Україна перейшла до активної фази ударів по цілях у Росії та ізоляції Криму – Тарас Жовтенко

Днями виповнилося чотири роки від першого українського діп-страйку по території Росії. За цей час Україна пройшла шлях від переробленого китайського дрона до системних ударів по ключових об'єктах російської військової та енергетичної інфраструктури, суттєво наростивши свої спроможності для операцій як у глибині території РФ, так і в окупованому Криму. Про те, як формувався цей потенціал і які результати він дає сьогодні, розповів (з 6:47:00 хв.) безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко в етері телеканалу «Ми – Україна».

«Успіхи дуже помітні й дуже ефективні. Вони вже дають конкретний ефект і на полі бою, і на дипломатичному треку. Всі ці речі починалися не вчора, не позавчора і навіть не рік тому. Ми досить системно готувалися як до ударів по Криму, так і до ударів углиб території Російської Федерації», – наголосив експерт.

За його словами, попередні атаки українських безпілотників були не лише ударами по конкретних цілях, а й способом вивчити слабкі місця російської оборони.

«Усі попередні польоти дронів дозволяли нам збирати необхідну інформацію: як працює російське ППО, чого їм вистачає, а чого ні, наскільки швидко вони можуть перекидати комплекси з однієї точки в іншу, чи вистачає боєприпасів до цих пускових установок і так далі.  Перш ніж планувати настільки масштабні операції проти чутливих цілей, нам треба було накопичити досвід і вдосконалити власні ударні системи, щоб вони були стійкішими до ворожої протидії та гарантовано досягали цілей», – розповів Тарас Жовтенко.

Експерт звернув увагу,  що сьогодні Україна фактично переходить до нового етапу –  реалізації цілей, які планувалися заздалегідь. Важливу роль у цьому відіграє підтримка партнерів – від розвідувальних даних до сучасних технологій навігації та наведення.

«Ми почали активну фазу ураження тих цілей, які намітили раніше на території Російської Федерації. Йдеться про об'єкти, які Росія використовує для реалізації своєї воєнно-політичної стратегії. Дані супутникової розвідки, системи штучного інтелекту для наведення дронів і коригування маршрутів у реальному часі дозволяють нам бути максимально ефективними», – зазначив Тарас Жовтенко.

Окремим напрямком цієї кампанії залишається Крим. Експерт вважає, що нинішні удари є продовженням багаторічної роботи зі знищення російської військової інфраструктури на півострові.

«Це починалося ще кілька років тому, коли ми спалили вишки Бойка,  на яких стояли російські сенсори дальньої дії. Ми почали системно осліплювати росіян у Криму, вибивати їхні РЛС, завдавати ударів по аеродромах, витіснили Чорноморський флот. Крок за кроком ми дійшли до ситуації, яку маємо зараз, – до активної стадії ізоляції Криму для російських військових і військової логістики. Зараз ми вже переходимо до того, щоб рубати основні логістичні артерії постачання російської армії на території українського півострова», – констатував безпековий аналітик.

Коментуючи повідомлення про перекидання систем ППО ближче до Москви, Тарас Жовтенко зазначає, що для Кремля захист столиці має не лише військове, а й політичне значення.

«Москва є символічним містом не лише з точки зору стабільності путінського режиму та іміджу самого Путіна, а й з точки зору внутрішніх ризиків для влади. Тому удари українських дронів і ракет десь поза межами Москви і Петербурга не здатні серйозно вплинути на військово-політичне керівництво РФ. На Росії бунти починаються не в глибинці – вони відбуваються в Москві або Петербурзі. Саме ситуація в цих двох містах є маркером стабільності чи нестабільності режиму. Тому оборона Москви для Кремля – це не лише військово-стратегічний, а й внутрішньополітичний пріоритет. Якщо Москва залишиться без світла, пального та логістики, а Путін сидітиме десь у бункері, то зрозуміло, до чого це може призвести», – підсумував Тарас Жовтенко.