На замовлення Інституту центральноєвропейської стратегії у рамках спецпроєкту Re:Open Zakarpattia Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології провів дослідження щодо ставлення громадян України до сусідніх держав – країн Центральної Європи.
Загальнонаціональне опитування проводилося з 22 жовтня по 12 листопада 2021 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів у всіх областях України, окрім територій, які тимчасово не контролюються владою України, – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. В результаті польового етапу було зібрано 2003 анкети. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників близьких до 50%, 2,1% — для показників близьких до 25%, 1,5% — для показників близьких до 10%.
Склад макрорегіонів: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.
Для порівняння використано дані двох регіональних репрезентативних опитувань, проведених у Закарпатській області у серпні-вересні 2020-го та 2021 років.
У 2020 році загалом було опитано 1000 респондентів в Закарпатській області – 500 респондентів в 6 містах та 15 селах області та 500 респондентів з числа національних меншин (із них 300 угорці та 200 представники ромської, румунської та словацької громад) у місцях компактного проживання – за вибірками, репрезентативними за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та район проживання. Максимально випадкова похибка опитування (без урахування додаткової вибірки національних меншин та без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 4,4% з ймовірністю 0,95.
У 2021 році загалом було опитано 502 респонденти в Закарпатській області за вибіркою, репрезентативною за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та район проживання. Максимально випадкова похибка опитування (без урахування додаткової вибірки національних меншин та без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 4,4% з ймовірністю 0,95.
Оцінка ставлення країн Центральної Європи до України та підтримки членства України в ЄС
- Більшість опитаних вважають, що зазначені країни Центральної Європи (Польща, Румунія, Словаччина та Чехія) ставляться до України переважно по-дружньому чи нейтрально. При цьому абсолютна більшість українців вважає, що Польща (52%) і Чехія (майже 50%) ставляться прихильно до України. Найбільш скептичну оцінку про ставлення до України отримала Угорщина. Втім навіть у цьому разі частка тих, хто сприймає ставлення Угорщини як дружнє (28%), майже вдвічі більша за число тих, хто вважає ставлення офіційного Будапешта до Києва як вороже (15,5%).
- Існують певні відмінності між респондентами за віковою та регіональною ознаками. Старші респонденти частіше зазначали вороже ставлення з боку країн Центральної Європи. Зв’язок між віком та оцінкою ставлення найпомітніший стосовно Угорщини: серед респондентів віком за 50 років частка тих, хто оцінює ставлення Угорщини як вороже перевищує 20%, тоді як серед молоді (18–29 років) таких лише 5%.
- Порівняно з думкою жінок (11%), чоловіки (20%) більше схильні оцінювати ставлення Угорщини як вороже. Про ворожість у ставленні Польщі до України частіше згадували у східних областях (12%), а негативне сприйняття Угорщини відносно більш поширене у західних (18,5%) та південних регіонах (16%).
- Абсолютна більшість українців відзначають зусилля Польщі (59%) та Литви (56%) щодо підтримки вступу України в ЄС. Цікаво, що про підтримку європейської інтеграції України з боку Німеччини (46,5%) опитані зазначали частіше, ніж про зусилля з боку Словаччини (43%), Румунії (34%) та Угорщини (28%).
- Опитані у південних та східних областях загалом бачать менше підтримки вступу України до ЄС з боку країн Центральної Європи. До того ж респонденти старшого віку менше помічають такі зусилля з боку країн Центральної Європи. Зокрема, лише близько чверті опитаних віком за 40 років побачили підтримку вступу в ЄС з боку Угорщини, тоді як серед молоді (18–29 років) цей показник становить 44,5%.
Повсякденна привабливість: як українці ставляться до громадян із центральноєвропейських країн, які країни обирають для роботи та подорожей і товари яких країн мають найбільший попит
- За доброї нагоди та можливості більшість українців радо приймуть у гості мешканців усіх країн Центральної Європи. Зокрема, найбільш гостинні респонденти віком 18–29 років.
- У разі можливості обирати між країнами Центральної Європи для подорожі та відпочинку українці частіше надавали перевагу Німеччині (67,5%), Австрії (64%) та Чехії (63%). Далі йдуть практично з однаковим результатом Литва (52%), Польща (52%) і Словаччина (49%). Відносно менше опитаних схилялися до подорожей до Угорщини (43%), Румунії (35%) та Молдови (33%). Загалом помітна залежність між майновим станом опитаних, віком та місцевістю проживання та вибором країн для подорожі: серед жителів міст, людей з вищим достатком та молодших за 40 років значно більше охочих подорожувати Центральною Європою.
- Пріоритети у виборі країн для тимчасової чи постійної роботи дещо інакші: перше місце знову посіла Німеччина (48%), далі йде Чехія (38%), потім з однаковим результатом – Австрія (32%) та Польща (31%). Майже кожен четвертий респондент обрав би Литву (24%), а кожен п’ятий – Словаччину (22%). Лише 13% назвали Угорщину, 8% – Румунію, 7% – Молдову. Близько третини опитаних (33%) не обрала би жодну із запропонованих центральноєвропейських країн. Загалом чоловіки та молодь віком до 30 років більше схильні шукати роботу в запропонованих країнах. До виїзду на роботу в Німеччину та Австрію найбільше прагнуть люди з найвищим рівнем матеріального становища.
- Українці надають перевагу та готові рекомендувати товари з Польщі (57%), Чехії (57%), а також із Австрії (56%). Проте найбільше схвалення опитаних мають товари з Німеччини (80%), що не дивно, зважаючи на значний обсяг офіційного імпорту з цієї країни (майже 5 млрд, або 9,6% загального обсягу імпорту в 2020 році).
Що думають українці про політику Угорщини на Закарпатті: відмінності сприйняття на загальнонаціональному та регіональному рівнях
- Українці негативно сприймають нинішню політику Угорщини щодо підтримки угорської національної меншини на Закарпатті. 41% респондентів вважає ці дії підготовкою до анексії та окупації. Такий погляд на ситуацію переважає на заході країни – 51%. Молодші респонденти менш схильні вбачати ворожість у діях Угорщини та натомість схильні вважати їх справжньою підтримкою регіону. Цікаво, що ворожість у цих діях найбільше вбачають респонденти, котрі підтримують подвійне або множинне законодавство з усіма країнами, окрім Росії (47%), а також ті, хто підтримує запровадження такої процедури лише з країнами колишнього СРСР (46%). Така сама думка побутує і серед противників подвійного або множинного громадянства як такого – 48%.
- Проте таке ставлення до політики Угорщини на Закарпатті відрізняється від думки самих жителів Закарпатської області. Зокрема, за результатами регіонального опитування, проведеного у серпні-вересні у 2020 році, 31,5% респондентів назвали дії Угорщини дружньою допомогою угорській меншині на Закарпатті, а ще 40% – сприянням розвитку краю за умови узгодженості дій угорського уряду з умовами українського уряду. До того ж з вересня 2020 по вересень 2021 ставлення до угорців з боку опитаних на Закарпатті суттєво поліпшилося: якщо у 2020 році 12% опитаних хотіли б бачити угорців як членів родини і ще 28% як друзів чи колег по роботі, то в 2021 році частка тих, хто хотів би бачити угорців як членів родини, зросла до 29%, а як друзів – до 28%.
- На нашу думку, це свідчить про зростання згуртованості громадян України, незалежно від національності, у відповідь на труднощі та загрози, що випливають з наслідків коронавірусної кризи. Іншим чинником є більш реалістична оцінка впливу Угорщини на угорців Закарпаття та щоденний позитивний досвід взаємодії людей різного етнічного походження.
↓Пресреліз з таблицями розподілів відповідей.