зростання; реальній боротьбі з корупцією та притягненні винних до відповідальності, а також на розвитку науки, збільшенні фінансування наукових та освітніх проєктів. Не менш важливими є деолігархізація та руйнування монополій.

Завантажити пресреліз з таблицями розподілів відповідей і списком опитаних експертів-аналітиків, науковців та журналістів.